У підніжжі скелі із тьсязамком знаходи травертинова ніша із пробитими бійницями. Вона була, мабуть, додатковою вогневою точкою. На сільських парканах помітне каміння, що дивним чином нагадує каміння з розібраних оборонних стін замку.

В селі можна поповнити харчові запаси, є тут фельдшерсько-акушерський пункт, пошта.

До наступного пункту зупинки групи – смт Чернелиця - 15 км. Дорога займе приблизно 1 г. 05 хв.

В Чернелиці збереглися залишки бастіонного замку та костeл 1661 р. По дорозі до замку турист неодмінно минає і цей храм. Він побудований в стилі Відродження, з каменю, хрестовий в плані, з граненими бічними гілками апсидами. З північного заходу до будівлі приєднана башта з гвинтовими сходами всередині, що веде на хори. Місцеві підлітки влаштували в храмі пожежу в 2005 році, з того час костел стоїть без даху і надії на одужання.

Головний фасад костелу увінчано трикутним фронтоном, який прикрашено нішами, фланкованими акротеріями та обелісками, а вхід виділено кам‘яним ренесансним різним

порталом з гербом. Герб - "Погоня", той самий, який потім зустрічає відвідувачів і в замку. Костел з‘єднано з замком підземним ходом - і це не легенда, як часто буває. На стінах збереглися залишки клеєвого живопису, в якому переважають геральдичні мотиви (принаймні так було до пожежі).

Чернелицький замок знаходиться на території бувшої місцевої лікарні, але ворота туди відчинені і можна вільно пройти на територію, що вся обсаджена яблунями та кущами шипшини. З того боку, де над урвищем до мурів туляться сільські хати, великий шмат стіни просто впав. А біля сусідської господи - купа каміння.

На відміну від більшості оборонних споруд замок в Чернелиці лежить не на пагорбі, а на рівній місцевості. Будівництво розпочато на початкуст., ще недобудований замок зруйнували козацькі загони під час визвольної війни в 1648-1654 рр.

Закінчив будівництво цієї бастіонної фортеці в 1659 р. Міхал Єжи Чарторийський (1621-1692), воєвода брацлавський. Свідчить про це герб його дому і інструкція шляхти з Галицького сеймику 1659 р., яка рекомендує королю компенсувати кошти, витрачені князем на фортифікацію замку.

Замок квадратний в плані оточений мурами та земляними насипами, територія займає 2,5 га.

Чотири бастіони зміцнювали наріжжя, мури куртин були 2 м. завтовшки та 6 м. заввишки. До західної куртини був прибудований палац з одноповерховою, з пілястрами в‘їздною вежею по центру. Зовні вона багато декорована різьбою, гербом Чарторийських, по боках вікон – великі волюти. Від герба не так давно відірвалася частина ліплення, але ще можна простежити обриси вершника зі зброєю - "Погоня".  

З внутрішньої сторони декору менше, але теж є герби, збереглися різблені сандрики вікон, характерні для раннього бароко. Внутрішній фасад вежі оздоблює герб "Ріlаwa", розміщений теж над одвірком брами з літерами Е.З.Х.С.УУ.В, що означають: Єфросинія Станіславіцька, княгиня Чарторийська, воєводина Брацлавська (друга дружина князя Михайла Чарторийського)

В 1672 та 1676 рр. замок був пошкоджений під час війни з турками, що добралися навіть до цього, найбільш східного правобережного форпосту Речі Посполитої на Дністрі. По відбудові комплекс відігравав важливу роль під час польсько-турецької війни в 1685-1691 рр.

По Чарториських замком володіли Галеські, Потоцькі, Станецькі, Ценські. Останнім жив в замку в Чернелиці Мауріцій Ценський, по його смерті в 1817 р. син магната виїхав з містечка і замок почав занепадати, перетворюючись в руїну. Певно, те, що тут розбили сад, знищило багато культурних шарів, де було б що знайти археологам, але хоч якось врятувало стіни та бастіони.

Не обминула замку й усна народна творчість. Бо чим старіші стіни, тим неймовірнішими легендами і переказами обростають вони. Одна розповідає про те, як король Ян Собеський під час війни з волохами і турками спорудив у своєму замку підземні ходи на випадок облоги і втечі: один — до Дністра, а другий — до костелу в Городенці. Підземний хід тут справді існував, тільки пролягав він не до Городенки, а до костелу в Чернелиці i проходив під сучасною головною вулицею селища. Друга — про те, як княгиня Єфросинія, обдурена пахолками, які підробили листи її чоловіка, розтратила багатство братів Чарторийських, будуючи в час їхньої відсутності та без їхньої згоди костели і церкви в окрузі, через що, дізнавшись правду, наклала на себе руки. Третю легенду — про кохання княгині, записану понад двадцять років тому Ярославом Ярошем.

На перебування в Чернелиці група потратить приблизно 1 год. 40 хв. В даному населеному пункті є крамниця, лікарня, відділ зв’язку. В Чернелиці діє транспортне сполучення до Горденки, Івано-Франківська.

Виїхавши з Чернелиці група долає 25 км через населені пункти Дубка, Семаківці, Устячко, Нагоряни до Ниркова. Можна скоротити шлях ґрунтовими дорогами повз с. Михальче. Мета групи – побачити Червоногородську фортецю та костел. Червоногород розташований на невеликому пагорбі мальовничого Подільського міжгір’я. Знавець українських оборонних споруд

Орест Мацюк в одній із своїх статтей пише: «на жодній карті ви більше не знайдете Червоноград на Тернопільщині. Не шукайте й Червоногород чи Червоногруд, вже немає навіть хутора з такою назвою. А на картах-"кілометровках" місце, де був Червоноград позначено як дитячий табір поблизу села Нирків у Заліщицькому районі Тернопільскої області.». Тому з Ниркова потрібно проїхати ще 3 км до колись славного Червонограду.

За даними 1880 року з відомої польської енциклопедії Slownik Geograficzny населення Червонограду складало 465 чоловік, тут була греко-католицька парафія. Діяли ґуральня та водяний млин. А далі в енциклопедії -