з ранку після відкриття табірної зміни. За роки своєї роботи табори визначили найбільш педагогічне виправдану логіку табірного дня, яка співпадає з режимними моментами кожний ранок починається з ранкової гімнастики, потім по самообслуговуванню, ранкова лінійка, сніданок, загонові справи на свіжому повітрі, обід, відпочинок, підвечірок, робота гуртків. Загальнотабірні справи, вечеря, перегляд кінофільмів, загонові вогники, аналіз проведеного дня, сон.
підсумковий період закінчує діяльність табірної зміни. Діти працюють з табором, збираються додому.
Життя табору відзначається своїм темпом і різноманітністю. Тут немає часу на тривалу підготовку. Справи повинні бути організовані так, кожен мав можливість попробувати свої сили і в художній самодіяльності, і в спорті, і в творчій праці, і т.д. Така різностороння діяльність забезпечується різними формами роботи (збори, лінійки, концерти, свята, ігри, змагання, вишивка). Активний відпочинок дітей передбачає тісний зв'язок роботи табору з оточуючим життям, навколишньою природою.
В кінці хочу підсумувати те, що позашкільні навчально-виховні установи відіграють велику роль у розвитку виховання підростаючого покоління. А це сприяє створенню найефективніших умов для професійної орієнтації та самовизначення особистості у професійній діяльності, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та реалізації змістовного дозвілля.
Висновок
Розбудова нової Української держави потребує вжиття заходів для розвитку молоді, духовності, виховання, патріотизму та поваги до історії українського народу, формування цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навиків самостійного наукового пізнання.
Туризм - це не тільки засіб фізичного і прикладного виховання, створення умов для реалізації творчого потенціалу молоді, спрямування її на духовне, моральне, фізичне становлення та самовдосконалення. Поширення туризму, краєзнавства серед учнівської молоді, що сприятиме соціальній стабільності в регіоні, зниженню рівня злочинності та наркоманії. Підвищення рівня патріотичного виховання молоді, їїготовності до праці та військової служби. Створення ефективної системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів у сфері туристсько-краєзнавчої, позашкільної освіти. Зміцнення матеріально-технічної бази центрів, станцій туристів та краєзнавців.
Список використаної літератури:
1. Галузинський В. М. Педагогіка. Київ, « Вища школа» 1995 р.
2. Калечіц Т. Н. Позакласна і позашкільна робота з дітьми. Москва., « Просвещение», 1980 p.
3. Соя М. М., Луцький Я. В. Виховна робота в дитячих
оздоровчих закладах. Івано-Франківськ, 1995 р. Молодь і дозвілля. Київ, 1996 р.
4. Галузинський В. М. «Люби і знай свій рідний край», Київ, 1998р.
5. Комплексна регіональна програма розвитку молодіжного туризму та краєзнавства. Київ, 2003-2004 р.
6. «Записки крымского горного клуба», Петербург, 1899 p., журнал Герд А. Я., Наталія В. Р.
7. Журнал «Турист» 2000 р.
8. Журнал «Турист» 2000 p., Герд А. Я., Наталія В. P., 2002 р.
10. Полянський Й. Й., журнал « Экскурсионное дело»
11. Сборник статей Райкова Б. Е., «Школьние екскурсии, их значение и организация», 2001 p.
12. «Туризм и екскурсии», Райков Б. Е., 2001 р.
13. Галузинський В. М. Педагогіка., Київ, «Вища школа» 2003 p.
14. Соя М. М., «Розвитие туризма», Київ, 2000 р.
15. Н. К. Рерихом «Дорога жизни», 1998 р., Москва.
16. «Розвитие туризма», Москва, 2002-2005 р., Я. В. Луцький.
17. « Особливості шкільного туризму», Київ, 1998 р., М. В. Корсаков.
18. «Организационно-педагогичиские возможности», Харковь, 2003 р., Я. В. Луцький.
19. «Розвитие туризма», Росія, 20002 р., Л. М. Баранцев.
20. Журнал «Товарищ», Київ, 1994-2000 р., В. Н. Гоголадзе.