Стокгольм заснував в 1252 р. Ярл Біргер - той самий, якого 12 роками раніше розбив на річці Неві новгородський князь Олександр Ярославович, що був прозваний за цю перемогу Невським. У тій битві російський князь поранив Біргера і трохи не узяв в полон. А якби узяв, може, і не було б Стокгольма зовсім. Місце для міста було вибрано вельми вдало. Він стоїть на перехресті торгових шляхів, що проходять по Балтійському морю. Тому Стокгольм швидко ріс і скоро зробився найбагатшим містом.

2.2. Культурно-історичний потенціал розвитку Швеції

Освіта. Дев'ятирічна середня освіта є обов'язковою для всіх дітей, починаючи з 6-7 років. Близько 98% учнів продовжують навчання у вищій середній школі професійного або академічного профілю. Утримання шкіл покладено на муніципалітети, що забезпечують безплатне викладання, підручники та обіди. Окрема муніципальна система освіти для дорослих дає їм можливість здобути в інших школах ту саму освіту, що й дітям.

У Швеції діє близько 50 закладів вищої освіти, переважно державних, де викладання безкоштовне. Близько половини студентів - жінки. Багатьом студентам більше 25 років, вони користуються вступними пільгами для тих, хто має досвід праці. Понад чверть дорослого населення шведів мають вищу освіту.

Приватні і державні освітні об'єднання для дорослих організовують навчальні курси, які щорічно відвідують понад 2,5 млн. осіб.

Шість державних університетів пропонують широкий спектр навчальних курсів і програм. Вони також дають можливість проведення досліджень у різних галузях. Ці університети знаходяться у Ґетеборзі, Лінкопінгу, Лунді, Стокгольмі, Умеа та в місті Уппсала. Чотири колишніх університетських коледжі отримали статус університетів протягом останніх років: Технологічний університет у Лулеа в 1997 році, а університети у Карлстаді, Вахйо та Оребро - у 1999. Крім того, діють три спеціалізовані державні університети: Каролінський медичний інститут, Королівський інститут технологій і Шведський університет сільськогосподарських наук. Також у Швеції працюють два спеціалізовані приватні інститути: Чалмерський університет технологій і Стокгольмська школа економіки.

Найстаріші університети у Швеції розташовані в Уппсалі та Лунді. Вони були засновані відповідно у ХV і ХІІ ст.ст. Стокгольмський і Ґетеборзький університетські коледжі були засновані наприкінці ХІХ століття. Вони отримали статус університетів у 1960 році. Кількість вищих навчальних закладів швидко зросла за останні десятиліття.

Вища освіта. Для навчання в університетах Швеції з першого курсу обов'язковим є вільне володіння (писати і розмовляти) шведською мовою. Більшість студентів, які хотіли б навчатися у шведських університетах, приїжджають за програмами студентського обміну. Університет, у якому вони навчаються в своїй країні, підписав договір про співпрацю зі шведським вищим навчальним закладом. Більшість іноземних студентів є громадянами країн ЄС. Через суворі норми на видачу дозволів на проживання та обмежену кількість місць в університетах шанси студентів з інших країн світу на навчання у Швеції значно нижчі. В університетах у Швеції навчається близько 300.000 студентів.

Навчання в аспірантурі. Значно більше можливостей мають ті, хто бажає навчатися в аспірантурі. Тут необов'язково володіти шведською мовою або бути студентом за програмою обміну. Для вступу в аспірантуру необхідно мати диплом бакалавра і добре володіти англійською мовою.

Альфред Нобель та Нобелівські премії. Альфред Нобель - винахідник ХІХ ст., батько динаміту, всесвітній індустріальний магнат, лінгвіст, філософ, гуманіст.

Нобелівські премії вручаються у таких галузях як фізика, хімія, філософія або медицина, література, економіка та захист миру (вручається в Осло /Норвегія/). У 1998 році розмір кожної з шести премій становив 7,6 млн. шведських крон (близько 836 тис. доларів США).

Церемонія вручення премій Нобелівським лауреатам проводиться щороку 10 грудня у Стокгольмській Концертній Залі, у день смерті Альфреда Нобеля (1896 р.). Премії вручає Король Карл XVI Густав. Після шведської церемонії влаштовується пишний банкет за спеціальними запрошеннями. Премії виплачуються з доходів від фонду, заснованого за заповітом Альфреда Нобеля.

Традиції і культура. Шведська культура багата на традиції. Такі фактори як географія, геологія і культурний обмін впливали на формування традицій з покоління в покоління. Різноманітна географія Швеції стала причиною того, що шведам довелося пристосовуватися до природних умов, таким чином створивши багату палітру місцевих традицій, що тісно переплітаються з національними темами.

Шведська культура зазнала впливу культур інших країн. Наприклад, присутність великої кількості германців у середньовічній Швеції пояснює те, чому так багато шведських традиційних фестивалів, таких як Середина Літа (танці навколо травневого дерева), свято гусака "Mertensges", Св. Луції та Св. Мартіна, дуже нагадують давні німецькі свята.

Однорідність багатьох народних фестивальних традицій пов'язана з впливом християнської церкви. Майже всі традиційні шведські фестивалі мають церковну основу. Багато з них виникло ще за середньовічного католицизму, який був скасований Реформацією у XVI столітті. У наші дні люди самі владні обирати релігію або релігійну конфесію, яка їм до вподоби, хоча шведи як і раніше насолоджуються пасхальними яйцями і святом Св. Люції завдяки середньовічним впливам.

Історія Швеції - це історія воєн та завоювань. Руйнівники і грабіжники за характером, вікінги тримали у страху всю Європу. На зміну їм прийшли королі-воїни Густав Адольф (1594-1632 рр.) і Карл ХІІ (1682-1718 рр.), завойовницькі походи яких пройшли через Росію, Україну, Польщу, країни Балтики та Німеччину.

У XVII столітті Швеція була великою державою серед європейських країн з домініонами, які простягалися вздовж балтійського узбережжя і охоплювали Фінляндію, балтійські держави, а також великі території у Норвегії, Росії, Україні, Польщі та Німеччині. Проте з 1814 року Швеції вдається уникати воєн - дуже мало країн спромоглися дотриматися миру протягом такого тривалого періоду в часі. Країна дотримувалась збройного