Особливо Царевець красивий, коли ввечері для гостей розпочинається аудіовізуальне шоу "Звук та світло" з фейєрверком. Каліна Дімітрова з туристичного інформаційного центру „Царевград – Тирнов повідала, що це шоу та стилізований спектакль про середньовічну Болгарію за участю справжніх вершників обходяться місцевій владі в копієчку, але витрати того заслуговують. "Іноземні туристи у захваті від того, що бачать", - каже пані Каліна. Ми, група журналістів, також були приємно вражені видовищем.

Історичні пам'ятки Тирново - це тільки частина того, що пропонують гостям міста. Якщо торік на форумі "Культурний туризм" лишень пропонувалися деякі нові аспекти туристичного продукту, то у цьому році ми стали свідками їх реалізації. Це нам показали у селі Арбанасі, що в 10 км від Тирново. Село старовинне й колись було дуже заможним. З ХVІІ ст. там збереглася церква Св.Різдва Христового - невисока, бо турки забороняли будувати православні храми, висота яких перевищувала б висоту турецького вершника на коні. З 1927 р. вона є пам'ятником культури, але раз в рік - на Різдво, там відправляють службу. Церква славиться своїм оригінальним стінописом.

З церкви вас поведуть до хати Констанцілієва. Цей масивний двоповерховий будинок є характерним для болгарської архітектури ХVІ-ХVІІ ст. Власне, він був також сімейною фортецею - має бійниці и оточений високим кам'яним муром. Бо на село часто нападали розбійники - татари та черкеси. Між іншим, в будинку звернуть вашу увагу на внутрішній туалет. Екскурсовод стверджує, що на той час таке "надбання" було не дуже поширеним не те що в Болгарії, але й у Європі.[9,c.28]

В Арбанасі ледь чи не на кожній вулиці є корчма-ресторан у національному стилі - механа. В деяких з цих закладів харчуються туристи, співають народні пісні й виконують народні танці. Та у Тирново додумалися, що було б непогано долучити до танцювання й гостей. Експеримент вдався. Кілька уроків - й туристи пускаються в хоровод. Більше того, дехто з них потім бажає придбати національний одяг, характерний для певного регіону Болгарії, чи народний інструмент. Як нам сказали, годулка (струнно-смичковий інструмент) коштує майже 300 євро. Багаті європейці купують.
А, може, ви не хочете харчуватися в корчмі? Гаразд. У цьому випадку вам запропонують цікавий туристичний продукт - "В гостях у арбанаському домі". В селі є з десяток сімей, з якими тур оператори уклали угоду й які вас нагодують. Їх, звичайно, організатори попереджають. Меню не таке, як в ресторані, але страви - домашні. Коли ми там були, то Росіца та Іван Лазарові із сином і племінницею піднесли нам суп з овочів, фарширований перець та місцевий спеціалітет на десерт, пригощали фруктовою ракією (горілкою) власного виробництва та вином. "Гості, особливо американці, часто просять дати рецепт приготування тієї чи іншої страви,- повідала пані Росіца.- І ми залюбки розповідаємо, що і як". Це - не бізнес сім'ї Лазарових, хоча вона на цьому законно заробляє. А туристам подобається.

Ще одним туристичним продуктом в районі Велико-Тирново є відвідування винзаводу (vinarna@gelesoft.com) в м.Лясковец. Це тут називають винним туризмом. Підприємство існує з 1934 р., але вино у цьому краї робили ще древні римляни. На подвір'ї є кам'яний прес тих часів. Як правило, гостям пропонують дегустацію кількох видів вина білого та червоного з винограду сорту "Шардоне", "Аліготе", "Каберне Совіньон", "Мерло", "Гимза", "Памід", "Дімят", "Мускат Отонел", "Трамінер", "Німецький Ризлінг", "Ркацителі". Нам дали покуштувати й портвейн врожаю 1956 р. Ви не знаєте, як правильно дегустувати? У підвалі заводу вас навчать. І про трунок того чи іншого вина розкажуть. До речі, у процесі дегустації вина експерти (туристи) закушують білим хлібом, твердим сиром та ковбасою. Вважається, що саме така закуска вбиває смак попереднього вина й дозволяє перейти до дегустації наступного виду. Хіба це не цікаво? Особливо, коли вас обслуговують гарні дівчата, а екскурсовод Йорданка Галакова сердечно розповідає про тонкощі виноробства. Наприкінці можна купити собі стільки пляшок вина чи ракії, скільки заманеться. Пляшка чудового вина врожаю 2000 р. коштує 1,5 євро, а отой портвейн 1956 р. - лишень 6 євро. Хіба це гроші для західного туриста, на якого переважно орієнтується болгарський туризм?

Нещодавно туристичний інформаційний центр "Царевград - Тирнов" почав пропонувати туристам й дегустацію пива. У місті є завод „Болярка”, який збудували ще у 1892 р. за допомогою чехів. Хто, хто, а чехи на пиві розуміються. Зараз на "Болярку" припадає 20% тутешнього ринку цього напою. У Будинку пива при заводі вам запропонують на дегустацію шість видів - від світлого до темного, а також закуску - бринзу, сир твердий, філе м'яса, хліб, солеті. Тривалість "процесу" - дві години, а ціна - 4-7 євро.

У 2007 р. Болгарія буде повноправним членом Європейського Союзу. "Чим ми можемо здивувати заможні країни Спільноти? - запитує Марія Ілієва з Агенції національної туристичної реклами та інформації й відповідає: - Своєю культурою, своєю самобутністю, своєю культурно-історичною спадщиною". Вона має рацію.

Нещодавно тут об'єднали два міністерства - культури й туризму, в одне відомство. Міністром призначили молодого економіста Ніну Чілову. Вважається, що такий симбіоз (за прикладом Італії) дозволить Болгарії створити серйозну конкуренцію Греції, Туреччині, Хорватії. Окрім традиційного морського та гірського (зимового) туризму, болгарська держава та місцеві туроператори роблять ставку й на культурний,