Проведення експедиційного обстеження району і маршруту туристичного походу.

Скибові Горгани – найбільший за площею гірський масив Східних Карпат, що простягається на 75 км від Вишівського перевалу та долини річки Мізуньки на північному заході до Яблуницького перевалу та долини річки Прут на південному сході, шириною близько 40 км. північна межа чітко виявлена у вигляді уступу, який обривається до Передкарпаття по лінії: Болехів – Долина – Перегінськ – Солотвин – Надвірна – Делятин – Текуча. Південна границя проходить по Вододільному хребту від верхі’вя р.Ріка на північному-заході і до Верховинського пониження на південному-сході, де Горгани межують з Чорногірським хребтом.

Гори складаються з кількох повздовжніх хребтів (Аршиця, Матагів, Таупіширка, Явірник, групи Сивуля, Добошанка, Попадя – Буштул), окремих гір Грофа, Овул, Яйко, Молода. До Горган відносять і групу Братківська. Найвища вершина – Велика Сивуля (1836 м).

Гори утворені з флішу, потужних верствованих товщ морських відкладів, переважно з пісковиків. саме тому ця частина Скибових Карпат отримала назву Горгани (горганами місцеве населення називає нагромадження брил каменю).

Для Горганів характерні високі перепади висот; гірські масиви розділені глибокими долинами рік. Низини вкриті густими лісами, вище великі зарослі гірської сосни (жереп) та гірської вільхи (лелич), вершини являють собою нагромадження брил каміння, рідко зустрічаються полонини.

Горгани є найбільш залісненою частиною Українських Карпат. Підніжжя і схили до висоти 1200-1300 м вкриті мішаними лісами, в яких основними лісоутворюючими породами є бук, береза, граб, осика, ялина і смерека. Вище мішані ліси переходять в хвойні з Ялиці і смереки. В окремих лісових масивах Горган, як домішки до основного дерево стану, збереглась європейська кедрова сосна, або карпатська "лімба". Вище 1500 м, ліси в Горганах переходять в кам’яні розсипи, які в деяких місцях сформували справжні кам’яні "поля" та "ріки". Горганські розсипи пісковиків в багатьох місцях густо заросли непрохідними заростями гірської сосни ("жереп") та гірської вільхи ("лелич"). Субальпійська рослинність високогір’я в Горганах представлена різними квітковими рослинами. на зрубах та в субальпійській зоні великі площі займають ягідники чорниці і брусниці, малинники та ожинники.

Через незначну заселеність та порівняно високу лісистість Горгани відзначаються різноманітність видового складу тваринного світу та більшою кількістю диких тварин порівняно з іншими частинами Карпат. У річках і струмках поширені форель і харіус, з плазунів зустрічаються ящірки, вужі, гадюки. водяться різні види жаб, а саламандри та тритони, які занесені в Червону книгу України, зустрічаються тут ще досить часто. Велика кількість птахів гніздиться до верхньої межі, серед них чорний лелека, глухар, орел, тетерев, шишкар та ін. Із ссавців поширений бурий ведмідь, рись, вовк, дикий кабан, лісовий кіт, косуля, олень та ін.

Клімат Горган помірно континентальний, з теплим літом, сухою осінню, м’якою зимою. Літо і весна є максимально вологими, інколи дощі є затяжними , зливовими, густі тумани і низька хмарність ускладнюють видимість. Осінню (серпень-листопад) – переважно суха антициклональна погода. Взимку багато снігу, що викликає сходження лавин. У високогір’ї бувають сильні ураганні вітри, що спричиняють вітровали.

Ріки Горган живляться переважно опадами і мають паводковий характер. Їхні русла у верхів’ях кам’янисті, з швидкою течією, велика кількість малих приток. У верхів’ях всі річки чисті, а Лімницю неодноразово визнавали найчистішою рікою Європи. Основні водні артерії Горган – Прут, Лімниця, Свіча, Бистриці. В горах є кілька невеликих озер. В Волинському та Рожнятівському районах є джерела мінеральних вод (Підлюте, Мізунь).

З метою збереження, в Горганах взято під охорону найбільш важливі і цікаві природні об’єкти. На території Горган діють Карпатський національний природний парк, національний природний парк "Синевир", природний заповідник "Горгани", ландшафтні заказники "Грофа" та "Бредулецький", ботанічний заказник "Таупіширка". Також статус державних заказників мають "Турова дача", "Яйківський", "Джурджійський", "Садки". Крім того є ряд заповідних об’єктів місцевого значень. Великий інтерес серед туристів викликають цікаві природні об’єкти, такі як: гірське озеро Синевир, діючий вулкан у Старуні, оліготрофні болота Турова дача, Ширковець, Лисак, Лютошара, Мшана, гірське озеро Розсохан та водоспади Манявський, Бухтівецький, Женецький.

На території Горган і в населених пунктах в передгір’ї є ряд цікавих краєзнавчих об’єктів. Один з найбільш цікавих туристичних об’єктів – Манявський Скит. Також багата на історико-культурні пам’ятки Рожнятівщина. Увагу туристів привертають руїни Ангелівської доменної печі, колишня резиденція митрополита Андрея Шептицького у Підлютому, пам’ятник тверезості та ін.

Жителі регіону – гуцули та бойки – відзначаються своєрідною культурою, звичаями, національним одягом, різними видами ремесел. А отже, знайомство з побутом і звичаями корінних жителів краю має велике пізнавальне значення для туристів.

Горгани сприятливі для проведення пішохідних мандрівок, в тому числі і категорійних (І-ІІІ к.с.). Є непогані можливості і для лижного туризму, хоч він і гальмується відсутністю на маршрутах обладнаних притулків для нічлігу. Можливий і вело туризм по долинах річок, які у верхів’ях мають не дуже складні перевали на Закарпаття і між сусідніми річковими долинами. В період весняної повені (квітень-травень) є непогані можливості і для водного туризму (сплав від верхів’їв річок Горган вниз до рівнин з можливістю продовження сплаву по Дністру).

Досліджуваний регіон має великі можливості, сприятливі умови та ресурси для організації дозвілля та відпочинку. Проте розвиток туризму в Горганах гальмується низьким рівнем розвитку інфраструктури. У закордонних довідниках про Горгани можна прочитати таке: "Ця територія завжди характеризується невеликою невеликою густотою населення, не має великих поселень. Горгани вважаються одними з найбільш диких гір Європи та відзначаються