оптимальної стратегії і тактики педагогічних взаємодій-виховних заходів, засобів і методів проведення тренувальних занять перед змагальної підготовки;
Виділення осіб, які потребують, психопрофілактичних і психорегуляційних взаємовідносин під час тренування і особисто при підготовці і участі в відповідальних змаганнях.
ЕКО проводиться для оцінки стабільних психічних станів і врахування основних факторів, які визначають такі стани соціально-психологічних і інших умов підготовки, зміст і напрямки тренувального процесу, за дач, які стоять перед спортсменами.
Етапний контроль проводиться на початку і в кінці кожного етапу підготовки спеціального приміщення і займає 35-60 хвилин на кожного спортсмена. Основними напрямками даного контролю являються: вивчення відносин в команді по горизонталі (спортсмен-спортсмен) і вертикалі (спортсмен-тренер), мотивація і активність, впевненість в своїх силах і перспективах, оцінка рівня розвитку і функціонування психічних процесів, які беруть участь в саморегуляції рухів і рухових дій, як неспецифічних критеріїв технічної підготовки і як критеріїв успішності рішення основних задач етапу, діагностика, актуальних конфліктів і емоційного стану спортсмена.
Отримана інформація використовується для:
Індивідуалізації управління в процесі підготовки;
Створення модельних характеристик рівня підготовки і стану готовності спортсменів до змагань;
Для визначення конкретних засобів психологічної взаємодії (на етапі безпосередньої передзмагальної підготовки).
ПО здійснюється для оцінки тих змін в психічному стані спортсмена, які відбуваються у відносно короткі періоди тренувального процесу - протягом одного мікроциклу або одного заняття. Проводиться такий контроль протягом 3-5 хвилин, або в останній день мікро циклу (після заключного заняття), або щоденно, ранком або ввечері на місці, де спортсмени тренуються або проживають.
Головна мета ПО – вияснити вплив мікро циклів або тренувальних занять на ті компоненти психічного стану, які найбільш тісно пов’язані з активністю, точністю і стабільністю саморегуляцій рухової діяльності, отримана інформація використовується для індивідуалізації (на основі поточної корекції) підготовки спортсменів. Це важливо, тому, що для оцінки впливу тренувального навантаження на психічний стан спортсмена необхідно враховувати специфіку рухової активності. Втома, викликана інтенсивним навантаженням негативно відбивається на тих показниках швидкості і точності саморегуляції, які не являються специфічними в конкретному виді спорту. І, навпаки, інтенсивний мікро цикл позитивно впливає на ті регулятивні функції, які забезпечують специфічну рухову активність.
ОК або ОЗД. Мета даного виду контролю – визначення психічних станів, що змінюються в результаті безпосередньої підготовки до виконання спортивної вправи, або під впливом цієї вправи. ОК проводиться на місці тренувальних занять або змагань і займає до однієї хвилини. Основним напрямком оперативного контролю являється оцінка психічного стану спортсмена з точки зору ступеня відповідності його наступаючої рухової діяльності. Саме на основі виділення ступеня готовності можливо, по-перше, прогнозувати результат діяльності, і , по-друге, коректувати або стан спортсмена, або вимоги до нього, або ж саме завдання.
Накопичений досвід оперативного контролю показує, що спортсмени достатньо тонко розрізняють ступі співвідношення психічного стану задачам і що емоційний фон являється не менш важливим показником успішності діяльності на тренуванні, ніж фізичне самопочуття.
4.Стиль керівництва і психологічна підготовка тренера з футболу.
Стиль керівництва – постійна сукупність особистісних індивідуально-психологічних характеристик тренера, який управляє спортивною командою, за допомогою яких він реалізує той чи інший метод керівництва залежить від ступеня вираження і оптимального ефективного співвідношення в особистості тренера, вроджених задатків і отриманого професійного і життєвого досвіду.
При однаковій системі виховання і навчання, рівні спортивної майстерності з людей, в тому числі і колишніх висококласних спортсменів можуть сформуватися не тільки різні по стилю тренери, але і вдалі чи невдалі. Це залежить від багатьох причин.
Оскільки спорт як і інші види діяльності пов’язаний з теорією і практикою наук про управління людьми, в ньому також використовують класифікацію стилів керівництва, вперше розроблених в 1938 р. німецьким психологом Куртом Левіним, який запропонував використовувати для визначення стилю терміни “авторитарний”, “демократичний”, “ліберальний”.
Авторитарний або директивний стиль керівництва характеризується повним його єдино начальництвом. Особисте прийняття рішень має за мету залишити за собою виключне право наказувати. Всі керівні взаємовідносини тренера – автократа перетворюються у форму наказу, вимоги, розпорядження. Будь-які відступи, неточності при їх виконанні, прояв ініціативи і самостійності викликають негативну реакцію тренера з відповідними мірами. Такий тренер робить це не з метою проявити піклування до спортсменів і їх досягнень, а готовий зробити все, для того, щоб не зірвати поставлені перед ним завдання і завоювати визнання і першість;
В команді таких тренерів, як правило є “улюбленці” і їм протилежні спортсмени, оскільки такі тренери не люблять коли їм суперечать і висловлюють самостійну точку зору. Не вміючи знайти оптимальний, рівний тон в спілкуванні зі спортсменами і друзями, тренер-автократ при невдалих виступах зривається, заряджається сварками, звинуваченнями, а при вдалих виступах навпаки.
Демократичний або колегіальний стиль керівництва характеризується передачею тренером частини своїх повноважень і функцій членам команди, або своїм помічникам. Такий тренер обговорює свої рішення з усіма членами команди.
Контролюючи діяльність своїх підопічних, такий зосереджує увагу на головному, не переходячи на дрібниці і в своєму окрузі хотів би бачити кваліфікованих, ініціативних спеціалістів.
Ліберальний стиль характеризується мінімальним втручанням тренера в процес управління командою. Такий тренер знаходиться немовби в стороні від всього чим займаються спортсмени. Контроль він здійснює від випадку до випадку, основне своє завдання вбачає в поставці інформації і є посередником між своєю командою і іншими. Вимоги, поради, рекомендації тут відсутні, їх змінюють просьби.
В спортивній діяльності рідко зустрічаються прояви діяльності, яка б точно вкладалась тільки в конкретний стиль керівництва. Переважно тренер застосовує всі три стилі керівництва, але виразність їх відбувається різко. Володіння