Полтавська область

Туризм на Полтавщині ще не став суттєвим чинником регіонального розвитку. Про це свідчать хоча б такі показники: у структурі реалізованих платних послуг туристсько-екскурсійним у 1995 році належало 1,9%, у 1999 - 0,4%, а в 2000 - всього 0,3%. В абсолютних цифрах обсяги реалізації туристсько-екскурсійних послуг теж мають тенденцію до зменшення. 1995 року це було 2213,2 тис. грн., 2000 - 1704,8 тис. грн.

Щодо кількості людей, які протягом 2000 року вдавалися до послуг субєктів туристської діяльності, то цілком очевидно, що 77934 чол., охоплені внутрішнім туризмом, - це мізер, порівняно з півторамільйонним населенням області.

Скажімо, 2000 року субєкти туристичної діяльності Полтавщини надали послуги всього 78777 туристам, з них - 355 іноземним туристам, 488 громадянам України, які виїжджали за кордон, 77934 туристам, охопленим внутрішнім туризмом. За рік надано послуги 33131 екскурсанту.

Метою відвідування Полтавщини туристами було: для 44670 осіб - дозвілля, відпочинок, для 29305 осіб - службова чи ділова поїздка, бізнес, навчання, для 3492 - спортивно-оздоровчий туризм, для 1275 - лікування тощо.

Черкаська область

Далеко за межами України відомі історичні та культурні памятки цього регіону, які викликають зацікавленість в усьому світі. Це Канів з музеєм-заповідником Тараса Шевченка, Умань зі славетним Софіївським парком та святинею брацлавських хасидів - могилою цадика Нахмана, села Шевченкове та Моринці на Звенигородщині, де народився і виріс Тарас Шевченко, Корсунь-Шевченківський, де в 1943 році палала одна з найзапекліших битв Вітчизняної війни.

Черкаси можна було назвати туристичним містом років 10 тому. У Каневі до могили Шевченка державні мужі та національна еліта зїжджаються лише на роковини. Дирекція музею-заповідника волає про нестачу коштів на елементарне утримання національної святині. Пристань на Дніпрі біля Тарасової гори багато років законсервована.

Іще більше проблем із паломництвом брацлавських хасидів. Вони раз на рік, у другій або третій декаді вересня масово приїздять до Умані, аби за заповітом Нахмана відсвяткувати свій Новий рік (Рош-Гашан) біля його поховання. До сьогодні на державному рівні не вирішено проблему розташування тисяч паломників. Сотні тисяч доларів, які могли б поповнити бюджет області, осідають у кишенях комерційних фірм або приватних осіб.

На цьому фоні єдиним острівцем благополуччя виглядає дендропарк “Софіївка” - державний заповідник, на утримання якого централізовано виділяються кошти з держбюджету.

Розмови на найвищому рівні щодо створення на території Звенигородського району державного заповідника поки що залишаються розмовами. Дороги до сіл Моринці та Шевченкове в дуже незадовільному стані.

На місцевому ж рівні досі не можуть розібратись із заборгованістю з пенсій та зарплат, тому проблеми туризму -далеко не найголовніші.

Для знайомства з історичними місцями Черкащини організовано туристичні маршрути. Історію розвитку екскурсійної та туристської роботи можна дослідити на основі архівних документів, які зберігаються в фондах державних архівів та згадуються в наукових працях істориків та краєзнавців.

В архівних документах Черкаського держархіву області є відомості про утворення в 1923 році Черкаського окружного комітету з охорони пам’яток старовини, мистецтва і природи.

В цей час розпочалася робота по обліку та охороні археологічних і культурних пам’яток мистецтва, а також починається робота над розробкою туристсько-екскурсійних заходів.

Зі створенням в 1926 році Шевченківської (Черкаської) окружної комісії з охорони пам’яток культури і природи при окрінспектурі народної освіти робота в цьому напрямку активізувалася. Ця комісія розробляє туристські маршрути по Черкащині.

Першим маршрутом були охоплені Черкаси, Канів, Шевченківський заповідник «Могила Т.Г.Шевченка». Другий маршрут охоплював Черкаси, Бужин, Чигирин, Суботів, Медведівка, Кам’янка, Сміла.

Для вивчення історичних місць області та проведення екскурсійно-туристичної діяльності в 1954 році створена Черкаська обласна екскурсійно-туристська станція. Нею були розроблені маршрути пов’язані з історичними місцями Черкащини. Велика робота проводилася серед молоді.

У 1958 році була створена молодіжна туристична організація «Супутник», яка до початку дев’яностих років обслуговувала тільки дітей і молодь. Ця організація намагалась зробити туризм масовим та залучати різні категорії населення до вивчення рідного краю.

З березня 1965 року працює Черкаська обласна рада по туризму і екскурсіях, як попередник нинішнього підприємства «Черкаситурист».

Тільки за 1965 рік в районах області було створено 14 клубів туристичного профілю, 198 секцій для дорослих і 505 гуртків для юнацтва. Для виховання у молоді патріотичних почуттів та любові до рідного краю здійснюються екскурсії історичними місцями Умані, Кам’янки, Канева, Моринців, Корсунь-Шевченківського, Києва, Одеси та ін..

На той час добре себе зарекомендували туристичні клуби, які спільно з профспілками організовували відпочинок у вихідні та святкові дні.

Обласною радою по туризму, туристичними клубами та секціями було розроблено 80 цікавих піших, велосипедних, водних та автомобільних маршрутів історичними місцями. Поширеною формою відпочинку стали подорожі до міст-героїв.

У 1968 році при обласній раді по туризму те екскурсіях було створено екскурсійне бюро з метою поліпшення туристичної роботи, розширення її масштабів та якісного обслуговування маршрутів. Працювали дві туристичні бази Канівська та Сокирнянська, які обслуговували 1-2 денні туристичні маршрути.

В дев’яності роки ХХ ст. особливою увагою користуються туристичні маршрути вихідного дня. Найбільш популярними були пішохідні та велосипедні маршрути.

Отже, можна зробити висновок, що