на тему:

„Печери Тернопілля і їх туристичне використання”

Печера "Оптимістична"

Печера "Оптимістична" на Придністровському Поділлі була відкрита групою Львівських спелеологів під керівництвом М. Савчина в 1966 році. Історія цього відкриття така.

На початок 60-их років припадає інтенсивний розвиток спелеологічного руху на Україні. Спелеологи різних міст почали досліджувати відомі і доступні печери, шукати загублені під час другої світової війни входи і відкривати заново печери, згадки про які були знайдені в літературі. Знову були відкриті і досліджувались такі відомі лабіринти-гіганти, як печера Кришталева, Озерна (Попова Яма), Вертеба та інші. Одночасно велися пошуки нових невідомих печер. У квітні 1965 року група львівських спелеологів натрапила на сліди існування великої невідомої порожнини. Невеликий струмок, що зникав під землею на дні карстової вирви у лісі поблизу с.Королівка, вів углиб неабиякого гіпсового масиву. Сильна тяга повітря з щілини над струмком свідчила про наявність у гірських породах великих порожнин. Увійти в печеру вдалося через рік. Після двох днів розкопок 8 травня 1966 року о 14.00 група під керівництвом Мирона Савчина вперше проникла в невідому печеру і пройшла її ходами перші сотні метрів. Назвали її "Оптимістична".

Відтоді почалося регулярне розвідування, першопроходження і картування печери експедиціями Львівського спелеоклубу "Циклоп". Загальне керівництво дослідженням здійнював президент клубу М.Савчин. Печера горизонтальна, лабіринтового типу, закладена в 20-25 метровій товщі гіпсів на глибині 60-80 метрів. Складається з 10 відносно ізольованих районів, зв'язаних між собою одним або кількома ходами.

Окремі райони закладені в різних геологічних блоках з різною історією їх розвитку і формування, відрізняються між собою за геоморфологічними ознаками, морфометричними характеристиками, напрямком переважаючої тріщинуватості, вторинним мінералоутворенням, були відкриті у різні роки. Дослідження деяких з них ще триває.

Печера не заводнена. Є декілька невеликих озер з більш-менш сталим рівнем. Найбільше з них "Aqva vitae" з площею поверхні 82 м2. Крім цього є декілька водопроявів, які підлягають регіональним коливанням рівню води. Під час його максимуму, який може тривати декілька років, частковому затопленню підлягає район Свіжа вода та Пд-З району Центрального. Сезонними повінями може бути затоплений вхідний район і перекритий вхід у печеру на термін від декількох днів до 1-2 тижнів.

З 1968 року дослідження лабіринту проводиться з підземних базових таборів, які розташовані в різних районах печери біля різних водопроявів. Відтоді велика увага приділяється створенню в печері вантажних трас та постійному їх благоустрою. Також обладнанню підземних базових таборів стаціонарним телефонним зв'язком.

Система вантажних трас і підземних базових таборів забезпечує можливості дослідження і водночас є об'єктивним захистом печери, що підтримує рівновагу екологічної системи "печера-людина" при багаторічному першопроходженні.

З 1967 року у львівських експедиціях, крім українських спелеологів, у печері "Оптимістична" працювали спелеологи багатьох країн світу: Болгарії, Польщі, Угорщини, Словаччини, Німеччини, Франції, Англії, Росії та Білорусі.

Наприкінці 80-их років відбулась зміна поколінь дослідників. Одночасним відкриттям продовження печери у двох напрямках на Захід та Схід від району "Анаконда" у січні 1988 року стартували спелеологи юнацького клубу "Батьківщина" львівського Центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Успажкувавши досягнення, методики та проблеми печери "Оптимістична" від спелеоклубу "Циклоп", молоді спелеологи продовжують дослідження. Експедиціями спелеоклубу "Батьківщина" було зроблено першопроходження та картування останніх 40 км лабіринту.

На час складання зведеної карти (січень 1997 року) загальна довжина усіх ходів печери становила 192 км. Таким чином печера "Оптимістична" є найдовшою печерою Європи, найдовшою серед гіпсових печер Світу і другою печерою Світу за загальною довжиною печерних ходів (поступаючись тільки печерній системі Флінт-Мамонтова, Кентукі, США).

Нове відкриття великого продовження в печері "Оптимістична" (в Пд-З її частині) знайдене під час січневої (1997 році) експедиції спелеоклубу "Батьківщина". За даними двох дослідниціких експедицій (у квітні та липні 1997 року) загальна довжина печери вже перевищила 200 км. Продовження розвивається у напрямку значного, і дуже перспективного за геологічними ознаками, гіпсового масиву, де за нашими прогнозами можливе існування лабіринтів, котрі за загальною довжиною перевищать стару частину печери "Оптимістична". Першопроходження триває.

Інформація з архівів тернопільського спелеоклубу:

1966р - львівські спелеологи відкопали печеру, яка отримала назву "Оптимістична". У 1966р проведені три експедиції :

1-а експедиція - червень - довжина печери - 1345 м;

2-а експедиція - серпень - довжина печери - 6333 м;

3-а експедиція - листопад - довжина печери - 8976 м.

1967р - львівські спелеологи продовжили зйомку "Оптимістичної".

4-а експедиція - січень - довжина печери - 9948 м;

5-а експедиція - травень - довжина печери - 15678 м;

6-а експедиція - липень - довжина печери - 15678 м;

7-а експедиція - серпень - довжина печери - 18885 м;

8-а експедиція - листопад - довжина печери - 20342 м.

1968р - в цьому році львівські спелеологи провели 3 експедиції:

9-а експедиція - травень - довжина печери - 20662 м;

10-а експедиція - серпень - довжина печери - 23277 м;

11-а експедиція - листопад - довжина печери - 30444 м.

Печера "Оптимістична" вийшла на перше місце в СРСР по довжині.

1969р - наступні експедиції львівського спелеоклубу "Циклоп":

12-а експедиція - травень - довжина печери - 37132 м;

13-а експедиція - серпень - довжина печери - 43572 м;

14-а експедиція - листопад - довжина печери - 51608 м.

Печера Кришталева

Перша згадка про велику печеру біля села Нижнє Кривче зустрічається в 1721 р. у книзі Г. Жончинського "Натуральна історія королівства Польського". В 1745 р. Габріель Жончинський у новій роботі "Актуальна історія натуральна королівства Польського" пише