Зміст
1.Основні напрями та зміст позашкільної освіти та виховання.
1.1. Сприяння позашкільної освіти .
1.2. Організація діяльності.
1.3. Управління позашкільних навчально-виховних закладів.
1.4. Контроль за діяльністю позашкільного навчального закладу.
2. Виховні можливості дитячих оздоровчих таборів.
2.1. Шкільні табори.
2.2. Діяльність педагогічного колективу.
2.3. Вплив шкільного туризму на розвиток дітей.
Метою програми є розв'язання проблем національно-культурного розвитку, задоволення інтелектуальних потреб підростаючого покоління, соціальний захист молоді засобами туристсько-краєзнавчої та екскурсійної роботи.
Вступ
Туризм, як форма активного відпочинку, корисний кожній дитині. Мало сказати корисний, він необхідний кожній здоровомислячій людині, або як сказав Гетте: « Без подорожей, здорового способу життя і відпочинку, не створюється жодна особистість.» Туризм - це не тільки засіб фізичного і прикладного виховання, велику роль відіграє оздоровлення і виховання в учня особистості і самостійності.
Дитячий туризм особливо ефективний при реалізації комплексного підходу до виховання. Він використовується як засіб активного відпочинку, зміцнення здоров'я дитини, підвищення імунітету, а також розумного використання вільного часу дитини, а також молоді.
Туризм закладає початки нормального здорового способу життя, а також відкладає такі якості як: колективність, чесність, відповідальність. Шкільний туризм - це розвиток самовиховання, а також більшої працелюбності у майбутній професії. Діти, які підтримують змалку здоровий спосіб життя, в подальшому отримують духовну і фізичну загартованість. Завдяки шкільному туризму виникають різні гуртки, секції, водний, гірний, велосипедний та інші види шкільного туризму.
Основні напрями та зміст позашкільної освіти та виховання.
Зміст позашкільної освіти та виховання у порівняні з базовою і професійною освітою грунтується на інших засадах. Такими засадами є особистісні замовлення дітей і їх батьків. Ці замовлення постійно розвиваються, варіюються, в чому і простежується безперервна динамічність цієї ланки освіти, її нестандартність та варіативність.
Серед основних напрямів діяльності можна виділити:
Соціо-культурний - передбачає допомогу дитині у визначенні свого статусу, як особистості через включення її у систему соціальних відносин, зростання її престижу і авторитету, виконання участі у вирішенні трудових, соціально-політичних, моральних проблем суспільства.
Художньо-естетичний - забезпечує художньо-естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку, і самовдосконалення, формування її художньо-естетичної культури засобами кращих національних і світових культурологічних надбань, сприяє виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції свого народу.
Дослідницько-експерментальний - передбачає включення дітей і підлітків у науково-дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та їх перетворення в інструмент творчого освоєння світу.
Науково-технічний — спрямований на формування в дітей і підлітків техніко-технологічних знань, розширення їх політичного світогляду, задоволення потреб юної особистості у вдосконаленні освіти з основ інформатики та комп'ютеризації, конструкторської, експериментальної та винахідницької діяльності, здібностей шляхом пошуку та розвитку вмінь, навичок технічного моделювання, конструювання тощо.
Еколога - природничий - забезпечує оволодіння знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне, усвідомлення себе частиною природи та можливість постійно спілкуватися з нею; формування екологічної культури особистості, набуття навичок і досвіду вирішення економічних проблем та передбачення можливих наслідків власної природоперетворюючої діяльності; залучення до практичної природоохоронної роботи, екологічної діяльності за збереження навколишнього середовища.
Туристська - краєзнавчий - передбачає залучення до активної діяльності у сфері туризму і краєзнавства, дослідництва та пошук у сфері знань про комплексну генетичну картину життя певних території, вивчення окремих географічних об'єктів і явиш, соціального життя у природно-історичному аспекті а також формування фізично-здорової і духовної розвиненої особистості.
Фізкультурно-оздоровчий - забезпечує науково обгрунтований об'єм рухової активності молоді, формування в неї навичок здорового способу життя як невід'ємного компоненту загальної культури особистості та оволодіння системою знань про людину, її повноцінний фізичний і духовний розвиток, формування фізичних здібностей, зміщення здоров'я, гармонії духу і тіло.
Військово-патріотичний - забезпечує формування громадянина, виховання високих духовних якостей і патріотичних почуттів та глибокої громадянської відповідальності за долю українського народу та держави, підготовку молодого покоління до військової служби.
Дозвілєєво-розважальний - передбачає організацію культурного дозвілля дітей та підлітків, спілкування з однолітками у різних формах ігрової та дозвіллєво-розважальної діяльності, поліпшення психологічного здоров'я, зняття психологічної напруги.
Такі напрямки діяльності мають створити умови для професійної орієнтації та самовизначення особистості, від формування стійких мотивів до самореалізації у професійній діяльності підготовку молоді до зміни професій, адаптації до ринкової економіки.
Пріоритетною метою розвитку позашкільної освіти та виховання є сприйняття становленню творчої особистості дитини, підлітка, молодої
людини.
Позашкільна освіта та виховання мають сприяти:
0 Творчій спрямованості особистості, усвідомлення нею значення передусім творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як провідних у її розвитку та життєдіяльності, (у мотиваційній сфері при вирішенні вихованих завдань слід відкривати для дитини сенс творчого життя, головною складовою якого є пізнання оточуючого світу, його перетворення на краще, життєва самореалізація);
0 Розвитку творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, критичності розуму, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, готовності до впровадженого ризику, а також організованості, працелюбності порядності, відповідальності тощо.(Вказані риси характеру мають формуватися як стійкі якості особистості, що визначають програму її поведінки, діяльності, активного творчого ставлення до себе, людей, праці, речей);
0 Творчість самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації саморегуляції та самовдосканоленні, емоційності саморегуляції в екстремальних ситуаціях, (саме ці психічні здатності особистості перетворюють дитину на активного суб'єкта творчої діяльності та соціальної поведінки, який висуває власні цілі, ідеї, плани, програми тощо);
0 Розвитку творчих якостей інтелекту - логічного, діалектичного та цілісного сприяння дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, інтуїції, уваги і пам'яті, що формуватиме вміння визначити і розв'язати життєві задачі, розробити творчі проекти тощо;
0 Постійному зростанню потенціалу творчої діяльності — бажанню систематично здобувати нові знання у певній