галуззю. У 2004 р. тут побувало понад 4 млн. іноземних туристів (у 2003 р. - 3,5 млн.). Як не дивно, але серед них домінували греки - 707 тис. Македонців було 656 тис., а німців - 565 тис. Українських туристів було майже 30 тис., що на 12 тис. менше, ніж у 2003 р. Взагалі-то, за офіційними болгарськими даними, українці стали менше приїжджати до Болгарії: 2003 р. - 104,380 тис., 2004 р. - 89,421 тис. На нашу думку, основною причиною відтоку наших співвітчизників є візовий режим, який Софія на вимогу Європейського Союзу слухняно впровадила ще у жовтні 2001 р. Щоправда, Україна та Болгарія докладають зусиль, щоби пом'якшити цей режим. Скажімо, з початку цього року уже не потрібно мати запрошення, якщо термін перебування не перевищує 90 днів. Полегшення є й для організованих туристів.[15]
Але повернемося до культурного туризму в Болгарії. Напевно, не варто пояснювати, що це таке. Є туристи, яким не дуже хочеться весь день загоряти на пляжу. Вони прагнуть якомога більше дізнатися про країну, в яку приїхали. Про її культуру, культурно-історичні об'єкти, звичаї, природу тощо. Звичайно, це усе має поєднуватися з відпочинком. За офіційними даними, торік надходження від туризму тут склали майже $2 млрд., включно від культурного туризму - $240 млн. Це не дуже багато. Але й не мало. Якщо зважити на те, що, власне, держава в особі Агенції національної туристичної реклами та інформації лишень у 2004 р. серйозно розпочала фінансувати проекти з метою популяризації у світі культурно-історичного надбання країни. Торік на цю справу пішло 4 млн. євро, у цьому році, за деякими даними, з бюджету надають трохи більше. Зрозуміло, що тут не йдеться про кошти, які туроператори самостійно витрачають на власну рекламу. Фахівці стверджують, що через років 15 саме культурний буде провідним у світі й забезпечуватиме значні фінансові надходження, створюватиме робочі місця.
Що ж Болгарія може запропонувати? Відповідь на це питання дають, приміром, понад 50 короткометражних фільмів, які демонструвалися на форумі у Велико-Тирново. Вони представили усе або майже уже культурно-історичне та туристичне розмаїття цього краю. Скажімо, тут є понад 7 тис. об'єктів, здатних привабити іноземних туристів, зокрема, це - середньовічні монастирі та церкви, етнографічні музеї під відкритим небом, села-заповідники епохи національного відродження тощо. Зараз особливий інтерес представляють об'єкти в горах Родопи, пов'язані з фракійцями Орфеєм, Спартаком і богом виноградарства Діонісом. Розкопки древнього унікального скельного міста Перперикон (майже на болгаро-грецькому кордоні), де був храм Діоніса, уже завершилися. Торік це місце відвідало понад 150 тис. туристів. Археолог проф.Ніколай Овчаров, який знайшов Перперикон, переконаний, що Орфей, Спартак та Діоніс мають слугувати болгарському туризму. Такої ж думки дотримується й археолог Георгій Кітов, який минулого року у Долині фракійських царів (м.Шипка - Південна Болгарія) розкопав курган і знайшов золоту 690-грамову посмертну маску одриського царя Тереса. Про Варненський (ІV тис. до н.е., знайдено у 1972 р.) чи Панагюрський золотий скарб (початок ІІІ тис. до н.е., знайдено у 1949 р.) - ці унікальні золоті вибори, годі й говорити! А Казанликська гробниця кінця ІV - початку ІІІ ст. до н.е. з її унікальними фресками, яку знайшли у 1944 р.! Деякі болгарські вчені стверджують, що саме територія нинішньої Болгарії була колискою найдревнішої європейської цивілізації. Цю тезу вони підкріплюють археологічними знахідками, приміром, золотими виробами Варненського скарбу, бо йдеться, як уже зазначалося, про ІV тис. до н.е.[10,c.51]
Це - найдревніший скарб в Європі.
Між іншим, Казанликська гробниця знаходиться посеред відомої Долини троянд, й туристам надається можливість брати участь у збиранні пелюстків запашних троянд ("розобер"), з яких потім виробляють олію для парфюмерно-косметичної промисловості. Пелюстки треба збирати у червні досвіту, коли роса ще не спала. Хіба це не екзотика для японця чи німця?
Щоби об'їздити середньовічні монастирі Болгарії, однієї відпустки не вистачить. А вони заслуговують на увагу тих, хто цікавиться цією сферою культурно-історичного життя Болгарії. Деякі туроператори навіть пропонують своїм зарубіжним гостям такий тур - "Монастирі Болгарії". До речі, в кожному монастирі вас неодмінно нагодують, а в деяких навіть можна переночувати. Запам'ятається на все життя, чи не так?
На форумі у Велико-Тирново тутешні туроператори (а їх було понад 150) розповідали, що доводиться постійно розширювати свій туристичний продукт. Приміром, що почали пропонувати у Велико-Тирново, чи Тирновграді - як ще називають це місто - столиці середньовічної Болгарії? До речі, першою столицею Болгарської держави була Пліска (VІІ-ІХ ст.), а другою - Преслав (Х ст.). Ці об'єкти знаходяться у Східній Болгарії (між Варною та Шуменом) і також приваблюють туристів.
Отож, Тирновград. Те, що саме місто - дуже цікавий історичний об'єкт, заслуговує на окрему розмову. Варто лишень пройтися вулицею "Самоводська чаршія" й ви назавше закохаєтеся в Тирново. Як в нього закохався нині майже 90-літній Сергій Юзефович - щирий українець, дуаєн української діаспори в Болгарії. Він мешкає у Тирново з 1944 р. Бо це місто самобутньої архітектури, а "Самоводська чаршія" - це вулиця ремісників, які тут, у своїх майстернях, виготовляють свої вироби. Тут у старовинній кав'ярні вам приготують каву по-турецьки на піску й запропонують солодощі, характерні для Сходу.[10,c.12]
Оскільки мова зайшла про Орієнту, то Тирновград був останньою столицею Болгарії перед тим, як вона потрапила у 1396 р. під п'ятивікове османське ярмо. Тирновці оборонялися на Пагорбі Царевець