Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретико-методичні основи дослідження туристичного

ринку країни-партнера………………………………………………………………6

1.1. Характеристика стану внутрішнього ринку країни Швеції

(економічні, екологічні, політико-правові аспекти)……………………………….6

1.2. Закономірності геопросторової організації і розвитку туристичного

ринку країни-партнера………………………………………………………………9

1.3. Основні принципи і методи дослідження туристичного господарства країни-партнера…………………………………………………………………….12

Розділ 2. Чинники та умови геопросторової організації туристичного господарства в Швеції……………………………………………………………...16

2.1. Природно-рекреаційний потенціал розвитку туристичного

ринку Швеції………………………………………………………………………..16

2.2. Культурно-історичний потенціал розвитку Швеції…………………………19

2.3. Інфраструктура туристичного ринку Швеції………………………………...24

Розділ 3. Стратегічні напрямки розвитку співпраці з

країною-партнером…………………………………………………………………28

3.1. Аналіз динаміки розвитку туристичного процесу…………………………..28

3.2. Аналіз освоєності з туристичними фірмами України туристичного

ринку країни-партнера……………………………………………………………..31

3.3. Пріорітетні напрямки розвитку, шляхи їх вдосконалення,

туристичне співробітництво країни-партнера……………………………………35

Висновки…………………………………………………………………………...39

Додатки……………………………………………………………………………..43

Список використаних джерел…………………………………………………...45

Вступ

Туризм - активна і невимушена форма спілкування людей. Розширення і поглиблення туристських зв'язків між країнами -важлива проблема сучасних міжнародних відносин. Проблеми розвитку туризму, його політичний, економічний і культурний впливи на світове господарство та міжнародні зв'язки активно обговорюються в політичних, ділових та наукових колах.

Сьогодні, починаючи від Наради з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975), окреслилася тенденція до поліпшення міжнародного становища - зміцнюються контакти між країнами з різноманітними системами та рівнями розвитку, позитивний вплив туризму стає особливо помітним.

Держави-учасники Наради з безпеки та співробітництва в Європі, визнаючи внесок, який робить міжнародний туризм у розвиток порозуміння між народами, а також в економічний, соціальний і культурний прогрес, висловили намір заохочувати розвиток туризму як на індивідуальній, так і на колективній основі. Вони домовилися продовжувати співробітництво в галузі туризму на двосторонній і багатосторонній основі.

На світовому рівні характерною ознакою туризму останніх років є достатньо висока динамічність і стабільність його розвитку, а також його активний вплив на економіку багатьох країн, що мають сприятливі рекреаційні ресурси.

Туристський обмін між країнами - це, по суті, один із видів міжнародних зв'язків, що охоплює важливі питання громадського життя. Сьогодні створено об'єктивні передумови для співробітництва в міжнародному масштабі.

«Міжнародний туризм і туризм взагалі відіграє велику роль у зміцненні миру в усьому світі, поліпшенні порозуміння і дружби між народами, розширенні торгового, наукового та культурного співробітництва, встановленні добрих відносин між державами»[8,21]. Ознайомлення зі звичаями, побутом, культурою народу іншої країни, з її історією та історичними пам'ятками спонукає до глибокого пізнання довкілля. Поєднання слів „відпочинок, оздоровлення + пізнання, враження" щонайкраще передає сучасний напрям у розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму.

Туризм дає людям змогу не тільки ознайомитися з життям один одного, а й порівняти різні економічні системи. Поряд із зростанням туристських потоків до найрозвинутіших районів туризму, підвищується інтерес до нових і ще малоосвоєних районів, незважаючи на високі транспортні витрати і дещо обмежені можливості туристського сервісу.

Туризм посідає чільне місце в міжнародних зовнішньоекономічних зв'язках. Він є важливим стимулом розвитку світової торгівлі, що сприяє розширенню й активізації міжнародного торгового обміну. Водночас туризм слід розглядати і як самостійний вид міжнародних зв'язків.

Туризм - одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, що підпорядковане дії об'єктивних законів розвитку людського суспільства. Як вид людської діяльності й галузь економіки, туризм активно розвивається, і в майбутньому його значення безсумнівно зростатиме.

Туризм - найдинамічніша галузь сфери послуг. Потреба у відпочинкові стимулюється урбанізацією, науково-технічною революцією, загальним підвищенням життєвого рівня тощо.

Туризм - різновид рекреації, один із видів активного відпочинку. Він відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага віддається розвиткові динамічного відпочинку, у процесі якого відновлення працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю.

З економічного погляду туризм - це особливий вид споживання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виокремлюється в самостійну галузь господарства.

У деяких країнах туризм став вагомою статтею доходів держави і належить до найперспективніших галузей національної економіки. В Україні туризм визнано однією з галузей, що потребує пріоритетного розвитку.

У законі України „Про туризм" зазначено, що туризм - це тимчасовий виїзд (подорож) осіб з постійного місця проживання з пізнавальною, оздоровлювальною, професійно-діловою, спортивною, релігійною та іншою метою на термін від 24 годин до одного року поспіль, без зайняття оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування.

Найбільш значними доробками є науково-методичні основи створення системи регіональних картографічних творів для потреб туризму, наукові принципи регіонального системного туристичного картографування, апробація можливостей сучасних комп’ютерних технологій у дослідженні та відображенні туристичного потенціалу регіону.

Розділ 1. Теоретико-методичні основи дослідження туристичного ринку

країни-партнера

1.1. Характеристика стану внутрішнього ринку країни Швеції (економічні, екологічні, політико-правові аспекти)

Швеція - конституційна монархія, реально - парламентська демократія. Глава держави - король Карл XVI Густав. Законодавчий орган - однопалатний парламент (Риксдаг, 349 місць), що обирається шляхом таємного вільного голосування на чотири роки. Глава уряду - прем'єр-міністр. Адміністративно країна розділена на 21 округ (льон).

Швеція - найбільша країна північної Європи. Вона розташована на сході і півдні Скандинавського півострова і межує з Норвегією і Фінляндією. Столиця Швеції - Стокгольм.

Конституція, що діє, набула чинності 1 січня 1975 року, вона складається з 3 актів: Форма правління, Акт про престолонаслідування і Акт про свободу друку (прийнято 27 лютого 1974 року). Глава держави - король, здійснює представницькі функції. Найвищий законодавчий орган - однопалатний парламент - риксдаг, що обирається населенням на 3 роки по пропорційній системі представництва). Риксдаг приймає закони, бюджет, встановлює податки і збори, позики, обирає прем'єр - міністра і затверджує склад уряду і так далі. Уряд готує законопроекти, за дорученням риксдагу може приймати акти, що мають силу закону, призначає дипломатичних представників за кордоном, губернаторів вищих чинів, керує збройними силами, органами управління і так далі. Центральну владу представляє губернатор, який очолює спеціальне адміністративне бюро з 10