Стіни фортеці були укріплені рекордним числом башт - їх було 34, круглих, циліндричних, восьмигранні в плані, з глибокими пивницями, з шатровими дахами. Звичайно, не всі збереглися до наших часів. Кожна з башт мала своє призначення, звідси й їх назви: Темниця, Комендантська, Скарбниця. Вхід до фортеці оберігали міцні Кілійські ворота з підйомним мостом та двома решітками-герсами.

Фортеця позбавилась свого стратегічного значення, в 1896 р. її оголошують історико-архітектурним пам'ятником.

Зараз тут багато сувенірів, відпочиваючих також. Найкращий вид для знімкування - з боку лиману.

Окрім форетці, місто славиться своїми храмами, є серед них навіть один підземний.

Татарбунарський курортно-рекреаційний район спеціалізується на клімато-бальнеолікуванні та оздоровчому відпочинку. Одним з головних об'єктів, що приваблює туристів тут є узбережжя озера Сасик, де можна помилуватися природою та відпочити в одному з санаторіїв.

В розвитку рекреаційного комплексу області слід виділити також ряд негативних моментів. По-перше, внаслідок погіршення екологічної ситуації спостеріга?ться постійне зниження рекреаційної цінності території. По-друге, гостро відчувається необхідність реконструкції існуючого фонду рекреаційного господарства та підвищення якості обслуговування рекреантів. По-третє, значна кількість курортно-рекреаційних закладів розміщена вздовж узбережжя хаотично, без задовільного інженерного оснащення і благоустрою території, що збільшує негативний вплив на берег, пляжу, прибережну акваторію моря.

2.4. Причорноморський регіон

Рекреаційний регіон – включає групу рекреаційних районів у межах територій, і характеризується спільністю природних історико – культурних, соціально – економічних ресурсів певними інфраструктурними взаємозв’язками та іншими чинниками. Рекреаційний регіон формується на основі територіальної близькості.

Причорноморський регіон - це один із найбільш важливих туристичних районів України.

Основні курорти - міста Одеса та Білгород-Дністровський, селища Сергіївка, Затока, Кароліно-Бугаз та Татарбунари. В цьому регіоні домінує “пляжний” туризм, але часто розвива?ться він безконтрольно і негативно впливає на прибережну та морську екосистему.

Санаторії, пансіонати, будинки відпочинку регіону спроможні прийняти величезну кількість “неорганізованих” рекреантів. Їх кількість протягом сезону складає 1,2 - 1,4 млн. чоловік. Вони використовують необлаштовані пляжі, де відсутні водопостачання та каналізація, сфера послуг. Використовуються також дачі а житло місцевого населення, де кількість послуг, рівень комфорту, теж мінімальний.

Наслідком неорганізованого відпочинку є інтенсивне забруднення і деградація узбережжя. Але, разом з тим, масовий неорганізований відпочинок може стати досить прибутковим за умови відповідного інфраструктурного оснащення пляжних ділянок. Поки що на пляжах, наприклад, Затоки, Кароліно-Бугазу, невідомі люди здіймають плату невідомо за які послуги. Ці люди збагачуються, а стан пляжів не покращується, не збагачується і бюджет відповідних населених пунктів.

Відносно розвитку екотуризму в Одеській області, нажаль, не було розроблено жодних серйозних оцінок потенційного ринку. З точки зору подальшого розвитку цього виду туризму, необхідно мати уяву про потенційний ринок і про супутню екотуризму продукцію.

Слід зазначити, що до недавнього часу на було спроб зацікавити місцевих жителів екотуристичними екскурсіями, хоча вони утворюють значну цільову групу. Це призводить до “неорганізованого” відпочинку і може нанести шкоду екосистемі області. В зв'язку з цим важливо зацікавити цю групу і прийняти заходу щодо упорядкування таких подорожей.

Екскурсії для учнів на природі - давня традиція. Тому необхідно стимулювати відвідування найбільш важливих місць і поліпшити виховний аспект таких екскурсій. Це особливо важливі цільові групи, тому що вони можуть оказати значну підтримку в справі охорони природних ресурсів у майбутньому. Привернути увагу іноземців та громадян країн СНД можливо тільки розробивши надійні пакети туристичних продуктів і піднявши якість послуг і стандартів до міжнародного рівня.

Список використаної літератури:

1. ?Географія Одещини? під заг.ред.проф.О.Пончі?ва; Одеса: ?Astroprint? 1998.

2. Семенов В.Ф. Екологізація економіки регіону; Одеса: Ортимум, 2003.

3.

4.

5.

6.

7. http://www.travel.ru/news

8.

9.

10. odessa.ukrgold.net/ukr/

11.

12. http://www.asinfo.com.ua/odessa/address.php