Описання туристичних ресурсів Поділля - Ужгород окупували чехословацькі війська. В умовах окупації були проведені збори �...

Дипломна робота - Описання туристичних ресурсів Поділля

Ужгород окупували чехословацькі війська. В умовах окупації були проведені збори представників буржуазних верств населення, які прийняли рішення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини. Ужгород став центром так званої Підкарпатської Русі. Вся повнота політичної влади в Ужгороді зосереджувалась в руках муніціпалітету (міської думи), склад якого, до 1923 р. призначався чеськими органами влади, а з цього року, кожних чотири роки почали проводитись вибори в міську думу. Місто продовжувало зростати і розвиватись. Вже в 1921 році в ньому проживало 20,6 тис. жителів. У цей же час в Ужгороді почала формуватись і міцніти Закарпатська школа живопису, засновниками якої були Альберт Ерделі та Йосип Бокшай. За їх ініціативою була відкрита перша на Закарпатті художня школа.
Міжнародні події 1938 р. дуже послабили становище чеського уряду. Внаслідок Мюнхенського пакту почалося розчленування самої Чехословаччини. У цих умовах політичні сили Закарпаття, об’єднавшись, зажадали автономії. Чехам не лишалося іншого вибору, як погодитсь. 11 жовтня 1938 р. Закарпаття отримало самоврядування. Першу автономну адміністрацію очолив Андрій Бродій. Але його проугорська орієнтація примусила Прагу пизначити новий кабінет на чолі з Августином Волошином. Уряд Волошина негайно приступив до перетворення Закарпаття на автономну українську державу. Українізувалась система освіти, видавнича справа, адміністрація. Але дуже мало часу було відведено історією для цих перетворень. Саме коли формувався перший уряд Карпатської України, угорські війська зайняли південну частину краю і столиця була переведена з Ужгорода до Хуста. Влада в Ужгороді сконцентрувалась в руках профашистського уряду. У цей час падає рівень виробництво товарів, росте безробіття, переслідуються прогресивні письменники, закриваються українські школи. Після нападу Німеччини на Радянський Союз ці репресії ще більше поширюються. За час угорської окупації з Ужгорода було вивезено понад 10 тис. мешканців, з них 2417 чоловік до «робочих таборів».
27 жовтня 1944 р. частини Червоної Армії розгорнули бої за визволення Ужгорода. Внаслідок вдало проведеної бойової операції війська п’ятої гвардійської Новоросійської танкової бригади та 875-го самохідного артилерійського полку звільнили місто від фашистських окупантів.
12 листопада 1944 року відбулися збори трудящих міста. На цих зборах був обраний Народний комітет у складі 55 чоловік. Від імені зборів, комітетом до уряду СРСР була направлена петиція з проханням про возз’єднання з Радянською Україною. 29 червня 1945 р. між СРСР та Чехословацькою Республікою був підписаний договір про Возз’єднання Закарпатської України з Україною івключення її до складу УРСР. А 22 січня 1946 р. у складі Радянської України була створена Закарпатська область, з центром у місті Ужгороді.
В післявоєнний період з’являються нові галузі промисловості, такі як приладобудування, машинобудування, хімічна промисловість та інші. Розвивається транспорт, деревообробна, легка промисловість. Будуються нові підприємства. Ужгород стає культурним та освітнім центром Закарпаття. У 1945 році тут був відкритий державний університет. Розбудовується і саме місто, виникають нові багатоповерхові будинки, цілі райони.
За роки Радянської влади місто перетворилось на великий промисловий, освітянський, культурний та науковий центр краю. За даними 1983 р. у місті працювало 29 промислових підприємств, 23 школи, 5 профтехучилищ, 69 бібліотек, 3 кінотеатри, драматичний театр, 5 музеїв.

Сьогодні Ужгород і надалі є найважливішим економічним центром Закарпаття з населенням 126 тис.осіб. Основними галузями промисловості є харчова, деревообробна, легка, виробництво машин та устаткування. В місті працюють 1375 малих підприємств, 15 банківських структур за міжнародними бухгалтерськими стандартами. Транспортний комплекс Ужгорода об’єднує систему автомобільних, залізничих та повітряних перевезень. Транзитні вантажні перевезення здійснюються до всіх країн СНД, Балтії та Західної Європи.
Торговими партнерами ужгородських підприємств є компанії з 77 країн світу. Ужгород – старовинне європейське місто з численними історико-культурними пам’ятками. Серед них Ужгородський замок, греко-католицький кафедральний собор, Горянська ротонда (церква XII cт.), та інші. Все це, а також природно-рекреаційний потенціал регіону, створює унікальні можливості всіх сфер туристичного бізнесу. До послуг тисяч туристів, які щорічно приїжджають в Ужгород працюють 11 готелів, туристичний комплекс, санаторій, 32 туристичних агенства, які пропонують широкий спектр туристичних послуг.

Загальні відомості
Населення : 92 000 чол.
Площа : 18,8 кв.км

З історії міста Мукачево

Час виникнення Мукачева невідомий. На початку нової эри територію Закарпаття заселяли карпи, пізніше – східнослав’янське племя білих хорватів. На території Мукачева виявлені слов’янські поселення VI - IX віків. Мукачево існувало вже у другій половині IX століття. Письмова згадка про нього вперше зустрічається в хроніці "Геста гунгарорум", що розповідає про перехід угорців в 896 р. через Карпати і поселення їх в Піддунав’ї. Про міста достовірних свідчень немає.

Територія Закарпаття вже в X - XI століттях входила до складу Київської Русі. Князівські міжусобиці послабили могутню державу, і вона не могла захищати свої окраїнні володіння від посягань чужеземних завойовників. В результаті цього в середині XIII століття Закарпаття повністю стало здобиччю угорських феодалів.

В 1086р. місто сильно постраждало від спустошливих набігів половців на чолі з ханом Кутеском. Ще більше Мукачево потерпіло під час набігів Монголо-Татарських орд хана Батия в Дунайський басейн (1241-1242).

В 1281 р. князь Лев Данилович, який княжив в Галицьких землях, на деякий час розповсюдив свій вплив на частину Закарпаття, в т.ч. і на Мукачево. Після смерті князя в 1301 р. місто разом із замком до 1321 р. входло до складу Галицько-Волинського князівства.

Мукачево першим із поселень Закарпаття одержало право міста, про що свідчить грамота королеви Угорщини і Польщі Єлизавети із династії Анжу. Грамота від 22 травня 1376 р.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18