У перші роки незалежності Україна була дуже мало відома на світовому туристичному ринку, не було й належної реклами націо-нального туристичного продукту. Важливим кроком у вирішенні цієї проблеми став вступ України до дійсних членів ВТО у жовтні 1997 р. Згідно Указу Президента України від 21 вересня 1998 р. «Про день туризму» цей день відзначається в Україні на державно-му рівні щороку 27 вересня.

Туристичний бізнес як складова економічного комплексу країни характеризується такими властивостями і функціями: - має свою індустрію виробництва і надання послуг туристам; - створює туристичні послуги, формує тур продукт і здійснює їх реалізацію; - формує ринок туристичних послуг різного ; - виступає мультиплікатором росту національного доходу, валового внутрішнього (національного) продукту, зайнятості насе-лення, розвитку місцевої інфраструктури і підвищення рівня життя населення; - є сферою, в якій дешево створюються робочі місця і забезпе-чується високий рівень ефективності іі швидка окупність інвестицій; - виступає ефективним засобом охорони навколишнього сере-довища та історико-культурної спадщини людства, що є матеріаль-ною основою ресурсного потенціалу туризму, який утворює специ-фічну сферу діяльності; - сумісність практично з усіма сферами, галузями і видами діяльності людини; - має переваги в інтеграційних процесах, що відбуваються у світовому просторі.

Основною властивістю туризму є його здатність впливати на економіку регіону, країни і світу.[15;18 ]

За даними ВТО, загальна кількість туристів (міжнародних і внутрішніх) з урахуванням екскурсантів становить понад третину населення земної кулі, а прибуток від туризму в світі за 2003 р. пе-ревищив 500 млрд. дол. США.

Україна має всі об'єктивні передумови для інтенсивного роз-витку не тільки внутрішнього, а іі в'їзного та виїзного туризму. Маючи вигідне геополітичне розміщення, Україна володіє великим туристично-рекреаційним потенціалом, сприятливим кліматом, ба-гатою флорою і фауною, культурно-історичними пам'ятками світо-вого рівня та туристичною індустрією, яка швидко розвивається.[15;19]

Українська туристична галузь набирає потужності Серед новітніх тенденцій змін па туристичному ринку необхідно виділити збільшення ступеня його інтернаціоналізації й концентрації капіталу, а також підвищення рівня технологічних і продуктових інновацій. Однією із найбільш важливих особливостей сучасної економіки є процес інтернаціоналізації або глобалізації. Цей процес особливо помітний у туристичному секторі.[15;39]

1.2 Перспективи розвитку туризму в Україні

Перспективи розвитку українського туризму намічені в «Держав-ній програмі розвитку туризму в Україні на 2002-2010 pp.», прийня-тій 29. 04. 2002 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 583. Основною метою програми визначено створення конкурентоспромож-ного на міжнародному ринку національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечення на цій основі комплексного розвитку регіонів за умови збереження екологічної рівноваги та культурної спадщини.

Програмою передбачено ряд конкретних заходів щодо вдоскона-лення системи управління галуззю, зміцнення його матеріальної и кадрової бази, розширення міжнародного співробітництва із туризмі, проведення ефективної інноваційної діяльності, державної підтримки розвитку пріоритетних видів туризму, таких як внутрішній та інозем-ний, спортивно-оздоровчий і екскурсійний, дитячий і молодіжний, зелений тощо. За роки існування незалежної України закладено підвалини вітчизняного туризму.

Завдання, що стоять перед українським туризмом, потребують стратегічного планування його розвитку на перспективу, комплексного підходу до їх вирішення та головне — розробки дієвих виконавчих механізмів, які дозволять зробити його високорентабельною галуззю, сприятимуть соціально-економічному та культурному розвитку країни, створенню її позитивного іміджу в світі.

РОЗДІЛ 2

Характеристика сучасного стану розвитку туризму на Гуцульщині

2.1 Історія Гуцульщини

Заселення території

Про життя людини на території Гуцульщини в період первіснообщинного ладу є мало даних. Лише виявлені археологічні знахідки свідчать про існування людей в цей період. Хто були ці люди, як вони жили — поки що лишається таємницею.

Українськими археологами опубліковано чимало праць, в яких

досліджено різні стоянки, починаючи з доби середнього палеоліту

приблизно 100 тис. років тому.

Виявлені на території нинішньої Гуцульщини кам'яні сокири, ніж,

ядро свідчать про людське життя, яке, очевидно, пуль-сувало тут ще в

добу неоліту.

Значно більше в цих місцях знайдено знарядь праці з брон-зової епохи (кінець III— початок І тис. до нар. Христа), зокре-ма, з доби міді.

Загадкою залишається в пам'яті гуцулів Овідієва Гора біля Кутів, де нібито був у засланні відомий римський поет Овідій. Цю версію деякі дослідники заперечують, доказуючи, що Овідій помер раніше, ніж римляни дійшли до Карпат. Галицький крає-знавець І. Шнайдер припускає, що територія від Татрів до Черемошу була місцем вигнання чи покути, куди римські імператори засилали своїх політичних противників.

Якою була доля Гуцульщини в період існування слов'янських племен, поки що невідомо. Безперечно, Прикарпаття, зокрема Гуцульщину, слов'яни заселяли з давніх-давен — про це свідчать топонімічні назви та інші прикмети. [6;34 ]

Наприкінці XIX ст. археологам вдалося вперше відкрити так звані стародавні кургани, які були виявлені на підніжжі Карпат і охоплювали частину території Гуцульщини, звідки і походить на-зва Карпатські кургани. Вони досліджені археологами в багатьох місцях . З роз-копок встановлено, що ці по-селення И-VI ст. розташову-валось біля річок. Виявлено багато побутових речей, кіс-ток тварин, знарядь праці. Небіжчиків спалювали і в могилу клали зброю, посуд, римські монети.

Цілком вірогідно, що