Зараз у США зареєстровано близько 150млн. автомобілів.

Чарівний заклик відкритої дороги і фінансові можливості американської родини, що збільшилися, що дозволяють купувати автомобілі, привели до стрімкого зростання автомобільного туризму. Уздовж шосейних доріг у безлічі будувалися мотелі і дорожні ресторани. Усе більше цікавих місць стають доступні усе більшій і більшій кількості людей.

З 1838-го було почато регулярне пароплавне повідомлення між Нью-Йорком і Лондоном. Тоді колісно-гвинтовий пароплав Грейт вестерн зробив свій перший рейс і доставив з Америки в Європу 68 пасажирів. Число пасажирів постійно збільшувалося, і якщо в 1840м воно складало близько 8тис. чоловік, те вже в 1860м дорівнювало 26тис.

Із середини 60-х років починає розвиватися туризм між Англією і США. 1865р. Англійський підприємець Томас Кук почав поїздку в США, метою якої був договір про туристичний обмін між Англією і Північною Америкою і він же в тім же 1865м організував турпоездки з Америки в Англію і з Англії в Америку. У 1866м перші групи англійських туристів відвідали США.

Настільки швидкий розвиток судноплавства супроводжувалося збільшенням числа американських туристів. Динаміку цього процесу можна побачити з наступних даних: наприкінці XIX століття зі США щорічно виїжджали приблизно 80тис. чоловік, у 1906р. – близько 200тис., а в 1914 - 280тис.

Закінчення першої світової війни поклало початок новому етапу в розвитку міжнародного туризму. Насамперед це зв'язано зі зрослою роллю США на світовій арені й активізацією американського капіталу в Європі. Приплив американців у західноєвропейські країни в цей час значно збільшується і перевершує число англійських туристів.

У 1913р. число американців, що виїжджали за рубіж, нараховувало 286604 чоловік, у 1923м – 308471, а в 1930р. їхнє число досягає 477260 чоловік.

Тільки через кілька років після закінчення другої світової війни міжнародний туризм у Європі почав відроджуватися. Довоєнний рівень був досягнутий наприкінці 40-х років. У цей період туристські обміни і подорожі одержали широкий розвиток у США і Канаді. Успішно розвивався туризм у Мексиці, Панамі, на Кубі (основну частину туристів складали американці). У 1948 р. були дозволені поїздки закордонних туристів у Японію. ДО 1950р. загальне число іноземних туристів, зареєстроване в усьому світі, початок перевищувати довоєнний рівень і досягло 25млн. чоловік.

Розвиток авіаційного й автомобільного транспорту й удосконалення морського транспорту привело до того, що люди хочуть вирватися з повсякденного життя і подорожують. У XX столітті усе більш розширюється географія туризму, усе більше країн утягують у сферу туризму.

Аналізуючи історію розвитку туризму в США, можна виявити основні етапи розвитку туризму в цих країнах :

ХVІІІ ст. – зародження туризму, як галузі економіки, зокрема для США – внутрішній туризм переважав.

ХІХ ст. – століття розвитку елітарного туризму і зародження масового туризму, розширення географії туризму, при цьому більш високими темпами розвивається виїзний туризм у всі країни світу.

ХХ ст. - століття розквіту масового туризму; географія туризму охоплює всі країни і континенти. США стає “країною мандрівників” і виходить на перше місце по кількості людей выезжающих за рубіж, географія туризму велика.

Для розвитку туризму у всіх країнах стимулюючими факторами є науково технічний прогрес, стабільна економіка, інтенсивний розвиток транспорту, розвиток телеграфу, фотографії, телефону, мережі інтернет – т.е засобів зв'язку й інформації. Стабільна політична обстановка, підвищення добробуту населення, рівень розвитку інтелекту і грамотності населення, розвиток готельного сервісу й індустрії розваг, розширюють географію туризму і збільшують масовість індустрії.

Для розвитку міжнародного туризму немаловажну роль зіграло створення різних міжнародних туристичних організацій, і на їхній основі створений Міжнародний союз офіційних туристичних організацій (МСОТО). Міжнародний союз офіційних туристичних організацій у 1969р. за рекомендацією ООН, реорганізується у Всесвітню Туристичну Організацію (ВТО), що існує дотепер. Задача цієї організації – здійснення міжнародного співробітництва в сфері туризму. Ціль –заохочення і розвиток туризму.

Факторами перешкоджаючими розвитку туризму у всіх країнах є в першу чергу війни – регіональні, територіальні, цивільні, світові, а також і революції. Економічні кризи, нестабільна політична обстановка, різні політичні режими і “закритість” країн, негативно відбивається на розвитку міжнародного туризму.

Основні цілі сучасного туризму в США і високорозвинутих країнах:

пізнавальні,

бальнеологічні,

спортивні,

торгові,

рекреаційні,

наукові,

етнічні,

розважальні,

освітні.

Використана література:

Історія світового туризму. – М., 1996.

Рекреаційний потенціал США. – М., 1994.

:Економічний потенціал США

Найбільш розвинутою країною Північної Америки, як відомо, є США. Від моменту прийняття Декларації незалежності США (4 липня 1776 p.), започаткувавши швидке перетворення аграрної країни в першу індустріальну державу, найбагатшу в світі, ця країна вийшла в лідери і за рівнем продуктивності праці. Як дотепно висловився у свій час Ф. Гибні, віце-президент Британської енциклопедії, США продемонстрували спроможність "швидше, ніж будь-яка країна, поставити на березі моря більше за інших автоматів для розливу кока-коли". Після цього пройшло менше 100 років, коли відомий журнал "Ю. С. ньюс енд Уорлд Рипорт" запитав цілком відверто: "Чи залишаться США державою №1 ?"

Серед різних показників, якими послуговуються для характеристики національних економік, найчастіше використовують валовий національний продукт. У США він визначається як сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці країни за один рік:

С + I + G + X = ВНП,

де С - обсяг особистих споживчих витрат домашніх господарств на товари й послуги; I - обсяг валових приватних внутрішніх інвестицій; G - обсяг державних (федеральні, штатів і місцевих органів влади) закупок товарів і послуг, включаючи витрати на купівлю робочої сили; X - величина