Необхідно підкреслити, що психофізичне тренуван-ня у поєднанні з довільною м'язовою активністю і сло-весним підкріпленням ефективніше, ніж ізольоване словесне навіювання в аутогенному тренуванні. Пси-хічний тонус інтимно пов'язаний з м'язовим тонусом. Отже, між рівнем м'язової активності організму і психічним тонусом існує взаємозв'язок і взаємопідкріплення. Було доведено, що дихальні і рухові реак-ції послаблюють тривожний стан. Саме на цьому грун-тується доцільність застосування психофізичного тренування у комплексному лікуванні та профілактиці неврозів.

Провідним принципом тут є єдність тілесного (со-матичного) і психічного. Психіка керує рухами, а цілеспрямовані спеціальні вправи, залишаючи сліди як у центральній і вегетативній нервовій системі, так і у свідомості, виховують навички, необхідні для стійкої поведінки в незвичайних, іноді екстремальних умовах у побуті й на роботі. Саме такий психологічний під-хід підвищує ефективність фізичного виховання і лікувальної фізкультури, а також аутотренінгу.

Багаторічний досвід нашої роботи свідчить, що психофізична дія занять на людину, особливо при функціональних розладах нервової системи і невро-зах, значно посилюється у тих випадках, коли ліку-вальна фізкультура свідомо і цілеспрямовано поєдну-ється із самонавіюванням.

Загальновідомо, що у динаміці тренування істот-ну роль відіграє психіка, тобто свідомість і емоції. На-гадаємо, що свідомість — це найвища, властива тільки людині, форма відображення об'єктивної реальності. Свідомість, як найвища регулююча функція нервової системи, стимулює біоритми мозку й емоційно-смис-лове прагнення людини до гармонійного розвитку. В лікувальній фізкультурі наша свідомість відіграє особливо важливу роль.

ЗНАЧЕННЯ АКТИВНОЇ СВІДОМОСТІ

У радянській системі фізичного виховання і ліку-вальної фізкультури тренування грунтується на прин-ципі активної свідомості. У фізичній культурі та медицині цілеспрямована свідомість здавна розціню-ється як могутній фактор, який сприяє мобілізації за-хисних сил організму як у здорової, так і у хворої людини. Свідомими діями хворий здатний захистити себе від «відходу» у хворобу і запобігти розвитку па-тологічного вогнища збудження, що називається домі-нантою.

Саме на основі активної свідомості в нашій країні ефективно застосовується так зване аутогенне, або психофізичне, тренування. Будь-який вид психотера-пії буде тим результативнішим, чим краще той, хто займається, пізнає принципи механізму одужан-ня або збереження здоров'я. Зрозуміти їх допоможуть праці видатних фізіологів.

І. П. Павлов, оцінюючи фізичні вправи як могутній лікувальний фактор, надавав великого значення слову. Людина так само умовно-рефлекторно реагує на слово, як реагує організм, наприклад, на теплові, хі-мічні та інші подразники.

А. А. Ухтомський розробив одну з фундаменталь-них теорій фізіології — вчення про домінанту. Не маю-чи на меті викладати теорію Ухтомського, зазначимо два дуже важливі моменти: 1) домінуючий нервовий центр підкріплює своє збудження сторонніми імпуль-сами як у нормальних, так і в патологічних умовах; 2) у міру розвитку збудження він гальмує інші проце-си реакції на подразник.

Принцип домінанти — це загальний принцип діяль-ності центральної нервової системи.

Домінанти можуть бути різноманітними залежно від професії людини, її характеру, темпераменту, за-хоплень, від загальної стійкості організму, чутливості до негативних впливів побутових і ділових ситуацій, а також до змін клімату.

Щоб не бути «жертвою» домінанти, треба її під-порядкувати своїй волі. Свідоме керування домінан-тами — це шлях до зміцнення або повернення здо-ров'я. Одним із основних завдань розробленого в Пар-ку лікувальної фізкультури психофізичного напряму, про який докладно розповідається в цій книжці, є вольове створення нової домінанти за допомогою сло-ва, ідеомоторних актів, фізичних і дихальних вправ.

ОКРЕМІ ЛАНКИ ПСИХОФІЗИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ

Психофізичний напрям передбачає впровадження елементів психогігієни і психотерапії в повсякденне життя як здорових, так і хворих людей.

Ми розглянемо весь комплекс вправ, що рекомен-дуються як режим сприятливого (охоронного) збуд-ження з метою загальнодоступного виховання віри у власні захисні сили організму. Мета подібного тренування — відновлення працездатності і вироблення життєрадісності.

Багаторічна практика роботи свідчить про хороші результати, особливо в тому випадку, коли індивіду-альна і колективна психотерапія поєднувалася з ліку-вальною фізкультурою і загартуванням. Дуже цінним, як показав досвід, є поєднання фізичних вправ з тренуванням уваги, реакції, пам'яті, а також чергування силових навантажень з м'язовим розслабленням.

Психофізичне тренування поетапно веде до зміц-нення віри в резервні сили мозку і організму і відчут-тя примноження їх, до усвідомлення принципу: лікар лікує, а природа зцілює, відновлюючи втрачені сили з надлишком.

Основою успіху психофізичного тренування є вмін-ня правильно дихати, забезпечуючи організм киснем відповідно до потреб, а також тренування дихання і м'язів з метою дії на психічний тонус і функції внутрішніх органів, хоча останні й не підпорядковані без-посередньо вольовим зусиллям.

Перш ніж розпочати заняття, необхідно навчитися дихати гармонійно повним типом дихання: вдих — од-ночасно діафрагмою (животом) і грудьми, видих — опускаючи і поступово втягуючи живіт. Чим більша потреба організму в кисні, тим активнішим повинен бути видих. Видихати треба завжди через ніс, без-шумно і плавно.

Після засвоєння правильного дихання в комплекс психофізичного тренування вводиться довільне роз-слаблення м'язів, яке грунтується на здатності люди-ни за допомогою образного мислення «відключати» м'язи від імпульсів, що йдуть від рухових центрів головного мозку. М'язи усього тіла стають ніби в'яли-ми, з'являється приємне відчуття легкості.

Велику роль у психофізичному тренуванні відігра-ють ідеомоторні акти, тобто виконання фізичних дій подумки й образне уявлення внутрішніх станів (урів-новаженість, оптимізм і т. ін.).

Значний вплив на процес відновлення здоров'я і збільшення резервних сил організму може справляти зовнішнє середовище.

ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ І РЕЗЕРВИ ЗДОРОВ'Я

Природа наділила людину справді безмежними можливостями. Центри психофізіологічної регуляції здатні розвивати їх в умовах нашого суспільства і ра-дянської охорони здоров'я таким чином, щоб людина стала в десятки разів розумнішою, красивішою, ду-ховно багатшою. Інакше