У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу і дає прибуток в скарбницю. Не кажучи вже про те, що “годує" ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.

В Україні туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Переважну більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх частина працює на залучення гостей в Україну - тобто все робиться так, що капітал від туристичного бізнесу попливе за рубіж. Яка ж картина міжнародного ринку тур. послуг зараз, як він в перспективі змінюється? В умовах, що створилися, ці питання являються актуальними.

Актуальність теми. На сьогодні міжнародний туризм у всьому світі став на індустріальну основу і являє собою галузь економіки, яка забезпечує значні валютні надходження за рахунок розвитку іноземного туризму. Послуги міжнародного туризму займають величезну нішу в індустрії туризму. Тільки цього вже достатньо, щоб зрозуміти, наскільки актуальна тема місця міжнародного туризму в індустрії сучасного туризму, визначення їх сучасних тенденцій і майбутніх прогнозів, аналіз минулих помилок і планування нових стратегій управління.

Об’єктом дослідження курсової роботи є основні аспекти розвитку міжнародного туризму, що впливають на його сучасний стан, в Японії, зокрема.

Метою даної курсової роботи є дослідження асортименту сучасних послуг та їх участь у розвитку сучасного міжнародного туристичного продукту, тенденцій розвитку сучасного міжнародного туризму на прикладі Японії.

Для реалізації цієї мети ставляться перед собою конкретні завдання для роботи:

1) Ознайомитись з історією розвитку міжнародного туризму у світі та Україні;

2) Надати загальну характеристику сучасного міжнародного туристичного бізнесу;

3) Визначити основні тенденції розвитку міжнародного туризму за різними напрямками:

4) Вивчити стан туристичної діяльності курортних зон Японії.

Поряд з ними вирішення потребують і питання розвитку міжнародного туризму.

В даний час індустрія туризму є однією з найбільших форм міжнародної торгівлі, що розвиваються досить динамічно. У останні 20 років середньорічні темпи росту числа приїжджих іноземних туристів у світі склали 5,1%, валютних надходжень - 14%. Відповідно до даних всесвітньої туристичної організації, у 2003 році у світі було зареєстровано 776 мільйонів приїжджих туристів, а надходження від міжнародного туризму досягло 572 мільярдів доларів (без обліку надходжень від міжнародного транспорту). У цілому об'єми валютних надходжень від туризму за період із 1950 по 2000 рік зросли в 149 раз.

За прогнозами експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі. За їх підрахунками, до 2010 року ця галузь стане головною експортною галуззю у світі. Очікується, що при збереженні таких темпів росту число міжнародних подорожей до 2010 року досягне 937 млн. чоловік.

Історіографія теми. Понад 20 джерел було використано у процесі написання курсової роботи. Більшість з них являють собою спеціальну літературу останніх років видання (1997 - 2004), яка надає майже повний аналіз сучасного стану міжнародного туризму. Але хотілося б відмітити, що цифрові дані в різних джерелах розбігаються.

Структурно курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку літератури.

є надто мала частка цих територій у світовому туристичному русі та відносно невелика їх площа.

У Європі виділяють 5 субрегіонів:

1. Західна Європа (Австрія, Бельгія, Франція, Голландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Німеччина, Швейцарія).

2. Північна Європа (Данія, Фінляндія, британські острови каналу Ла-Манш, Ісландія, Норвегія, Свальбард (Шпицберген та ін., острови архіпелагу Норвегія), Швеція, Великобританія, о. Ман (Великобританія), Овечі острови (Данія).

3. Центрально-східна Європа (Болгарія, Чехія, Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина, Білорусь, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Росія, Україна).

4. Південна Європа (Албанія, Андора, Гібралтар, Греція, Іспанія, Мальта, Португалія, Сан-Маріно, Югославія, Чорногорія, Словенія, Боснія і Герцеговина) [2;12].

5. Східно-середземноморська Європа (Кіпр, Ізраїль, Туреччина).

В Європі виразно простежується вплив політичного критерію у виділенні субрегіонів. Це особливо помітно в Центрально-Східному та Східно-середземноморському субрегіонах.

Америка нараховує 4 субрегіони:

Північний;

Центральний;

Південний;

Кариби.

Східна Азія і регіон Тихого океану формують такі 6 субрегіонів:

Північно-Східна Азія;

Південно-Східна Азія;

Австралія; Мікронезія (Океанія);

Меланезія (Океанія);

Полінезія (Океанія).

В Африці виділяють 5 субрегіонів:

1.2 Тенденції розвитку міжнародного туризму

Серед туристичних таксономічних одиниць, які найчастіше вживаються у вітчизняній літературі, можна назвати такі: туристична територія, туристичний регіон, туристичний район, туристична місцевість.

Показником туристичних потоків є кількість прибуть та тривалість перебування. Під кількістю прибуть (прибуваючих) розуміється число зареєстрованих туристів, що прибули в ту чи іншу країну (або вибули з неї) за певний період часу за звичай календарний рік.

Найбільш розвинутими туристичними регіонами світу є Європа і Північна Америка. В цих регіонах містяться центри формування туристичних потоків. На частку Європи та Північної Америки припадає 4/5 усіх надходжень від іноземного туризму і 2/3 платежів.

Динаміка міжнародного туризму по регіонах світу показує, що при збільшенні туристичних потоків в Європі та Америці, швидше за останні роки розвиваються молоді туристичні регіони: Азіатсько-Тихоокеанський, Близько-Східний та Африканський. Але ці регіони менш стійкі до впливів (часто негативних) політичних та економічних факторів. За останні десятиріччя найбільш динамічним був Азіатсько-Тихоокеанський регіон, в якому темпи приросту числа прибуттів у 9 разів випереджали середньосвітові.

Африканський континент та Близький Схід, відвідуваність яких збільшується швидко, при низьких абсолютних значеннях показника прибуттів чинять слабкий вплив на світову динаміку туризму [7;23].

У ХХІ столітті територіальна структура міжнародного туризму