Психологічна консультація. В процесі тренувань і змагань у спортсменів і тренерів виникає багато запитань по відношенню до методів і засобів підготовки спортсменів, як їх психічного стану, рівня розвитку актуальних сторін психіки, які потребують кваліфікованої психологічної відповіді. Психологічну консультацію проводить спортивний психолог, а також можуть проводити тренер і лікар (при наявності в них достатніх знань і досвіду психологічних розмов). Консультація може носити, як індивідуальний, так і груповий характер і проводитися у формі розмови, запитання і відповіді, в офіційній або неформальній обстановці, це і є діапазон заходів і методів психологічної консультації дуже широкий. Основною умовою для довірливих і відвертих відносин зі сторони спортсменів і тренерів – глибокі професійні знання, дотримання правил етики психологічних обслідувань і завоювання поваги і визнання

Психологічне вивчення. Степінь необхідності в отриманні постійних психологічних знань і їх оновленні являється показником розвитку особистості спортсмена і тренера. Велика необхідність в психологічних знаннях спостерігається не тільки у спортсменів, але й у тренерів, і частіше всього тих знань, які неодмінно сприяють успіху їх діяльності. Причому, знання ці повинні бути конкретними, а не загальними, оскільки напружений тренувальний процес заставляє концентрувати увагу і сили на головному – факторах які забезпечують успіх відбору, тренувань і змагань.

Психотренінг. Вданий час дана форма психологічного забезпечення здійснюється без спеціального виділення її в самостійний розділ роботи з спортсменами. Найбільш широко застосовуються відомі методи ідеомоторного тренінгу, при вивченні або удосконаленні техніки рухів або для адаптації психіки спортсменів до умов наступних змагань (імаготренінг).

Найбільш перспективною формою психотренінгу являється застосування комплексів психотехнічних ігор, які дозволяють плавно вставляти їх в тренувальний процес, розвивати і удосконалювати необхідні на даному етапі спортивного удосконалення психічних процесів, якості і стану, а також навчати методом психологічної регуляції.

4. Психогігієна і психотерапія. Дані форми психологічного забезпечення тісно пов’язані і взаємно доповнюють одне одного.

Інтенсивність навантаження в спорті постійно зростає і нема цьому росту. Примусити організм адаптуватися в таких умовах можна вже тільки за допомогою психологічних взаємодій, оскільки тільки так можна застерегти від можливих патологічних впливів навантажень, травм. Саме дана форма психологічного забезпечення в силу своєї охоронної функції і виконує цю роботу. Тому так важливе знання і навчання спортсменів, тренерів і лікарів правилам психогігієни в різних режимах тренувальних і змагальних навантажень. Найпростішим прийомом психогігієни являється психопауза на тренуванні, яка дуже використовується на даний час тренерами, оскільки їм мало відомо про регулюючі можливості слова для оптимізації психічного стану, позбавлення відчуття втоми, активізації необхідних психічних процесів і т.д. Важливість володіння вказаною формою забезпечення підтверджується і тим, що в стані перетренування, перед змагального або змагального стресу у спортсменів, часто спостерігаються різні несприятливі психічні реакції, етиологія і форми прояву яких різнобічні та індивідуальні. Така ситуація потребує психотерапевтичної допомоги спортсмену, яку повинні вміти застосовувати не тільки лікарі і психологи, але і тренери. Таку можливість дає володіння прийомами і методами психотерапії, вміння бачити типові симптоми прояву нервових реакцій, навчання футболістів прийомам ефективної саморегуляції.

3. Психологічний контроль у футболі.

Управління процесом підготовки спортсменів в різних видах спортивної діяльності передбачає необхідність комплексного контролю над досягнутим рівнем спеціальної підготовленості. Система комплексного контролю включає в себе всі основні підсистеми: педагогічний, біомеханічний, біохімічний, медико-біологічний і психологічний контроль. Ці підсистеми забезпечують контроль всіх основних компонентів тренувального процесу, включаючи інтегральні характеристики змагальної і тренувальної діяльності стану здоров’я, рівня функціональної, спеціальної, фізичної, техніко-тактичної і психологічної підготовленості, а також ефективності організованих заходів.

Займаючи важливе місце серед інших підсистем, комплексного контролю психологічний контроль складається з сукупності параметрів засобів, методів і заходів по оцінці індивідуально-типологічних особливостей особистості спортсмена, його загальних і спеціальних психомоторних здібностей, психічного стану в екстремальних умовах змагань, соціально-психологічних характеристик спортивних команд.

Психологічний контроль повинен бути комплексним, виходячи з наступних вимог:

В процесі психологічного контролю вивчаються:

Особистість спортсмена, як складна багаторівнева система;

Психічні процеси різного рівня побудови. Які беруть участь в саморегуляції рухової і інтелектуальної активності;

Психічний стан, як багатокомпонентна характеристика спортсмена на даний час, яка відображає ступінь врівноваження з звичайним і соціальним середовищем. Вивчаючи вказані компоненти, необхідно використовувати комплексний, системний підхід, оскільки про жодного з них не можна судити ізольовано.

Будь-який з трьох наведених компонентів характеризуються індивідуальними особливостями особистості спортсмена, спортивно-важливими відносинами, в який даний спортсмен знаходиться і соціально-психологічним статусом спортсмена в команді.

Результатами психологічного контролю обов’язково співставляються з даними педагогічного, медичного, біохімічного і інших видів контролю.

Виділяють такі види психологічного контролю в спорті:

Глибинно-комплексне обстеження (ГКО).

Етапне комплексне обстеження (ЕКО).

Поточне обстеження (ПО).

Оперативний психологічний контроль або обстеження загальної діяльності(ОК або ОЗД).

ГКО здійснюється з метою психологічної діагностики, консервативних, відносно стабільних, мало змінних властивостей і якостей особистості спортсмена. В повному об’ємі ГКО проводиться постійно, в спокійній лабораторній обстановці, не менш ніж за 2 місяці до відповідальних змагань і потребує 4-6 годин для кожного спортсмена.

Основними психологічними параметрами, діагностичними , при цьому контролі, являються: властивості нервової системи і темпераменту, рівень розвитку психічних процесів і властивостей уваги, відносно постійних станів і конфліктів, соціально-психологічний статус спортсмена в команді і ступінь його адаптації до потреб колективу, направленість особистості і риси характеру, керівні настанови і відносини. ГКО повторюється раз в два роки, причому вивчаються всі названі компоненти крім властивостей нервової системи і темпераменту.

Отримана інформація може бути використана для:

Рішення задач відбору і орієнтації спортсмена в команді;

Індивідуалізації планування багатомісячного та річного циклів підготовки;

Визначення індивідуальної