Аграрна галузь

70 відсотків території Угорщині займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17% території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.

У посткомуністичний період, що розпочався в 1990 році, уряд здійснив широкомасштабну програму реструктуризації і приватизації сільського господарства. Землевласникам було повернуто їхню власність, багато кооперативів було розпущено, а їхні землі приватизовані. Мова йшла не про те, щоб повернутися до старого мілкоземельного сільського господарства; розумним представлявся перехід до змішаної системи, що складається з приватних і сімейних ферм, земельних асоціацій і реорганізованих кооперативів, заснованих на пайовій власності і орієнтованому на ринок виробництві. Вже в 1995 році тільки близько 30,6% придатних земель оброблялися кооперативами, 17,6% знаходилися в державній власності, інша земля належала приватним особам і підприємствам.

Незважаючи на сильну засуху на початку 1990-х років і труднощі, пов'язані з переходом до ринкової економіки, сільськогосподарські продукти продовжували залишатися важливою статтею експорту. У 1992 році близько 16,5% ВВП доводилося на сільське господарство, але обсяг виробництва основних культур поменшав, оскільки спроби освоїти нові ринки і нові методи сільського господарювання привели до неминучого тимчасового спаду.

У 1997 році Угорщина переробляла 717 тис. т винограду, з яких 612 тис. т йшло на виготовлення вина. Виробництво вина в 1997 становило 394 млн. літрів, приблизно четверта його частина йде на експорт.

У той же час істотно збільшилося поголів'я худоби, особливо поголів'я свиней. У 1997-му в Угорщині було 4,93 млн. свиней, 871 000 голів великої рогатої худоби, 858 000 млн. овець і 31 млн. птахів.

Слідом за надзвичайно врожайним 2001 роком послідував досить помірний 2002-ий. Дуже великий спад спостерігався в області зернових культур, де врожай порівняно з 2001 роком скоротився на 23 відсотки (на 3% менше, аніж середня врожайність останніх п'яти років). Середні показники урожайності пшениці і кукурудзи помітно скоротилися через погодні умови.

У 2002 році динамічним було зростання закупівель плодоовочевої продукції, у той час, як у закупівлі фруктів спостерігалася стагнація. Продовжувалося поступове скорочення поголів'я великої рогатої худоби, при тому, що поголів'я свиней зросло на 5,4 відсотки. Зросла також кількість птахів.

Туризм

У 1950-ті роки більшість туристів приїжджали в Угорщину з інших країн радянського блоку, але в 1960-ті роки Угорщина стала заохочувати приїзд туристів із західних країн. Число таких туристів зросло з 244 тис. в 1960 році до 37,6 млн. в 1990-му і до 40 млн. в 1996 році.

Угорщина - восьма за привабливістю країна світу. Тут є ряд курортів, обладнаних сучасними засобами фізіотерапії, а озеро Балатон з його готелями і широким набором місць відпочинку користується найбільшою увагою туристів. Найбільше число туристів прибуває з Румунії (в основному тому, що там зосереджена значна етнічна угорська меншина), Німеччини, Австрії, республік колишньої Югославії. Число туристів з Америки досягло в 1996 році 390 тис. У 1996 і 1997 роках щорічні прибутки від туризму складали відповідно 2,2 і 2,6 млрд. доларів.

У 2002 році 31,7 мільйонів іноземних гостей перетнули кордони Угорщини. А це на 3,5 відсотки більше, аніж у 2001 році. Число відвідувачів з країн ЄС виросло на один відсоток. Громадяни Угорщини здійснили 13 мільйонів поїздок за рубіж (зростання на 16 відсотків порівняно з попереднім роком). На 3,5 відсотки менше гостеночей зареєстровано у комерційних готелях. Прибутки від вітчизняного й іноземного туризму порівняно з попереднім роком виросли на 4,1%, а індекс споживацьких цін на готельні номери і послуги виріс на 10,7 відсотків.

Роздрібна торгівля

Обсяг роздрібної торгівлі у 2002 році виріс на 10,7 відсотків. Динаміка зростання вражає як у порівнянні з попереднім роком, так і в міжнародному порівнянні. Роздрібний обіг без урахування реалізації транспортних засобів і пального зріс на 8,7 відсотків, а реалізація транспортних засобів і пального - на 16 відсотків.

Роздрібна реалізація у сфері харчової продукції зросла на 10,8 відсотків, у сфері товарів культурного призначення та інших промислових товарів - на 10,4 відсотків, а у сфері змішаної роздрібної торгівлі товарами промислового типу - на 11 відсотків.

1.2.Закономірності геопросторової організації і розвитку туристичного ринку країни-партнера.

1.3.Основні принципи і методи дослідження геопросторової організації туристичного господарства Угорщини.

Основним методологічним підходом дослідження є системно-процесуальний, сутність якого полягає у поєднанні принципів системного підходу до дослідження туристичного ринку як цілісної системи, утвореної взаємодією структурних компонентів, з процесуальним, який доповнює її часовим фактором з ознаками територіальної конкретності та своєрідності, що й визначило подальшу логіку застосування конкретних методів дослідження (порівняльно-географічного, історичного, картографічного, класифікації та типології, системно-структурного, економіко-математичного, регіонально-статистичного аналізу, тощо).-

Методика дослідження має за мету визначити процеси формотворення і геопросторової організації туризму на різних ієрархічних рівнях його функціонування і грунтується на застосуванні системи суспільно-географічних методів, підходів та прийомів, взаємоузгоджене використання яких дозволяє визначити її як методику сполученого структурно-процесуального регіонального аналізу. Ця методика передбачає наскрізний компонентний просторово-часовий системно-структурний аналіз впливу умов та чинників формування попиту і розвитку пропозиції та їх регіональних проявів в умовах глобалізації, виявлення множини форм геопросторової організації туристичного процесу, які складаються в ході територіальної концентрації, поляризації, диференціації туристичних ринків різного ієрархічного рівня, обумовлюючи їх взаємодію та комплексно-пропорційний розвиток.

Методика макрорегіонального аналізу світового туристичного ринку грунтується на світогосподарських механізмах визначення глобальних форм геопросторової організації туризму на основі тенденцій, притаманних розвиткові складових туристичного процесу. Основною одиницею