або особами, що їх замінюють та несуть відповідальність за життя і здоровпя дітей.
Керівник групи повинен:
бути не молодшим 18-ти років;
мати досвід участі не менше, як у двох походах, аналогічних з тим, в який він
збирається вести людей;
володіти елементарними навиками надання долікарської допомоги.
Керівник групи несе, відповідно до чинного законодавства, відповідальність за життя та здоров"я учасників групи. Слід пампятати, що досвід керівника, його авторитет, знання ним маршруту є гарантією безаварійності походу.
5. Особливості пішохідних походів
Серед особливостей пішохідного туризму були такі, як наявність схилів різної крутизни (трав'янистих і сніжних), водних перешкод, заболочених ділянок, лісів, пустель та інших.
В гірському туризмі крім травянистих та сніжних схилів зустрічаються і льодові, а також скельний рельєф.
Вид перешкоди впливає на вибір техніки її подолання, страховку, підбір відповідного спорядження, а це все є непростою і важливою тактичною задачею. В подоланні локальних перешкод можна вибрати різну техніку пересування в залежності від характеру рельєфу, але потрібно пам'ятати, що найбільш надійною буде та, яку члени групи добре освоїли на тренуваннях.
Для подолання крутих схилів слід мати взуття на рифленій підошві. Ногу необхідно ставити на всю ступню, розводячи носки якомога горизонтальніше. На затяжних підйомах рухатись серпантином. При траверсуванні травяного схилу нижня нога ставиться на всю підошву носком вниз. При спуску по хорошій стежці з легким наплічником можна бігги. При цьому ноги слід викидати вперед майже не згинаючи.
При русі в лісі остерігатися сучків і гілок. Не ставати на лежачі стволи дерев – вони можуть бути слизькими.
Заболочені ділянки найкраще проходити по гатях. Якщо їх нема то по куптнах. В руках повинна бути жердина. Можна застосовувати снігоходи.
Подолання водних перешкод:
По кладці. З жердиною або тримаючись за перила які роблять з вірьовки чи з дерева по течії біля кладки.
Вбрід. В одиночку з жердиною якою опираються назустріч течії чи групою.
З допомогою вірьовок – по перилах або навісній переправі
Вплав (речі переправляються на плоту).
6. Підбір індивідуального та групового спорядження
Від якості і наявності спорядження залежить не тільки безпека, а й здоров'я туристів. Відповідальність за підготовку групового спорядження та його розподіл між учасниками лягає на керівника групи.
Особисте спорядження учасники походу готують самі, бажано за списком, наведеним у додатку. Групове спорядження розподіляється керівником групи. Це дасть змогу взяти все необхідне і в той же час уникнути ситуації, коли деякі туристи завантажують наплічник тільки особистими речами (часто зовсім непотрібними), не залишаючи місця для групового спорядження.
Самопочуття в поході, в першу чергу, залежатиме від наплічника і взуття. Слід категорично відмовитися від різного роду брезентових рюкзаків виробництва "Ш8К", які постійно стараються зайняти за спиною туриста горизонтальне положення. Дотримуйтесь загального правила пакування наплічників: тяжкі речі -вниз, м'які - до спини. Ні в якому разі не привпязувати до наплічника відра, кастрюлі та інших "музикальних" речей.
Взуття є найважливішим елементом особистого спорядження туриста, тому до його підбору слід віднестися якнайсерйозніше. Ні в якому разі не можна брати нове взуття, воно повинно бути розношене, це захистить вас від натирань ніг. Для лижних походів черевики повинні бути на 1-2 розміри більші за звичайні. Найкраще в похід (навіть влітку) брати черевики на підошві типу "вібрам" ("трактор"), оскільки вони мають жорстку підошву і добре зчеплення з грунтом. Перед походом шкіряне взуття необхідно просочити жиром чи іншою водовідштовхуючою сумішшю з наступним незначним підігрівом. Влітку в якості запасного взуття можна взяти кеди.
Збираючись у похід, навіть за найкращої погоди, не забудьте взяти вітрозахисний костюм (займає дуже мало місця), шерстяні светр та шкарпетки, шапочку і, звичайно, поліетиленову накидку від дощу. Парасоля в горах від негоди не захищає! Кожен дорослий повинен мати з собою сірники (в захищеній від вологи упаковці).
Ремонтний набір, як і аптечку, береться по 1-му комплекту на групу ( в складі аптечки обов'язково повинен бути еластичний бинт).
При підборі продуктів харчування, в першу чергу, необхідно звернути увагу на терміни їх зберігання, бо від цього безпосередньо залежить життя і здоров"я.
Кількість продуктів визначається тривалістю походу, його складністю (витратами енергії), складом групи (на дітей менше, ніж на дорослих). Бажано брати калорійні продукти, що дозволить зменшити їх об"єм і вагу. Швидкість приготування з них їжі теж має неабияке значення. Завжди потрібно мати недоторканий запас з рохрахунку на 1 день, що повинен складатися з продуктів з тривалим терміном зберігання (замість хліба - сухарі).
Якщо на маршруті зустрічаються населені пункти, то слід передбачити можливість закупки продуктів у населення, особливо молочних, та овочів. При складанні меню доцільно передбачити влітку 3-разове гаряче харчування, а в лижному поході - 2-разове з "перекусом" замість обіду. Для вгамування спраги найкраще брати фруктові сиропи, або їх екстракти, і розводити їх остудженою кип"яченою водою. Вживати напої для вгамування спраги слід тільки на привалах. Пам"ятайте, що вода зі снігу чи льоду спрагу не вгамовує, бо в ній відсутні мінеральні солі. Найкраще на такій воді зварити чорний чай і вживати його нецукрованим.
Увага! Алкоголь в поході без потреби не вживати! В похід можна брати чистий спирт, який вживати тільки при переохолодженні чи замерзанні (50-100 г) і для розтирання чи дезінфекції.
7. Техніка безпеки під час пішого руху
Керівнику групи необхідно:
- ретельно перевірити екіпіровку спорядження, продукти харчування, аптечку, переконатись, що стан здоров'я у всіх задовільний. Не беріть у похід хворих !
- ознайомитися з прогнозом погоди на найближчі кілька днів;
- ознайомити всіх учасників з можливими