млн. доларів США, що більше порівняно з відповідним періодом попереднього року на 1,6%. Сальдо зовнішньоторговельного балансу позитивне і становить 103,0 млн. доларів США (експорт — 527,8, імпорт — 424,8). Частка області у структурі експортних поставок України складає 3,6, імпортних — 3,0%. Майже 60% експорту припадає на товари, а решта — на по-слуги (близько 90% — послуги морського транспорту).
У товарній структурі експорту в 2000 році майже 1/3 складають поставки продукції хімічної промисловості, стільки ж — нафта та продукти її переробки, решту — чорні, ко-льорові метали та вироби з них, машинобудівна продукція, про-дукція сільського господарства та харчової промисловості.
Серед окремих видів продукції харчової промисловості зросли обсяги експорту: тваринного і рослинного масла, цукру та кондитерських виробів з нього, хлібобулочних виробів, про-дукції молочної промисловості. В той же час зменшились обсяги експорту продукції хм'ясо- і рибопереробної промисловості.
Імпортні поставки зросли по таких товарних групах: транспортні засоби, чорні, кольорові метали та вироби з них, ма-шини, обладнання і прилади, пластмаса, каучук та вироби з них, продукція хімічної промисловості. Слід зазначити, що у товарній структурі імпорту значно зросла питома вага машинотехнічної продукції промислового призначення, сировини для підприємств переробної промисловості області (значна частина виробництва на цих підприємствах залежить від імпортної сировини).
Підсумки діяльності області у сфері зовнішніх відносин свідчать про те, що першочерговими завданнями у найближчий час є заходи, спрямовані на оптимізацію товарної структури міжнародної торгівлі та зменшення її від'ємного сальдо.
Якщо говорити про трудові ресурси, то вони становили 1476,7 тис. осіб (59,3% від загальної кількості населення). У їх скла-ді знижується частка працездатного населення в п працездатному віці. Зайнятих в усіх сферах економічної діяльності, крім зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку, нарахо-вувалось 1030,3 тисяч, що на 17,6% менше відповідного показника 1990 року. Зайняте населення Одеської області становило 41,3% від загальної його кількості. В області високий рівень безробіття. У 2000 р. він складав 11,8 відсотків до кількості економічно активно-го населення у віці 15-70 років. Найвищий рівень безробіття серед міського населення — 15,8 відсотків (по Україні — 1113,7). Серед чо-ловіків названого віку відповідно 12,1 (11,7), безробіття жінок — 11,4 (11,7), сільського населення — 3,2 (6,8) відсотків.основними віковими групами постійне населення роз-поділяється слідуючим чином: у працездатному віці — 58,6%, на-селення у молодшому працездатному — 19,6 і населення у стар-шому працездатному віці — 21,8%.
Специфіка сучасного виробни-чого потенціалу Одеси визначається особливостями його при-родно-ресурсного потенціалу і транспортною спеціалізацією гос-подарства області.
На початок 2001 року основні фонди Одеської області оцінювались в 42,2 млрд. грн., що становить 5,1% від вартості ос-новних фондів України. З 1991 по 2000 рр. в регіоні проведено ін-дексацію основних фондів, відбувалося зменшення амортизацій-них відрахувань. У структурі основних фондів найбільшу питому вагу має транспорт і зв'язок — 23,5%, промисловість — 17,1, сільське господарство припадає 12,1, будівництво — 1,5, оптова й роздрібна торгівля — 2,4, освіта — 16,5, охорона здоров'я та соціальна допомога — 2,4%.
За 2000 рік в області введені в дію нові основні фонди на суму 1,2 млрд. грн. (5,1% від України), з них 48,7% — у транспорт і зв'язок, 15,3 — у промисловість, 7,3% — у сільське господарст-во. Державні витрати на нове будівництво, реконструкцію, роз-міщення і технічне переозброєння діючих промислових, сільсько-господарських, транспортних, торгових та інших підприємств області становили 845 млн. грн. (6,0% від загальної суми інвес-тицій в основний капітал у країні). Таким чином, інвестиції в ос-новний капітал на одного мешканця порівняно з 1990 р. зменши-лись на 70,5% і становили 340,2 грн., що на 20,0% вище середньо-державного показника.
У загальнодержавному та міжнародному поділі праці Одеська область є індустріально-аграрним регіоном, який спеціалізується на транспортному обслуговуванні.
Серед галузей, які надають послуги, найбільше скоро-чення відбулося у сфері транспорту і зв'язку — на 5,7 процентних пунктів, у житлово-комунальному господарстві — на 2,9, галузі соціально-культурної сфери — на 1,9 процентних пункти. Частка галузей сфери обігу збільшилась з 8,0 до 9,2% .
При раціоналізації територіально-господарських про-порцій пріоритетним у розвитку регіональної структури еко-номіки повинні бути сільське господарство, транспорт і зв'язок, галузі соціальної сфери, збереження промислової орієнтації регіону.
Соціально-економічний розвиток області від-бувається в досить складних умовах розбудови ринкової еко-номіки України, що виявляються в недосконалій структурній політиці держави, невизначеності форм та методів її регулюючо-го впливу, порушенні господарських зв'язків, спаду вироб-ництва, загостренні соціальних протиріч тощо. Економічні про-цеси не супроводжуються відчутними якісними перетвореннями, позитивними структурними змінами, подоланням нагромадже-них за останні роки відтворювальних деформацій та змін у соціальній сфері. У багатьох випадках відбувається поглиблення цих диспропорцій, які потребують негайного усунення.
У стратегії розвитку Одеської області треба надати пріоритет розвитку морегосподарського комплексу — суднобу-дуванню та судноремонту, рибному і портовому господарству, машинобудуванню для АПК, освоєнню нафтогазових родовищ шельфової зони Чорного моря. Важливим напрямом є створення сучасної інфраструктури туризму та оздоровлення.
Необхідною умовою поліпшення соціально-економічно-го стану в регіоні буде структурна перебудова народногоспо-дарського комплексу на принципах взаємоузгодження регіональ-них і загальнодержавних інтересів, спрямування значної частини інвестицій на розвиток перспективних галузей економіки та ок-ремих підприємств, що випускають конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію.
Одеська область має можливості для розвитку, в тому числі на шляху зміцнення економічних зв'язків з країнами Серед-земномор'я, Близького Сходу, басейну Індійського океану, Дале-кого Сходу, Латинської Америки. Через Дунайську транспортну систему район має вихід до Східної та Центральної Європи, що та-кож сприятиме розвитку міждержавних і міжрегіональних зв'язків.
1.9.Характеристика історико – культурних ресурсів
Культурним