ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………3

- мета роботи

- об’єкт досліджень

- актуальність теми

РОЗДІЛ 1. Науково методичні основи розвитку туризму в Україні…….6

Сучасний стан туризму в Україні……………………………………6

Перспективи розвитку туризму в Україні………………………......8

РОЗДІЛ 2. Характеристика сучасного стану розвитку туризму на Гуцульщині………………………………………………………….…….……10

2.1 Історія Гуцульщини…………………………………………………..10

2.2Етнографія Гуцульського краю………………………………………22

2.3 Архітектурні пам’ятки Гуцульщини…………………………….…27

РОЗДІЛ 3. Розробка туристко-спортивного маршруту та екскурсійної програми та пропозиції по їх впроваджень………………………………………………30

3.1 Характеристика пішохідного туризму………………………………30

3.2 Розробка туристичного маршруту…………………………………...32

3.3 Перспективи використання даного маршруту………………………39

Висновки….………………………………………………………………...……41

Список використаних джерел……………………………………………..……42

Додатки…………………………………………………………………………..43

Вступ

Курсова робота охоплює велику частину інформації та практичних знань.

Структуру моєї курсової складають декілька розділів. У першому розділі я

приділила увагу науково-методичним основам розвитку туризму в Україні. Я

проаналізувала сучасний стан розвитку туризму в Україні а також шляхи та

перспективи його розвитку.

Другий розділ повністю присвячений характеристиці сучасного стану розвитку

туризму на Гуцульщині. Тут я взялась проаналізувати історію Гуцульщини.

Третій розділ стосується розробки туристко-спортивного маршруту та

екскурсійної програми а також пропозиції по їх впровадженню. Я подала опис

пішохідного маршруту другої категорії складності.

Метою курсової роботи є розкриття стану туристичної галузі в нашій країні,

вивчення історико-культурного потенціалу на Гуцульщині на прикладі Івано-

Франківської області, а також розробка спортивно-екскурсійного маршруту

(пішохідного) другої категорії складності.

Актуальність вивчення даної теми полягає в тому, що зараз іде динамічний

розвиток туризму у світі і зокрема в Україні; а також у необхідному

обґрунтуванні для визначення на майбутнє пріоритетних напрямів розвитку

туризму Гуцульщини.

Предметом дослідження є організація туристичного комплексу Гуцульщини та

України в цілому, а саме розвиток Гуцульщини та інших перспективних районів.

Об’єктом дослідження курсової роботи є туристсько-рекреаційний потенціал

та історико-культурні ресурси Гуцульщини, а саме розвиток тих територій де

наявні рекреаційні ресурси і де забезпечується збереження пам’яток історії

архітектури, культури.

Туризм на початку ХХІ століття характеризується як один із видів економічної

діяльності, що стрімко і динамічно розвивається.

Феноменальний успіх туризму зумовлений ще й тим, що в його основі лежить

задоволення постійних прагнень людства пізнати навколишній світ. Разом із

телекомунікаційною індустрією, інформаційними технологіями туризм

забезпечуватиме економічне зростання у ХХІ столітті. Україна з перших днів

незалежності впевнено стала на шлях створення власної туристичної індустрії,

проголосивши туризм пріоритетною галуззю розвитку економіки.

На сьогоднішній день серед усіх верств населення є дуже популярним різні

види туризму. Пішохідний туризм має значні переваги у порівнянні з іншими

видами туризму. У створенні пішохідного маршруту важливим є підбір групи, а

також обрання території подорожі. Для подолання пішохідного маршруту

(особливо другої і вище категорії складності) турист повинен мати достатню

фізичну підготовку та загальну витривалість щоб проходити наплічником

тривалі переходи.

Тривалість переходів залежить від багатьох чинників:

віку;

тренованості учасників;

ваги наплічників;

стану групи;

складності природних перешкод;

Існують загальні правила руху за пішохідним маршрутом. Наприклад, перша

зупинка після 10-15хвилин після початку руху. Швидкість руху залежить як від суб’єктивних причин так і об’єктивних. Крім відстані під час подорожі туристи змушені долати цілком реальні перешкоди.

Розробка маршруту здійснюється в три етапи:

обрання району подорожі;

прокладання траси маршруту;

детальне відпрацювання основної частини маршруту і запасні варіанти.

При розробці маршруту потрібно використовувати карти і схеми. Пішохідні туристичні маршрути можна проводити у всіх регіонах України, але при цьому слід пам’ятати, що більша територія України є рівниною, крім двох гірських систем – Кримських гір та Українських Карпат. Таким чином на рівнинній території України можна проводити пішохідні туристичні маршрути першої категорії складності. У гірській частині можна розробляти та проводити туринські походи відповідно першої-третьої категорії складності. Пішохідні маршрути проводяться з травня по жовтень місяць включно.

Отже, дуже цікавим буде пішохідний похід чудовими місцевостями Гуцульщини.

РОЗДІЛ 1

Науково - методичні основи розвитку туризму в Україні.

1.1 Сучасний стан туризму в Україні

Туризм на початку XXI століття характеризується як один із видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвиваєть-ся. Світова туристична індустрія пережила справжній бум у ювілейному 2000 році та утримує темпи зростання кількості ту-ристів і надходжень від туристичної діяльності в наступних роках XXI століття. Як сфера економічної діяльності туризм, з одного боку, визна-чається попитом і споживанням відвідувачів, а з іншого боку, належить до товарів і послуг, які виробляються з метою задоволення цього попиту. Україна з перших днів незалежності впевнено стала на шлях створення власної тур-індустрії, проголосивши туризм пріоритет-ною галуззю розвитку економіки. У непростих умовах перехідного періоду український туризм з року в рік працює динамічно та прибутково, нарощує обсяги виробництва товарів і послуг, підвищує якість і культуру обслу-говування. [9]

Першим кроком впровадження державного регулювання туризмом стало створення Державного комітету України з туризму (Постанова Кабінету Міністрів України № 616 від 10 листопада 1992 p.). Його правонаступником з травня 2000 р. став Державний комітет молодіж-ної політики, спорту і туризму України, у складі якого працював Департамент туризму й курортів. Сьогодні керівництво туризмом здійснює Державна служба туризму і курортів, яка входить до складу Міністерства культури й туризму України. 20 квітня 2005 р. Указом Президента України цей орган разом з Міністерством культури і мистецтв Ук-раїни було реорганізовано в Міністерство культури і туризму України. Крім того, у складі місцевих органів самоуправління — обласних держадміністрацій та міських (у Києві й Севастополі) питаннями туризму займаються спеціальні департаменти та управління, а в Ав-тономній Республіці Крим створено Міністерство курортів і туризму. У складі Верховної Ради України — вищого законодавчого органу — працює Комітет з молодіжної політики, спорту і туризму. Другим серйозним кроком у справі державного регулювання туризмом було прийняття 15 вересня 1995 р. Закону України «Про туризм»; 18 листопада 2003 р. Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про туризм"» затверджено його