Свято-Василівська православна церква в с. Боголюби (дерев'яна, побудована в 1863 р.).

Олександра Невського православна церква в с. Підгайці (дерев'яна, побудована в 1868 р.).

Іоанно-Богословська православна церква в с. Сьомаки (дерев'яна, побудована в 1871-1875 р.).

Свято-Успенська православна церква в с. Баїв (дерев'яна, побудована в 1875 р.).

Борисо-Глібська православна церква в с. Романів (дерев'яна, побудована в 1885 р.).

Свято-Михайлівська православна церква в с. Промінь (дерев'яна, побудована в 1885 р.).

Свято-Миколаївська православна церква в с. Городок (дерев'яна, побудована в 1890 р.).

Свято-Троїцька православна церква в с. Лучиці (дерев'яна, побудована в 1900 р.).

Казансько-Богородична православна церква в с. Садів (цегляна, побудована в 1909 р.).

Соборо-Богородична православна церква в с. Забороль (цегляна, побудована в 1914 р.).

Кірха в с. Озеряни (цегляна, побудована в 1925 р.).

Георгіївська церква (заповідник "Козацькі могили", с.Пляшева)

Турагенцiї Луцька пропонують здiйснити екскурсiї до iсторичних, архiтектурних та культурних пам'яток Волинi. Це i старовинний собор мiста Володимира (найдавнiша православна церква нашого краю), i славне Берестечко, яке ще й сьогоднi зберiгає спогади про давнi козацькi часи. Це - рекреацiйний комплекс Шацьких озер, жiночий монастир у с.Зимне та iншi мальовничi куточки Волинi.

У селі Білосток у ХVІІ столітті Іов Кондзелевич створив першу на Волині школу іконопису, тут він став автором всесвітньо відомого Богородичанського іконопису. Села Воютин, Смолигів, Білосток є батьківщиною не одного покоління родини щедрої меценатки української культури й освіти Галшки Гулевичівни. А в теперішній добі усій Волині, і не тільки їй, відомі імена Григорія Гуртового – директора Торчинського народного історичного музею, Миколи Куделі – шевченкознавця; Антоніни Голентюк – збирачки народних пісень, авторки збірок народного фольклору; спортсменів Кирила Чуприніна, Андрія Розтоки, Юрія Лавренюка та багатьох інших.

Розділ ІІ. Розробка туристсько-спортивного маршруту в волинській області та пропозиції по їх впровадженню

Маршрут пішохідного походу проходить по Луцькому, Горохівському та Іваничівському районах Волинської області. Нитка маршруту: Луцьк – Городок – Шклинь – Мар’янівка – Мілятин – Іваничі – Нововолинськ – р. Зах.Буг – Устилуг.

Площа Луцького району - 0,973 тис. кв. км, що становить - 4,8 % території області

На території району є 2 озера, протікає 4 річки, найбільша з яких - Стир довжиною 38 км на території району.

Район розташований у південній поліській та західній лісостеповій фізико-географічних зонах.

Середньорічні температури: літня + 18 С, зимова – 8 С.

Кількість опадів: 540 - 560 мм.

Довжина та тривалість маршруту. Довжина активним способом пересування на даному маршруті становить 133 км. Тривалість походу – з 5.07.2007 по 11.07.2007.

Активна частина – 6 днів

Днювання – 1 день.

Аварійні сходи з маршруту: 1 – від с. Несвич до м. Каруків, 2 – м. Печихвосте, 3 – м. Жовтневе.

Цілями і задачами даного туристського походу є пізнавальна мета – огляд природних ресурсів Волинської області та деяких культурно-історичних пам’яток.

Комплектація туристської групи здійснюється за фізичними даними. Кількість учасників групи становить 8 осіб. В поході бере участь суто жіноча група.[4]

Методика вибору маршруту. Даний розроблений маршрут є лінійним. (не співпадають початок і кінець маршруту).

Розрахунок походу. 1. Кількість дньовок - у розробленому маршруті пішохідного походу І к.с. по Волинській області передбачається 1 дньовка на п’ятий день походу. Дньовка передбачає цілий день відпочинку для відновлення фізичних сил, ремонту спорядження, поповнення запасів провізії та питної води.

2. Забезпечення питною водою. Вибрані місця стоянок та ночівлі здійснено так, що вони знаходяться поблизу джерел питної води.

3. Кількість кілометрів, пройдених за день. Фактичний кілометраж становить близько 21,4 км/день

4. Швидкість, темп, ритм руху туристської групи.

Середня швидкість руху групи становить 5 км/год по рівній дорозі, з рюкзаками 3,5-4 км/год. Середня швидкість руху туриста по пересіченій місцевості - 2 км/год.

- ритм руху туристської групи - представляє собою відрізок часу без зупинки (зазвичай цей відрізок дорівнює близько 50 хв., потім 10 хв. відпочинку).

Такт руху туристської групи - кількість переходів до обіду та після обіду до зупинки на ночівлю.

Кількість переходів до обіду на даному маршруті становить 3-4 50-хвилинних переходи, а після обіду - 3 45-хвилинних переходи з метою більш ранньої зупинки на ночівлю, облаштування бівуаку, заготівлю дров і т.п.

Приблизний розпорядок дня, що :

підйом - 7. 00 ;

сніданок - до 8.00;

вихід на маршрут - 9.00

обід-13.00-14.00;

зупинка на ночівлю -19.00-20.00;

відбій - 22. 00-23. 00.

Розподіл обов’язків учасників групи. Найбільш досвідченим туристом є керівник туристської групи. Вік керівника – 21 рік. Керівник забезпечує життєдіяльність групи, несе юридичну відповідальність за членів групи, відповідає за розробку та організацію туристського походу.

Штурман виконує такі функції як:

розробка маршруту

веде групу по маршруту

стежить за ритмом, темпом руху групи

Завгосп, він же завгосп по спорядженню. До його обов’язків входить складання меню та розкладки продуктів на весь похід, а також складання списків особистого і групово спорядження для походу, догляд за станом спорядження та забезпечення його ремонту у разі потреби.

Скарбник. До обов’язків скарбника належить розробка кошторису походу, він відповідає за гроші групи.

Фотограф, він же літописець - комплектує фото і відео апаратуру, відповідає за фото-звіт походу, веде літопис походу по днях.

Санітарний інструктор, він же еколог-могильщик - повинен скомплектувати похідну туристську аптечку, при необхідності має вміти надати першу медичну допомогу, стежить за екологічним станом місцевості (сміття, що горить - спалює, металеві банки обпалює в багатті і закопує).

Гідролог, він же синоптик - вивчає особливості гідрологічних об'єктів, які зустрічаються на маршруті (річки, озера), досліджує їх (глибина, швидкість течії, забруднення), спостерігає за погодними умовами та їх змінами, веде щоденник походу.[4]

Проведення