Розвиток місцевих ініціатив підняв проблему обмеженості ресурсів, які має кожне історичне місто, і відповідно виникла ідея об’єднання зусиль цих малих історичних міст України для просування своїх інтересів у розвитку туризму як стратегічного напрямку.

Після низки обговорень у 2001 році міські голови 7 міст започаткували створення “Спілки розвитку туризму та ремесел малих міст Західної України”. Спілка взяла на себе функцію координації спільних дій міст-членів Спілки щодо розвитку туризму, лобіювання та просування інтересів її членів на регіональному та центральному рівнях. Зараз спілка нараховує вже 18 міст і цей список постійно розширюється.

Об’єднання міст у Спілку дозволило швидко поширювати вдалі приклади та досвід щодо конкретних рішень та ініціатив з підтримки туризму, відпрацювати спільну ідеологію створення туристичних продуктів, об’єднуватися у нові туристичні маршрути, впроваджувати єдині корпоративні стандарти гостинності, а головне – об’єднувати ресурс там, де індивідуальної ініціативи кожного міста не вистачає.

Окремим напрямком діяльності стала безпосередня співпраця з Державною туристичною адміністрацією, спільно з якою розпочата робота з розробки “Програми розвитку туризму та ремесел малих міст Західної України”, яка стане регіональною конкретизацією Національної програми підтримки розвитку туризму до 2010 року. До речі, цей досвід активізації територіальних громад не є одиничним. Після циклу тренінгових семінарів RTI з міськими головами та місцевим активом малих південних міст України виникла Асоціація розвитку курортних міст Українського Приченомор’я “Таврія”, яка має на меті ті ж цілі, що й Асоціація малих історичних міст Західної України.

Перетворення малих туристичних міст в сучасні туристичні центри є складним комплексним завданням. Вирішити його можна тільки завдяки спільним зусиллям всіх зацікавлених сторін. Тільки тоді, коли ця справа стане спільною для територіальної громади і держави, можливі швидкі позитивні зрушення. Для запуску цього процесу конче необхідна зовнішня професійна допомога. Вдалий приклад міжнародної допомоги, що наведено вище, з боку RTI/ USAID ілюструє вплив першого вдалого поштовху в мобілізації місцевих ресурсів. В даному випадку підготовка місцевих керівників і місцевого активу, здатного на самостійну ініциативу і дії, й стала ключем до успішних зрушень. Але від початку до закінчення справи – довга дистанція. Розробка і впровадження місцевих політик, що спрямовані на залучення місцевого бізнесу і громади до:

створення готельної, транспортної та сервісної інфраструктури малих міст;

формування характерних туристичних продуктів;

розвитку місцевих інститутів підтримки туризму;

пошуку та залученню зовнішніх та внутрішніх ресурсів;

захисту та лобіюваннюзагальних інтересів малих історичних міст – це складна групова діяльність, що вимагає професійної підтримки і супроводу.

За власним досвідом ми усвідомили, що перехід від закликів і паперових рішень до реальної реорганізації у відношеннях влада – бізнес – громада на місцях портебує чималих постійних зусиль. Із розвитком складність завдань соціального проектування зростає, а існуючих можливостей для залучення спеціалістів у малих міст немає. Не має такого ресурсу й держава. Тому зараз особливого значення набуває цільова зовнішня допомога, залучення професійності та досвіду відомих міжнародних дослідницьких інституцій з питань:

формування бачення майбутнього розвитку малих міст;

створення програм регіонального і місцевого розвитку на базі власних ресурсів;

синхронізація стратегічних зусиль партнерів з розвитку (держава, місцеве самоврядування, бізнес) – може стати важливою складовою успіху загалом. Гарантією ефективності використання ресурсів, що залучаються, можуть бути взаємні консультації між представниками центральної влади, міських громад та організацій – донорів.

Ми впевнені, що саме таке співробітництво є ефективним шляхом до успіху у впровадженні економічних та соціальних змін, до яких вже готове наше суспільство. Створення на першому етапі подібної “позитивної енергетики” міста дозволить перехід до наступних етапів, найважливішим з яких є пошук серйозних джерел інвестицій та організація професійного діалогу міста з інвестором або інвесторами. Але це – тема окремої (іншої) розмови.

Без сумнівів, важливо вже зараз порушити питання соціального статусу малих історичних міст. Адже однією з основних функцій цих міст буде збереження їх історико-культурної спадщини – найважливішої частини національного надбання всієї держави. Це має бути відображеним і в структурі їх бюджету, і в спеціальних нормативно – правових актах, що стимулюють залучення приватних коштів до реставрації, збереження і розумного цільового використання пам’яток історії та кільтури.

Необхідно з оптимізмом дивитись у майбутнє, тому ми впевнені, що вже через декілька років щезнуть ті проблеми, з якими зіштовхнувся наш гіпотетичний турист з перших рядків цього матеріалу, а Україна за правом увійде до переліку країн, відвідувння яких назавжди залишить у туриста незабутні приємні враження, Крім того, найцікавіші та найнасиченіші дня подорожі пройдуть саме в малих містечках зі славетним історичним минулим.

Література:

Туристична діяльність. Нормативна база./Роїна О.М.- К.:КНТ,2005.- С.8

Держархів Черкаської обл.., ф. Р-131,оп. 1., спр.18. С. 3.

Т.Клименко До історії розвитку туризму на Черкащині //Студії з архівної справи та документознавства/Держкомархів України; УНДІАСД; К., 2005.

Держархів Черкаської обл.., ф. Р-2565,оп. 1., спр.16.

Л.Гончаренко Туристичні шляхи Черкащини. Черкаситурист. – Черкаси: «Інлес» - 2000.