щодо готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються; у світі практично всі довідники з туризму випускаються в електронному , а більшість-у Internet-форматах, що дає їх користувачам можливість бронювати місця в цє готелях і на транспортні у режимі реального часу – “on-line”). Останнім часом в галузі інформаційних технологій України спостерігається значне пожвавлення. Тому слід також активно використовувати цю можливість для наближення до виходу на світовий рівень обслуговування клієнтів.
- Низький рівень обслуговування, зумовлений загальною кваліфікацією працівників галузі. На сьогодні в Україні практично відсутні відповідна система в галузі туризму для підготовки і перепідготовки кадрів, а також чіткі та адекватні світовим стандартам кваліфікаційні вимоги; тим часом як у Росії, наприклад, яка, за прогнозами ВТО, у 2020 р. увійде до десятки найбільш відвідуваних країн світу, вже сьогодні функціонує близько 40 державних і приватних навчальних закладів підготовки кадрів для туризму). В нашій державі також поступово виникають відповідні навчальні заклади, але вони роблять лише перші кроки у цьому напрямку, не маючи відповідного досвіду.
- Відставання масштабів (навіть порівняно з середніми показниками по СНД) нормативно-правового та організаційного забезпечення туристичної діяльності, яке значною мірою пояснюється перманентною адміністративною реформою в Україні. Про останні зміни та перегляд стратегії держави в галузі туризму йтиметься нижче.
Головними зовнішніми факторами, які стримують розвиток туризму в Україні, є викликана млявістю та несподіваністю економічних реформ, несприятливість існуючих умов для підприємництва взагалі та туристичного зокрема, недосконалість і навіть певна агресивність нормативно-правового поля (і в тому числі – правил і умов перетинання кордонів іноземцями) і, як наслідок, відсутність необхідних інвестицій для розвитку туризму – як внутрішніх (через тривалу економічну кризу), так і іноземних (через несприятливий інвестиційний клімат). Як вже зазначалося, саме ці зовнішні та внутрішні фактори можуть бути базою, на основі якої розроблятимуться пропозиції щодо виходу галузі з кризового становища та слугувати вказівниками подальших напрямків її розвитку.
Карпатський регіон зі своїми неповторними краєвидами за всіх часів був і є найпривабливішим для відпочинку куточком України. Тут до послуг відпочиваючих, туристів на рідкість незабруднене довкілля, цілюще повітря, чисті ріки, багаті дарами ліси і гори. Це приваблива у своїй первинній красі сільська місцевість із збереженими національними традиціями, самобутніми обрядами, старовинними церквами.
Найбільший обсяг послуг надає обласне дочірне підприємство "Івано-Франківськ-турист". Добрі показники мають обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, ЗАТ "Надія", спільне підприємство "Оле-тур" (м.Івано-Франківськ), "Спорт-тур" (м.Косів), "Марко" (м.Коломия).
Все більш популярним у області стає сільський зелений туризм.
Цей вид туризму має чудові можливості розвитку на Івано-Франківщині, особливо у її гірських та передгірських районах. Різноманітність і краса ландшафтів, самобутній фольклор, народне мистецтво, смачні страви - все це приваблює гостей з усіх усюд.
Не менше за чудову природу гостей цікавлять і господарі цього краю, самобутній життєвий лад котрих зовсім не такий, як у мешканців інших регіонів. Етнографічне» область поділяється на Гуцульщину, Бойківщину, Покуття, Опілля.
Кожен край, кожне місто і село Прикарпаття по-своєму привабливі, колоритніНа відміну від багатьох інших форм бізнесу, сільський туризм не потребує великих капіталовкладень. Він допомагає вирішувати проблеми зайнятості сільського населення, покращувати його добробут.
Івано-Франківщина - одна з чотирьох областей, де запроваджується проект Євросоюзу за програмою ТАЦІС. В останні роки найбільше приваблює іноземних туристів наша дика природа (екотуризм). І для розвитку його в горах є ціла низка з'єднаних між собою стежок. Більшість пішоходних маршрутів уже починають використовуватись екотуристами, а також лижні маршрути. Значні перспективи має кінний туризм, який у деяких районах також успішно працює. Приваблює людей і водний туризм. Любителі спокійної води можуть сплавлятись Дністром, а ті, хто хоче перевірити силу та мужність, залюбки скористаються швидкоплинними течіями Черемоша і Прута.
Розроблені заходи для розвитку в області велотуризму. Закуплено гірські велосипеди і тепер Івано-Франківський велоклуб може надавати їх в оренду навіть рекреаційним закладам.
Успішно працює релігійний туризм (паломництво). Завершено підготовку інформації та рекламних матеріалів, організовано кілька турів для закордонних туроператорів для ознайомлення з можливостями регіонів, проведено десятки виїздів кореспондентів газет і телебачення в регіони. Взято участь у туристичних ярмарках "Україна -1999" та "Україна -2000" (м.Київ); "Турекспо -1999", "Турекспо-2000" (м.Львів); "Туристичний салон - 2000" (м.Познань, Польща), де демонструвалися дванадцять стендів і десятки рекламних буклетів. Створено кілька сторінок у мережі "Інтернет" - "Туристична Ізано-Франківщина", "Сільський зелений туризм у Карпатах на Івано-Франківщині", "Карпатський національний природний парк" та інші.
Невідкладною справою є реєстр національних культурних цінностей краю, їх дослідження, збереження і використання для розвитку Прикарпаття як туристично-оздоровчої зони.
У цій справі дуже важливе місце займають рекреаційні зони, як фундаментальна основа збереження генофонду. Це важливо з декількох сторін. По-перше, і це головне, рекреаційні зони є територіями найпридатнішими для збереження генофонду рослинного і тваринного світу відповідної ландшафтно-територіапьної та кліматичної зони, оскільки тут найбільше зберігся створений за багато мільйонів років природний стан.
Збільшення площі рекреаційних зон а області можливо також шляхом організації регіональних ландшафтних парків. Регіональні ландшафтні парки можуть бути загальнорекреаційними, спортивно-туристичного і санаторно-курортного значення.
Виходячи із сказаного, в основу планування розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу має бути покладена ідея природно-історико-етнографічної рекреації, яка базуватиметься на створенні рекреаційного середовища та найбільш раціональному використанні територіальних поєднань природних умов, ресурсів, історичних і архітектурних пам'яток. У перспективі можуть бути створені природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси Туцульщина", "Бойківщина" та ін.
Насамперед заслуговує на увагу створення природно-історико-етнографічного комплексу "Бойківщина".
Будівництво у цьому районі санаторіїв, лікарень, пансіонатів -