Збереглися рештки двох придорожних фігур, колись багато прикрашених скульптурами, а зараз - обідраних, та від цього не менш старовинних. За василіянським конвентом, на пагорбі - старий некрополь. З австрійських кам'яниць мені найбільше подобається бувша споруда товариства "Сокіл" - там зараз будинок культури, та будівля муз-школи біля монастиря. Є в місті і кіркут. Найдавнішою пам‘яткою в Бучачі є руїни замку, спорудженого українськими феодалами Бучацькими, що згодом полонізувалися. Твердиню спорудили на місці більш давніх укріплень. Від 14-15 ст. в замку залишилися знайдені в розкопах готичні деталі порталу, можливо, церковного. Решта збережених стін і башт відноситься до 16 ст. Стіни (до 3,5 м. товщиною) мали 3 яруси обходів з бійницями для вогнепальної зброї. Найміцніша півкругла стіна з двома баштами по боках виходить в бік міста, на вулицю Замкову. На території фортеці свого часу був і палац в стилі Відродження, можливо, збудований на місці більш давньої житлової споруди, залишки стін якого з‘єднані з збереженими двома ярусами східної башти замку. До палацу вела в‘їздна брама на першому поверсі та підйомний міст, перекинутий через рів. Палац прикрашали галереї з аркадами. Посеред двору був фонтан.

Перша згадка про замок відноситься до 1379 р. 1501 помирає Яків Бучацький, воєвода руський, останній з роду. Його дочка Катерина вийшла заміж за Творковського, чия родина і стала володіти замком, взявши собі прізвище Бучацьких. Найстаріша, північна частина фортеці, що лежить на трикутному мисі над Стрипою, збудована з червоного та світлого пісковику з вапном. Польські дослідники вважають, що цей фрагмент замку зберігся ще з останньої чверті 14 ст., на що вказують товсті і колись досить високі оборонні мури. Замок багато разів руйнувався, але завжди потім відбудовувався. Особливо бурхливо проходив процес руйнації та відбудови в 16 ст.

На початку 17 ст. Бучачем заволоділи Потоцькі (завдяки шлюбу кам‘янецького каштеляна Анджея Потоцького з – що за збіг! - останньою з Бучацьких, Катериною, в першому шлюбі - Гольською). Дружина Стефана Потоцького (померла в 1631 р.) Марія Могилянка укріпила замок. Було розширено його південну частину, зведено дві великі напівкруглі бастеї з сходу та заходу, фланковані ламаною південною куртиною. Мури цієї частини укріплень були 4 м. завтовшки. На той час замок був одним з найважливіших східних форпостів Речі Посполитої, так само, як і замки в Сидорові, , чи .

На мурах замку з внутрішнього боку збереглись кам‘яні опори, які колись використовували для дерев‘яних машин для стрільби. Бійниці було пристосовано для ведення перехрестного обстрілу, на верхніх ярусах на консолях споруджено дерев‘яні бойові галереї. Навіть не знаю - писати про напівлегендарні підземні ходи замку, чи це вже і так всі розуміють: замок, на Поділлі? Отже, багатокілометрові тунелі під землею. :)

В 17 ст. замок пережив багато штурмів козаків, татар та турків, завжди даючи надійний захист місцевим жителям. У 1672, буремному та нещасливому для Кам‘янця році, Бучач взяли в облогу татари та турки під проводом Магомета IV. А так як власника міста в той час не було поблизу, обороною замку керувала його дружина - Тереза Потоцька.. Дізнавшись, що твердинею управляє жінка, татари, за легендою, зняли облогу.

1676 р. фортецю зруйнували турки, але Ян Потоцький швидко підняв замок з руїн, про що свідчить опис 1684 р. Писемні джерела середини 18 ст. згадують укріплення в Бучачі як вже покинуті та занедбані. 1772 р. місто потрапило під володіння Австрії, і, як і більшість українських замків, фортеця в Бучачі за Австро-Угорщини занепала. В 19 ст. розібрано оборонні мури, а каміння продали як будівельний матеріал. Фрагменти замку, що існують в наш час, потребують більш поважного до себе ставлення та, можливо, реставрації або консервації.

На оглядинах замку туристичний маршрут закінчується. З автовокзалу Бучача є зручне сполучення з Івано-Франківсько та з Тернополем. (Розклад подано у паспорті траси походу)

6. Спорядження

Групове спорядження на групу з 11 учасників

1. | Намет | 4 шт.

2. | Казани | 2 шт.

3. | Розливна ложка | 2 шт.

4. | Сокира | 1 шт.

5. | Свічки стеаринові | 4 шт.

6. | Сірники у водонепроникній упаковці | 2 уп.

7. | Фляга для води (5-10 л) | 1 шт.

8. | Медична аптечка (з великою кількістю дезінфікуючих засобів і перев'язочного ма-теріалу) | 1 шт.

9. | Портативний радіоприймач | 1 шт.

10. | Тент для накриття велосипедів на ніч і на випадок дощу | 2 шт.

11. | Мотузка | 10-15 м

12 | Ремонтний набір (призначений для ремонту велосипедів) | 1 шт.

13. | Компас | 2 шт.

14. | Групові документи і картографічні матеріали

Особисте спорядження

1. | Рюкзак | 1 шт.

2. | Захисний шолом (спеціальний велоси-педний або пластмасовий хокейного типу) | 1 шт.

3. | Взуття з жорсткою пе-редньою частиною підошви (велотуфлі, кросівки) | 2 пари

4. | Шкарпетки вовняні | 1-2 пари

5. | Шкарпетки бавовняні | 2 пари

6. | Носові хустки | 2 шт.

7. | Індивідуаль-ний плащ-накидка | 1 шт.

8. | Светр вовняний | 1 шт.

9. | Окуляри сонцезахисні в жорсткому футлярі | 1 шт.

10. | Годинник | 1 шт.

11. | Столовий набір (кружка, ложка, миска, ніж)

12. | Швейний набір (голки, нитки, шпильки, ґудзики)

13. | Індивідуальна аптечка чи медичний пакет

14. | Особисті документи

15. | Ліхтарик із