Пішохідний туризм

(спецкурс з активного туризму)

1. Походи (подорожі) - це заходи, пов’язані з пересуванням людини в

природному середовищі за допомогою будь-яких технічних засобів чи без них, з пізнавальними, оздоровчими, спортивними та іншими цілями.

Самодіяльний туризм базується на самоорганізації туристських подорожей.

Туристи самі розробляють чи вибирають існуючий маршрут походу і забезпечують

себе в дорозі.

Категорійні самодіяльні походи та подорожі проводяться згідно з Правилами проведення спортивних походів. Якщо організатором подорожі є заклад освіти, то вона проводиться відповідно до Правил проведення туристських походів, експедицій та екскурсій з учнівською і студентською молоддю України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 06.04.99 р. №96.

2. Основні нормативи спортивних туристських походів

Вид туризму та характеристика походів | Категорійні походи | Некатегорійні походи

Й | ЙЙ | ЙЙЙ | ЙV | V | VI | 1-3д | 1ст.с | 2ст.с | 3ст.с

Тривалість походів у днях | 6 | 8 | 10 | 13 | 16 | 20 | 1-3 | 3-4 | 4-6 | 6-8

Протяжність пішохідних походів у кілометрах | 130 | 160 | 190 | 220 | 250 | 300 | до30 | 30 | 50 | 75

3. Складання і вибір маршруту

Вибір маршруту залежить від рівня, підготовки, можливостей учасників, конкретних умов місцевості і мети, яку учасники походу поставили перед собою. Маршрут повинен бути безпечним з точки зору життєдіяльності людини.

Необхідно знати, що існують певні строки при проведенні туристських походів у Карпатах, яких слід дотримуватись:

- для пішохідних походів - 15 квітня - 15 листопада;

- для лижних походів - 15 грудня - 31 березня.

Інколи вони можуть змінюватися в залежності від реальних кліматично-погодних умов у регіоні.

При розробці плану проходження маршруту керівнику групи слід:

- отримати консультацію працівників контрольно-рятувальної служби або досвідчених туристів;

- підготувати картографічний матеріал;

- намітити контрольні пункти і терміни їх проходження, а також розробити запасний (скорочений) варіант маршруту на випадок хвороби когось із учасників, розливу рік, збільшення лавинонебезпеки;

- організувати всебічну підготовку учасників туристичної групи;

Розрахунок швидкості пересування.

Спочатку потрібно визначити загальну відстань, яку необхідно подолати за весь похід і визначитись, чи це реально. У пішохідній подорожі необхідно розрахувати проходження 15-25 км за один день. Для поступового входження у потрібну спортивну форму слід планувати менші навантаження на початок маршруту, поступово збільшуючи їх до кінця походу.

В походах по горах час на проходження маршруту (без затрат часу на відпочинок) визначається шляхом сумування затрат часу на рух групи по горизонталі (3 км/год.) і підйом по вертикалі (над рівнем моря) 0,3 км/год. Тривалість спуску (по нескладному маршруту) складає 0,75 від затрат часу на підйом. На рівній місцевості темп руху можна прискорити ( при цьому частота пульсу не повинна збільшитись більше, ніж в два рази), а на підйомі вгору швидкість пересуваня слід обов'язково зменшувати.

До обіднього привалу необхідно проходити 2/3 відстані денного переходу.

Маршрутні документи. Якщо похід (некатегорійний чи вихідного дня) проводить організація, то необхідно оформити маршрутний лист. В нього вносяться відомості про весь склад учасників подорожей, схема маршруту із вказівкою про засоби пересування на відповідних ділянках і часом його проходження, запасний маршрут. По закінченню подорожі маршрутний лист повертається в організацію, яка його видала. Керівник групи обов"язково повинен мати документи, що засвідчують його особу.

Вибір плану і схеми походу по показниках довжини, тривалості, кількості і якості природних перешкод повинен відповідати підготовленості туристів, тобто бути посильним з точку зру їх можливостей. Маршрут походу за своєю схемою може бути лінійним, кільцевим, радіальним і комбінованим. Кожний варіант має свої переваги і недоліки. Лінійний і кільцевий варіанти практично однакові, за винятком того, що в лінійному варіанті, як правило, зростає пізнавальна цінність походу, але зростають і організаційні труднощі, пов'язані з вирішенням транспортних проблем (приїзд і від'їзд із різних місць) і проблем «закидання» частини продуктів і спорядження.

Радіальна система побудови маршруту забезпечує мінімальні навантаження туристів через зниження ваги наплічника, але може перетворити спортивний похід у варіант, малопридатний для оцінки його високої категорійності і спортивної привабливості, незважаючи на можливі великі технічні труднощі на ділянках шляху.

Комбінований варіант має всі переваги і недоліки інших варіантів у певних сполученнях і співвідношеннях. Усі ці варіанти використовуються, хоча перевага часто віддається комбінації кільцевого і радіального варіантів.

Запасні й аварійні варіанти супроводжують усю схему основного плану походу. Запасні варіанти плануються на випадок погіршення походних умов, підвищення рівня небезпеки проходження перевалів основного маршруту і з інших причин, не пов'язаних з надзвичайними обставинами. Запасні маршрути, як правило, не знижують запланованої складності походу.

Аварійні маршрути плануються на випадок необхідності, з тих чи інших причин, часто аварійного характеру, щоб зійти з маршруту найпростішим шляхом у найкоротший термін.

Вибір походного режиму за часом і навантаженням.

По-перше, необхідно вибрати оптимального періоду походу. У горах таким періодом року є літо (червень-серпень) для суто гірських походів і зима (січень-березень) для гірськолижних. У період міжсезоння є певні обмеження щодо можливості планування гірських походів, особливо складних, через нестійку погоду восени і підвищену лавинну небезпеку навесні.

По-друге, варто визначити режим дня щодо часу підйому, сніданку, виходу на маршрут і тлі. Такий режим у практиці гірського туризму визначається групою залежно від характеру перешкод, що долаються. У загальному випадку ранні виходи в 6-7