При визначенні балів за ЛП і ПП потрібно дотримуватись таких вимог:

3.1.Зараховується тільки та кількість (або довжина) і тільки ті види перешкод, які зазначені в табл. 2 і 3, у відповідності з орієнтовно обраною категорією складності маршруту;

3.2.Якщо до маршруту, категорія складності якого встановлюється, включені перешкоди, характерні для маршрутів більш високих категорій складності (в тому числі і наведені в табл. 2 і 3, наприклад, перевали 3А к.т., річки IV к.с. і ін.), то залік балів за них проводиться як за перешкоди маршруту, категорія складності якого обрана орієнтовно. При цьому загальна кількість (довжина) перешкод, які зараховуються, має відповідати вимогам п.3.1 цієї методики;

3.3. На одній і тій же ділянці маршруту зараховуються як локальні, так і протяжні перешкоди, незалежно від їх взаємного розташування;

3.4.При зменшенні кількості локальних або довжини протяжних перешкод відповідної категорії трудності пропорційно зменшується і кількість отриманих за них балів;

3.5.При наявності в походах IV-VІ к.с. водних ділянок І або II к.с. бали за них заліковуються як для походів II, ІІІ або IV к.с.;

3.6.Категорія трудності зв'язки перевалів або перевала з одностороннім проходженням оцінюється за сукупністю ділянок підйому і спуску, при цьому ділянка траверсу (якщо він є) оцінюється окремо;

3.7.Якщо траверс хребта або проходження зв'язки перевалів включає сходження на вершину, то при визначенні категорії маршруту заліковується одна з двох локальних перешкод (наприклад, у випадку траверсу гребеня заліковується за вибором або вершина, або траверс);

3.8. Якщо кількість (довжина) перешкод, відповідає не даній категорії складності маршруту, а перебільшує значення, наведені в таб. 2 і 3, то "зайва" кількість (довжина) перешкод може заліковуватись як простіші перешкоди даного виду. При цьому повинні задовольнятися п.п. 3.1. та 3.2. цієї методики. Ця вимога поширюється і на перешкоди, що визначають вищі категорії складності маршруту або не характерні для пішохідного туризму.

4.Підбивається сума загальної кількості балів, які зараховуються за всі види локальних (протяжних) перешкод. Загальна сума не повинна перебільшувати значення, наведенені в табл. 1 (розділи 4 і 5).

5.За табл. 4 і 5 визначається кількість балів, які маршрут отримує за рахунок району проведення походу і автономності. Якщо в табл. 4 потрібний район не вказаний, то його географічний показник (Г) відповідає найближчому за розташуванням до нього району з наведених в таблиці з аналогічними природними умовами.

6.Використовуючи висотний графік маршруту, за формулою (1) визначається коефіцієнт перепаду висот (К):

К=1+ОН/12, (1)

де ОН - сумарний перепад висот (включаючи підйоми і спуски) на активній частині маршруту (у кілометрах).

7.За формулою (2) на основі отриманих оцінок параметрів маршруту, який категорується, підраховується загальна кількість балів (КС):

КС = ЛП + ПП + (Г*А*К). (2)

де ЛП і ПП - бали за локальні і протяжні перешкоди, Г - географічний показник району подорожі, А - коефіцієнт автономності.

8.Відповідно до тривалості (t), протяжності (L) і кількості балів, які набрав маршрут (КС), за таблицею 1 (розділи 1, 2 і 9) визначається його остаточна категорія складності. У випадку, якщо вона не співпадає з її орієнтовною оцінкою, категорія уточнюється.

Маршрут, який не відповідає вимогам розділів 1, 2 і 9 таблиці 1, класифікується як маршрут більш низької категорії складності з елементами маршруту вищих категорій складності, якщо вони є. У цьому випадку у відповідності з п.2 цієї методики повторно уточнюється максимально допустима кількість локальних перешкод на маршруті.

Якщо кількість балів, які набрав маршрут, відповідає більш високій категорії складності, то МКК у порядку виключення може надати цю категорію маршруту, якщо його протяжність складає не менше 75% від нормативу для даної категорії складності.

9.При проходженні категорійних перевалів і водних ділянок маршруту до учасників і керівника групи висуваються вимоги відповідно до "Правил проведення змагань туристських спортивних походів".[4]

У довідці про пройдений маршрут у розділі "Особливі відмітки МКК" зазначаються максимальні категорії трудності і види локальних і протяжних перешкод, які є на маршруті (наприклад, перевал - 2А, переправа - ЗА, вершина - 1А, рослинність - 1Б, снігова ділянка - 1Б, льодова ділянка - 1А). Наявність в довідці інформації про максимальні категорії трудності перешкод дозволяє в подальшому МКК оперативно оцінити особливості пройденого маршруту і рівень туристського досвіду, набутого учасниками.

Для походів ІІІ к.с. по Україні, у разі недостатньої кількості локальних (ЛП) або протяжних (ПП) перешкод відповідно до таблиці 1 п.п.4,5 може бути проведена їх заміна іншими ЛП або ПП. При цьому категорія їх трудності повинні бути не менше 1А, а загальна залікова кількість балів не більше 5.

У випадку, коли кількість перевалів перевищує значення, наведені у табл.2, то понаднормативна ("зайва") кількість перешкод може заліковуватися зі своїми оцінками замість перешкод відповідної категорії трудності у розділі "Вершина". Наприклад: перевал 2А к.тр. може зараховуватися у поході V к.с. замість вершини 2А к.тр. з оцінкою 8 балів; ще один "зайвий" перевал 2А може зараховуватися як перевал 1Б з оцінкою 6 балів замість вершини 1Б.

Таблиця 1

Показники маршруту | Категорія складності маршруту

І | II | III | IV | V | VI

1. Тривалість маршруту (t), днів (не менше) | 6 | 8 | 10 | 13 | 16 | 20

2. Протяжність маршруту (L) км (не менше) | 130 | 160 | 190 | 220 | 250 | 300

3. Максимально допустима кількість балів за локальні перешкоди (ЛПmax) | 20 | ЗО | 50 |