туристичного ринку, як поїздки з метою відпочинку і в період відпусток, відвідування тематичних парків і культурних заходів, здійснення ділових поїздок, короткочасних подорожей і маршрутів вихідного дня тощо.
Зростання рівня освіти збільшує потяг людини до знань, зацікавленість іншою культурою викликає бажання подорожувати і отримувати нові враження.
Одним із найважливіших чинників, що впливає на розвиток як внутрішнього, так і міжнародного туризму, є добробут населення. Існує чіткий зв'язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним розвитком і особистими доходами громадян. Туристичний ринок дуже відчутний до змін в економіці. За стабільних цін зростання особистого споживання на 2,5 % збільшує витрати на туризм на 4 %, а зростання особистого споживання на 5 % - на 10%.
Щорічне збільшення доходів громадян України приведе до більш інтенсивної туристичної діяльності і, зокрема, до збільшення кількості споживачів з високими доходами. В майбутньому населення України буде характеризуватися як таке, що має підвищену якість життя. Відпочинок, подорожі, мистецтво, культура стануть основними елементами, які заповнять вільний час людини.
Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації»
26–28 вересня 2007 року у смт. Місхор відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації», присвячена 200-річчю з початку освоєння курортів Криму (для організаторів курортно-рекреаційної діяльності та фахівців у сфері медичної реабілітації).
Метою конференції є обговорення існуючих проблем у курортній сфері України, підвищення іміджу курортів, забезпечення передових позиції України у світі у розвитку курортної справи.
На пленарному засіданні були обговорені актуальні теоретичні, методологічні і практичні аспекти санаторно-курортної справи, медичної реабілітації, рекреації та туризму, а також проблеми збереження та раціонального використання курортних ресурсів.
Були розглянуті наступні питання:
· Загальні методологічні аспекти санаторно-курортної справи, медичної реабілітації, рекреації та туризму. глобальний еволюціонізм як фактор подальшого розвитку курортно-рекреаційної діяльності в Україні
· Концептуальні питання та результати експериментів щодо розкриття фізіологічних механізмів дії лікувальних природних та преформованих фізичних чинників
· Сучасний стан та перспективи використання бальнеологічних чинників та пелоїдів у санаторно-курортних установах України
· Сучасний стан та перспективи впровадження новітніх методик лікування у санаторно-курортних установах України
· Результати використання нових методик у хворих із різними патологіями, рекреантів
· Особливості організації курортної справи.
Зазначена конференція дає можливість поділитись досвідом організації курортної справи та впровадженню нових методик лікування й оздоровлення населення сприяє збереженню та раціональному використанню природних територій та лікувальних ресурсів, зростанню іміджу українських курортів тощо.
Учасники конференції , представники обласних, районних осередків Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, громадських організацій, наукових та навчальних закладів та установ, органів виконавчої влади, бізнесу, власники садиб з 13 областей України, а також представники Республіки Білорусь, Голландії та Росії, констатують.
Сільський зелений туризм - явище багатогранне. Один з його аспектів, зважаючи на сучасний стан соціально-економічного розвитку країни, – соціальний. Тому сільський зелений туризм слід розглядати як один із засобів диверсифікації джерел доходів сільського населення, як компонент комплексного розвитку сільських територій та сільської інфраструктури, а також як один із чинників стратегії подолання бідності в сільській місцевості. Саме тому, в країнах, що розвиваються, сільський зелений туризм всіляко підтримується та заохочується державою, доступ до діяльності в цій сфері максимально спрощений, а суб’єкти, що надають послуги у цій сфері, отримують всілякі преференції, в тому числі й податкові.
Другий аспект полягає в отриманні додаткових можливостей для популяризації української культури, поширення знань та інформації про історичні, природні, етнографічні особливості України, що є підставою для визнання сільського зеленого туризму суспільно цінною та корисною сферою відносин, яка заслуговує на всіляку підтримку з боку держави.
Виходячи з цього, а також з досвіду європейських країн, класична форма сільського зеленого туризму не стосується більш відомого в Україні поняття – надання готельних послуг. Центральною фігурою в організації відпочинку на селі виступає сільська родина, яка проживає в селі, здійснює основну діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, та побічну, - з використанням майна цього господарства для наданням послуг у сфері сільського зеленого туризму, а саме: забезпеченням відпочиваючих житлом, харчуванням, ознайомленням з місцевою культурою і традиціями.
Проблеми та деякі шляхи розвитку сільського зеленого туризму в Україні
1.Для сталого розвитку сільського зеленого туризму в Україні, необхідно визначити роль і місце державних інституцій, зокрема, Міністерства аграрної політики України, у створенні сприятливого правового середовища для діяльності сільського населення, навчання власників особистих селянських господарств, надання, на умовах конкурсу проектів через програму “Власний дім”, довгострокових пільгових кредитів для створення біфункціонального житла та сприяння у залученні інвестицій для розбудови інфраструктури на селі тощо.
Як результат, з`явиться агротуристичний продукт, який ідентифікуватиме український сільський зелений туризм на внутрішньому і міжнародному ринках. Виходячи з цього, центральний орган виконавчої влади у сфері туризму опікуватиметься питаннями популяризації відпочинку в українському селі, розробкою туристичних програм і маршрутів та здійсненням регуляторної політики щодо суб`єктів туристичної діяльності, які надають готельні послуги, екскурсійне обслуговування у сільській місцевості тощо.
Одним із елементів механізму розвитку та функціонування сільського зеленого туризму мають бути надані повноваження (компетенції) Спілці сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні стосовно створення добровільної системи категоризації місць розміщення (якості послуг), а також здійснення контролю за дотримання цих норм господарями.
2.Відповідно до Закону України “Про особисте селянське господарство”(№742-IV, 15.05.03р.) сільський господар, який не є суб`єктом підприємницької діяльності, має право надавати послуги у сфері сільського туризму з використанням майна особистого селянського господарства. Положення цього закону не працюють , що стримує розвиток цієї сфери.
Для унормування розвитку сільського зеленого туризму необхідне