світі існує декілька глобальних систем дисконтних карток. Лідируюче положення займають “ETN”, “IAPA”, “COUNTDOWN”.
У умовах, коли конкуренція в туристському бізнесі й індустрії відпочинку і розваг дуже висока, власники готелів беруть участь у дисконтних програмах, тому що безкоштовна інформація про знижки, що дається в каталогах для власників карток, залучає потенційних клієнтів. Банківські структури також зацікавлені в поширенні карток. Вони видають їх як доповнення до кредитних карток, що емітуються, безкоштовно або набагато дешевше роздрібної ціни, тим самим розширяючи спектр послуг для своїх клієнтів.
Географія дисконтних карток дуже різноманітна, найбільше популярно “ETN-CARD”. Для мандрівників ця система є клубом, членство в який дозволяє зменшувати дорожні витрати. До перевагою використання карток “ETN” відносять:
- знижки для власників від 20 до 50% вартості у десятьох тисячах готелів у 175 країнах світу, у тому числі і в де-яких країнах СНД. У США у 400 готелях власник картки заплатить лише 50% від вартості номера;
- широку систему знижок у ресторанах (від 20 до 50%);
- зниження (до 1/3) тарифів при оплаті оренди автомобіля;
- знижка при покупці авіа-, залізничних, автомобільних квитків у розмірі 3-10%;
- можливість безкоштовно одержати картки “ETN- Telecard” і “Sprint Fonecard”, що дозволяють вести телефонні переговори по пільгових тарифах.
При одержанні картки власнику видається ілюстрований каталог з адресами сервісних служб, що входять у систему. Обравши готель, власник замовляє знижку на резервування номера. Часто цю процедуру бере на себе сама дисконтна система.
Крім поширення дисконтних карток, банки реалізують дорожні чеки. Система дорожніх чеків схожа із системою акредитивів, але, на відміну від останніх, можна не тільки обмінювати в банку на гроші, але ними можна розраховуватися в магазинах, що їх приймають. Дорожні чеки дозволяють забезпечити гроші від крадіжки, тому що платіжний документ стає дійсним тільки після звірення підпису власника з підписом на корінці книжки. На відміну від пластикових карток, для придбання чека не обов'язково мати рахунок у банку.
Туризм як галузь світового господарства
Для того, щоб сформулювати повне визначення поняття «туризм», необхідно
розглянути багатоаспектність туризму і його взаємодію з іншими видами
діяльності. Відсутність єдиних визначень ускладнює вивчення туризму як
учбової дисципліни.
Вивчення туризму з наукової точки зору (у ряді інших дисциплін) з
недавніх пір привернуло увагу вчених багатьох областей знань. У зв'язку з
цим виникла необхідність в розробці точних визначень і термінів. Ця
проблема не так проста, як здається на перший погляд. Нею щорічно
займаються різні організації, включаючи Організацію Об’єднаних Націй,
Всесвітню туристичну організацію, Організацію економічного співробітництва
і розвитку.
Міжнародні організації постійно звертаються до теми тлумачення
термінології, в основному з метою узгодження принципів міжнародної
статистики. Так, в 1937 р. визначення «міжнародний турист» було дано на
Конференції експертів за статистикою Ліги Націй. В 1950 р. International
Union Official Travel Organization (IUOTO) – Міжнародне об’єднання
офіційних туристських організацій (МСОТО), перетворений в 1975 р. у
Всесвітню туристичну організацію (ВТО), уточнив визначення «турист», ввівши
нові поняття: «екскурсант» і «транзитний мандрівник». При цьому було дано
чітке розмежування цих категорій від категорії «турист».
Певні групові і економічні інтереси країн істотно впливають на
тлумачення понять, що приймаються за основу в національних нормативних
актах, регулюючих певні відносини у сфері туризму.
Туризм у сучасному уявленні – велика економічна система з
різноманітними зв’язками між окремими елементами як у межах народного
господарства окремої країни, так і в межах зв’язків національної економіки
зі світовим господарством у цілому (4, с. 244(.
Туризм – це динамічне, розвинене, орієнтоване на споживача явище.
Всесвітня рада з туризму і подорожей вказала на наступні характеристики
сучасного туризму:
* це найбільша індустрія світу, що має приблизно 3,5$ трильйона
оборотного капіталу і включаюча такі компоненти як подорожі
(круїзи, автобуси, літаки, автомобілі, залізниці); мешкання
(готелі і мотелі, конференції, виставки, зустрічі); харчування
(ресторани, кафе, бари); відпочинок і дозвілля (ігри, парки,
розваги, атракціони);
* провідний платник податків;
* працедавець 127 млн. людей, тобто приблизно 15% зі всіх
працюючих;
* сама прогресивніша галузь не тільки європейської, але і світової
економіки.
Туристська індустрія - це сукупність засобів розміщення; транспортних
засобів; об'єктів харчування, розважального, пізнавального, ділового,
оздоровчого, спортивного і іншого призначення; організацій, що здійснюють
туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають
екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.
В більш широкому плані туристську індустрію можна визначити як
міжгалузевий комплекс, що включає:
- пасажирський транспорт (повітряний, водний, автомобільний,
залізничний) з його розгалуженою мережею технічних служб;
- різні спеціалізовані туристські підприємства і підприємства
галузей, що не мають яскраво вираженого туристського характеру
(зокрема, транспортного машинобудування і автомобілебудування,
паливної промисловості, капітального і дорожнього будівництва,
місцевої промисловості по виготовленню сувенірів, харчової
промисловості, багатьох галузей сільського господарства і т.д.);
- широку сферу послуг, якими користується турист.
