Не зважаючи на бурхливу історію на Волині збереглися архітектурні пам'ятки, що є символами кожного зі згаданих вище етапів формування краю. Про князівську епоху нагадує побудований в середині ХІІ ст. величезний Мстиславів храм (Успенський собор, м. Володимир-Волинський). Час литовського панування символізують башти і мури Луцького замку, започаткованого в середині XIV ст. Період польського освоєння краю ілюструють численні костьоли, що своїми розмірами і архітектурними примхами на фоні скромних, часто-густо дерев'яних, переважно сільських церков, мимоволі підкреслюють довгострокову спробу панування носіїв католицизму на канонічно православних землях.

Сучасний центр Луцька - архiтектура ХIХ-ХХ столiть. Найдавнiша частина (по вул. Кривий Вал) почала заселятися ще за часiв князювання Свидригайла Ольгердовича, тобто у XV столiттi. Головна пiшохiдна артерiя мiста - вул. Лесi українки - пам'ятка архiтектури кiн.ХIХ - поч.ХХ столiття. Деякi будинки, за традицiєю того часу, прикрашено мереживом балконних решiток та дашкiв над входами. Сьогоднi реконструкцiя повертає будiвлям їх первинну красу. Вулицi Лесi Українки, Богдана Хмельницького, проспект Волi перетворилися на справжнi перлини

архiтектурного мистецтва. Можливо, саме тому центр мiста є улюбленним мiсцем вiдпочинку усiх лучан. Тут на кожному кроцi примостилися маленькi крамнички та затишнi кав'ярнi. Арт-галерея "Крайня хата" та галерея мистецтв волинської обласної спiлки художникiв знайомлять з художньою творчiстю майстрiв нашого краю.

Любителi старовини можуть зазирнути до магазину антикварiату. А у святковi днi частина вулицi перетворюється на виставку народної творчостi. Тут можна придбати полотна волинських художникiв та рiзноманiтнi сувенiри. Вулиця Богдана Хмельницького вiдома не лише казковими будиночками кiнця минулого столiття. Тут, бiля примiщення мiської адмiнiстрацiї, вiднедавна знаходиться пам'ятник покровителю мiста - Святому Миколаю. На центральному майданi вабить око чудовий архiтектурний ансамбль. Драматичний театр iменi Тараса Шевченка i народний дiм "Просвiта", верби i фонтани чудово гармонують з пам'ятником господинi площi - Лесi Українки. До речi, саме у цих двох спорудах зосередилося майже все музичне та театральне життя мiста - тут постiйно вiдбуваються концерти класичної та народної музики, творчi звiти, гастролi колективiв з iнших мiст. Театральний майдан - постiйне мiсце проведення концертiв сучасної музики. У святковi днi мешканцi мiста приходять сюди щоб зустрiти свято разом. Автошляхи перетворюються на бульвари.

Поруч з пам'ятником Тарасу Шевченку формується нова площа. Водограй унiверситетського майданчика приведе вас у парк iменi Лесi Українки. Атракцiони i лiтнi кафе, дитяче мiстечко i зоопарк створюють вiдчуття справжнього вiдпочинку. У свiт iсторiї i культури волинського краю Вас запрошує Волинський краєзнавчий музей. Саме там можна познайомитися з народними промислами та обрядами Волинi, пам'ятками християнства. Тут зберiгається Качинський срiбний скарб V столiття та рукописи Лесi Українки, предмети побуту схiдних Готiв

i колекцiя картин, зiбраних сiм'єю Радзивiлiв, тощо. Художнiй вiддiл музею знайомить вiдвiдувачiв з полотнами Хосе Рiбери, Жака Куртуа, В.Касiяна, I.Айвазовського, О.Валенти та багатьох iнших. Музей Волинської iкони володiє великою колекцiєю живопису на релiгiйнi теми.

Поблизу знаходиться Меморiал вiчної слави - пам'ять про захисникiв України, що полягли у боротьбi з фашистськими окупантами. Кожного року 9 травня мешканцi мiста збираються на меморiалi, щоб вшанувати пам'ять про загиблих. Якщо Ви вирiшили завiтати до Луцька влiтку - зробiть це у липнi. Адже саме тодi тут проходить щорiчний мiжнародний фестиваль "Полiське лiто з фольклором", на який з'їдждаються гостi з усього свiту. Цiлий тиждень як українськi, так i iноземнi фольклорнi колективи радують мешканцiв та гостей мiста народними пiснями, танцями, обрядами. Значною подiєю в життi Луцька є фестиваль "Оберiг", присвячений українськiй пiсеннiй творчостi, фольклорний фестиваль "Берегиня". Великою популярнiстю як у мешканцiв, так i у гостей мiста користується "Рiздвяна мiстерiя" - мiжнародний фестиваль лялькових театрiв.

За легендами, Луцьк ще з сьомого століття поряд із Зимно був політичним центром землі дулібів, за іншими свідченнями – осідком князя Луки або центром племені лучан.

З 1085 Лучеськ відомий, як центр удільного князівства. В 13 столітті згадується Луцька волость. Після роздроблення Руси-України входила до Волинсько-Галицького князівства.

З 40-х років 14 століття земля Луцька була часткою Литовського князівства разом з усією Волинню, з 1569 до 1795 року – повітом Речі Посполитої Польської, з 1795 – повіт Російської імперії, в 1918-20 роках – повіт Української Народної Республіки, з 1921 року –повіт польської держави, з кінця 1939 – район УРСР, який 30 грудня 1962 року був укрупнений, а поновлений в теперішніх межах з 8 грудня 1966 року, з 24 серпня 1991 року – район незалежної Української держави.

Історичні пам'ятки Луцька та околиць:

Михайло-Архангельська православна церква в с. Білосток (цегляна, побудована в 1636 р.).

Святої Параскеви православна церква в с. Милуші (побудована в кінці ХХVІІ ст.).

Божої Матері-Покрови православна двопрестольна церква в с. Піддубці (цегляна, побудована в 1745 р.).

Свято-Миколаївська православна церква в с. Смолигів (дерев'яна, побудована в 1743 р.).

Воздвиженська православна церква в селі Буків (побудована в 1764 р.).

Свято-Михайло-Архангельська православна церква в с. Несвіч (дерев'яна, побудована в 1751 р.).

Воздвиженська православна церква в с. Коршів (цегляна, побудована в 1751 р.).

Свято-Успенська православна церква в с. Шепель (дерев'яна, побудована в 1781 р.).

Різдво-Богородична православна церква в с. Воротнів (цегляна, побудована в 1785 р.).

Свято-Стефанівська