Палац (1782-1787 pp.), побудований фельдмаршалом П. Румянцевим-Задунайським, частково зберігся в с. Ви-j шеньки.

І У селищі Короп розташована єдина в Лівобережній Україні церква-фортеця — Ільїнська (XVIII ст.). Тут зберег-лись також Вознесенська церква (1764 р.) і садиба Дара-ганів (Ю.Ф. Дараган був козелецьким полковником).

У Коропі є меморіальний музей народовольця Миколи , Кибальчича, що брав участь у підготовці замаху на Олек-сандра II. Він також автор проекту першого у світі реактив-ного літального апарату.

В с. Густиня на початку XVII ст. у володіннях Вишне-вецьких було засновано монастир. Його архітектурний ан-самбль склався в XVII—XVIII ст. Центром монастирського комплексу є Троїцький собор (1676). У 1994 р. тут відно-вив своє функціонування жіночий монастир. При обителі є готель для паломників.

У селищі Седнів збереглась садиба Я. Лизогуба (XVII ст.). Уціліли також лизогубівська кам'яниця (1690 р.), Воскре-сенська (1690 p.), Георгіївська (1747 p., 1852 р.) і Успенсь-ка (1860 р.) церкви. Давньоруське місто-фортеця вперше згадується в 1068 р. під назвою Сновськ. Сучасна назва закріпилася за ним із XVI ст.

В містечку Сосниця народився і провів дитячі роки ви-датний кінорежисер і письменник О. Довженко. Тут створе-но його літературно-меморіальний музей.

У Сосниці тривалий час жила А. Керн, якій присвятив вірші О. Пушкін.

Родом з м. Ічня відомий скульптор І.П. Мартос, автор пам'ятників А. Е. Рішельє в Одесі, Мініну і Пожарському в Москві, М. Ломоносову в Архангельську, Потьомкіну Тав-рійському в Херсоні, ректор Петербурзької академії мистецтв.

Село Погорільці з кінця XVIII ст. належало Перовсь-ким, нащадкам графа O.K. Розумовського. Тут у садибі сво-го дядька О.О. Перовського — літератора, відомого під псевдонімом Антонія Погорєльського - провів свої дитячі роки відомий російський письменник O.K. Толстой, прав-нук останнього українського гетьмана К. Розумовського. Флігель-ад'ютант Олександра II, в 1861 p., після виходу у відставку, він жив у Погорільцях або в маєтку Червоний Ріг (нині Почепський район Брянської області). У Погорільцях неодноразово бували Володимир, Олександр і Олексій Жемчужникови — двоюрідні брати письменника.

В селі Шевченкове (колишній хутір Іванівський) про-тягом 22 років жив і похований видатний живописець Ми-кола Ге. В його маєтку бували І. Рєпін (1880 р.), Л. Толстой (1884 p.), засновник московської картинної галереї П. Тре-тьяков (1887 p.). Перебуваючи в домі М. Ге, тут плідно пра-цював М. Врубель.

У селі Заньки народилась М.К. Адасовська — Марія Заньковецька, перша народна артистка України. В Заньках діє її меморіальний музей.

В с. Піски, де народився П. Тичина, діє музей поета.

У краї розвиваються традиційні народні промисли. В Чернігові на фабриці лозяних виробів виготовляють гарнітури плетених меблів, кошики, декоративні вази. В се-лищі Дігтярі знаходиться фабрика художніх виробів — відо-мий центр художнього ткацтва (килими, рушники, плахтові тканини, скатерки, купони для жіночих суконь, спідниць тощо). В Прилуках на фабриці художніх виробів тчуть ска-терки, серветки, рушники тощо.

Чернігівська область володіє значними ресурсами і має необхідні умови для розвитку туризму.

.X^^V^^^^^^ 4.2, Туристичні ресурси </^X'j^~^Ј^^ Полтавщини

Д/^^З^"^ Полтавська область займає о-г ^ц^с? центральну частину Лівобережної ^ України. Північні райони області розташовані в лісостеповій, південні — у степовій зоні. Пло-ща області становить 28,8 тис. кв. км. (4,8% території країни).

На Полтавщині налічується 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в т. ч. дендропарк у с. Усти-мівка (створений у 1893 р.), Хомутецький парк у садибі Муравйових-Апостолів (початок XIX ст.), полтавський міський сад (парк «Перемога»; заснований у 1803 р. з ініціа-тиви генерал-губернатора князя О.Б. Куракіна). В 1820-1841 pp. на території саду діяла Полтавська школа садівництва, яка пізніше разом із прилеглою частиною саду була передана Полтавському інституту шляхетних дівчат, що містився в колишній садибі С.М. Кочубея. На території міського саду в 1852 р. споруджено будинок Полтавського міського театру.

Основою курортних ресурсів області є джерела міне-ральних вод у Миргородському, Великобагачанському, Но-восанжарському, Кременчуцькому, Хорольському районах.

Курорт Миргород функціонує з 1914 р. Перше міне-ральне джерело було відкрите тут у 1912 р. місцевим ліка-рем I.A. Зубковським, який і заснував першу водолікарню. В 1916-1919 pp. створено курортний комплекс, який вклю-чав водолікарню, їдальню-клуб, грязелікарню. Всі ці приміщення були розібрані в 1970-80- і роки.

З 1976 р. функціонує перше в Україні спеціалізоване відділення для лікування хворих на цукровий діабет. На сьогодні «Миргородкурорт» об'єднує санаторії «Хорол», «Миргород», «Березовий гай», «Полтава», які можуть одно-часно прийняти 3,5 тис. хворих.

В області є 44 готелі, один мотель і один готельно-офісний центр. У Полтаві є готель «Турист», мотель «Пол-тава». Серед туристських готелів області — «Україна» в

кінці XVIII — на початку XIX ст. були перебудовані рату-ша (XVII ст.), оборонний двір, міський і цеховий арсенали, домініканський монастир (1406 p.), монастир бригідок та єзуїтський монастир (1680 p.). -^ = ч* ^» гтв

У с. П'ятничани збереглася сторожова башта (XV— XVI ст.), в якій функціонує відділ Львівської картинної галереї. :

В с. Сусідовичі розташований укріплений монастир кармелітів XVI—XVIII ст. з високим оборонним валом.

У селі Червоне (колишня назва — Ляцьке) зберігся па-лацовий комплекс XVIII — першої половини XIX ст., збу-дований у стилі ампір.

/^"A-J Srx^V^, 6.1.2. Івано-Франківська

c^^lc *C^-V^^/N, \ область розташована на заході

^^~^^-^S~^_f країни, в межах Передкарпаття та*

: -і ** f^/^L^^^^ Українських Карпат. Південні

^* ^ Ь^ райони області межують з

Румунією. Площа області —

13,9 тис. кв. км (2,4% території України). Національний склад населення однорідний: українці складають 96,3% від його загальної чисельності. В гірських районах виділяються етнічні групи — гуцули і бойки.

Територію області