Викликає захоплення церква св. Михайла, побудована з „різано-го дерева" в с. Печеніжин, а також передміська печеніжинська церква Воскресіння Христового. Цінним пам'ятником дерев'яної архітектури XVIII ст. є церква Богородиці у Ворохті, розташована в мальовничій гірській місцевості. Вона відзначається найдоскона-лішими пропорціями і надзвичайно гармонійними формами. Зов-нішнім виглядом вона нагадує церкву в с. Ясеня Рахівського райо-ну на Закарпатті — з центральним і східним зрубами, які зберіга-ють ще просту чотирискатну форму покриття, а західна баня та бані над середнім і східним зрубами мають барочне оформлення. [5;226][додаток 1 ]

Дерев'яні церкви Гуцульщини становлять не лише велику мистецьку вартість, але й історичну, вони пов'язані з класовою і народно-визвольною боротьбою трудящих мас.[6;135]

У цих гуцульських храмах збереглися живописні твори багатьох тогочасних невідомих художників, бо вони відзначаються високим рівнем художнього виконання, багатством фарб, чіткою композиці-єю і сюжетом. Тут зустрічаємо талановиті різьбярські роботи, які виконувалися, здебільшого, місцевими самобутніми різьбярами-гу-цулами.

Найбільше архітектурних пам'яток з Гуцульщини сьогодні зберігається в музеях просто неба Києва, Львова й Ужгорода.

У Київському музеї просто неба відтворено й експонується шість цінних архітектурних об'єктів, які характеризують народ-не будівництво краю, даючи відвідувачам змогу відчути специфі-чні особливості побуту карпатських селян у минулому.[6;48]

Один з найцікавіших архітектурних об'єктів Гуцульщини, на пашу думку, є двір - ґражда середини ХІХст, з селища Верхови-ни. Вона складається з двох дворів: "чистого", з навісами і кліт-тю, та господарського, де знаходяться поруч стайні з іншими господарськими приміщеннями.

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові експонується ряд цінних пам'яток народного будівництва Гуцульщини. Це в першу чергу, гуцульський замкнутий двір - ґражда з села Криворівня. Головна споруда цього двору - хата. Вона складається з двох приміщень, розділених сіньми (хоромами): ліве при-міщення звичайно вважається робочим, де живуть влітку і взимку, праве - святкове. Вхід до хати через прибудований ґанок -"Черсак", перекритий продовженням даху.[6;49][додаток2]

РОЗДІЛ 3.

Розробка туристко-спортивного маршруту та екскурсійної програми та пропозиції по їх впровадженню.

3.1 Характеристика пішохідного туризму

Пішохідні туристські походи можна проводити в усіх регіо-нах України. Одночасно слід зазначити, що територія України, за винят-ком двох гірських масивів (Українські Карпати та Кримські гори), має рівнинний рельєф і на ній майже відсутні істотні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності пішохідних марш-рутів. Через це у більшості регіонів України можливо здійснювати спортивні походи лише до І категорії складності включно, а походи II та III категорії можуть здійснюватись тільки в Українських Карпатах та Кримських горах.

Погодні умови дозволяють здійснювати пішохідні мандрівки у рівнин-них районах України з березня по листопад, а при сприятливих умовах на протязі всього року. Крим та Карпати — головні райони проведення пішохідних туристських спортивних походів — відносяться до лісових районів середньогір'я. Різноманітність природних перешкод цих районів дає можливість туристам оволодіти майже всім арсеналом прийомів тех-ніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють пов-ноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення пішохідних по-ходів по цих районах теж широкий — з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов — і взимку.

Карпати поєднують у собі красоти гірського та лісового районів. Бурх-ливі річки, красиві озера, пологі гірські схили, сонячні полонини, багата історія краю можуть задовольнити смаки будь-якого туриста, У Карпа-тах можна прокласти маршрути від найпростіших до III категорії склад-ності. Тут трапляються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами.

Найкращий час для пішохідних походів у горах Криму з квітня до листопада.

При підготовці до походу в горах Криму слід пам'ятати, що тут зосе-реджено близько 120 природоохоронних об'єктів з обмеженим доступом. Серед них Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповід-ник, заповідник Мис Мартьян, Кримське заповідно-мисливське господар-ство, заказники — Великий Каньйон Криму, Новій Світ

Пішохідні походи по Карпатах можуть здійснюватись з травня по жовтень місяць. Однак треба пам'ятати, що у травні на високогір'ї ще багато снігу, а в жовтні значно знижується температура повітря, особли-во у нічний час. Найбільш цікаві маршрути у Карпатах йдуть хребтами гір. Так, маршрут III категорії складності проходить хребтами Чорного-ра, Горгани та Свідовецькому. Плануючи походи по Карпатах, слід па-м'ятати, що тут є території, відведені під природоохоронні об'єкти (Кар-патський заповідник, Карпатський і Синевирський природні національні парки, ландшафтні заказники тощо), для проходження яких необхідно одержати дозвіл у відповідних організаціях та дотримуватися певних правил поведінки.

Гірський Крим — це ліси і гори, печери і грандіозні скелі, неповторні каньйони та мальовничі водоспади. Район невеликий і тому його тури-стське навантаження регулюється, ночівлі дозволяються тільки на спе-ціально обладнаних туристських стоянках. Гірський Крим — це природ-ний музей, де на невеликій площі знаходяться різноманітні ландшафти та унікальні пам'ятки природи. Гори Криму тягнуться від Севастополя до Феодосії. При проведенні гірських районах пішохідних походів взимку треба враховувати, що в цей час тут виникають природні умови, які відповідають умовам районів більш складних у туристсько-спортивному відношенні. У цей період у горах Карпат та Криму окремі ділянки (перевали, вершини) маршруту за своїми туристсько-спортивни-ми характеристиками можуть за складністю відповідати категорійним ділянкам, що вимагає переоцінки складності маршруту.

Проведення зимових пішохідних походів має свої особливості, які у де-яких випадках роблять такі походи більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності літні походи у