матеріальних і духовних цінностей суспільства.
Закон України "Про туризм" у статті першій дає таке визначення: "Туристична індустрія - сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів".
Індустрія туризму достатньо диференційована і дає різноманітні можливості для організації найвишуканіших подорожей. Практично будь-який запит туристів може бути задоволений через ринок туристичних послуг
Туристичний ринок - система світових господарських зв'язків, де здійснюється процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг на грошові кошти і зворотного перетворення грошових коштів на туристсько-екскурсійні послуги.
Туристичний ринок, як і всі інші ринки, функціонує на основі дії законів попиту і пропозиції. Туристичний попит-це суспільна потреба в туристичному продукті. Туристична пропозиція - сукупність виробничих можливостей підприємств, спроможних надати туристичний продукт. В поняття "туристична пропозиція" входить як матеріальна база туризму, так і туристичні послуги, товари, якісне і повне надання яких можливе тільки при достатньому розвитку інфраструктури відпочинку.
Туристичний ринок - економічна система взаємодії чотирьох основних елементів:
туристичного попиту;
пропозиції туристичного продукту;
ціни;
конкуренції.
Сучасний туристичний ринок достатньо розвинутий. Як і будь-який інший ринок, туристичний ринок свого часу пройшов шлях від ринку продавця, коли виробник вирішує, який продукт, в якій кількості виробляти і де продавати, до ринку покупця, коли покупець визначає, що, в якій кількості і по якій ціні виробляти.
У широкому розумінні, ринок є цариною прояву економічних відносин між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання.
Розширене трактування розкриває дуже важливий аспект ринку, який дає змогу визначити його місце і роль у процесі відтворення: ринок забезпечує органічний зв'язок між виробництвом і споживанням, перебуває під їхнім впливом і сам впливає на них. На ринку виявляються реальні обсяги та структура різноманітних потреб, суспільне значення виробленого продукту і витраченої на його виготовлення праці, встановлюється співвідношення між попитом і пропозицією, яке формує певний рівень цін на товари та послуги.
Окрім спеціальної функції забезпечення руху товарів та послуг від виробника до споживача, ринок виконує в економічній системі суспільства регулятивно-контрольну та стимулюючу функції. Світовий досвід свідчить, що ринок є найбільш досконалим інструментом саморегуляції суспільного виробництва.
Стимулююча функція ринку полягає в тому, що він ініціює виробництво саме тих товарів та послуг, які потрібні споживачам.
Наприклад, туристичний ринок зорієнтований на конкретного споживача, на його побажання, смак, звичку, мету подорожі. Через механізм конкуренції туристичні послуги розширюються в асортименті, поліпшується їх якість, знижуються витрати на виробництво, вони надаються споживачу в комплексі чи вибірково.
Процес просування туристичних послуг до кінцевого споживача складний, нерідко не передбачає безпосереднього зв'язку між ними. В процесі просування туристичні послуги комплектуються в туристичний продукт (через туроператора) і через систему дистриб'юції (через турагентства) доводяться до споживача.
Список використаних джерел
1. ЖУРНАЛ «Туризм: Теорія і практика» 2005 рік №1
2. А.П Голіков. Український туризм “Галицькі контракти”, №22, травень 2004 р.
3. А.П.Дурович, А.С.Копанев «Маркетинг в туризме» учебное пособие. Мн.:, 1998г.
4. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2002.
5. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999.
6. Бовсуновская А.Я. География туризма: учебное пособие. – Д., 2002.
7. Борисов Ю.Н. Маркетинг в туризме –М. 1996г. с.17-52.
8. В. Цибух. “Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макрополітики в кризових умовах” // “Економіка України” №4 (квітень) 2004. - С.4 –14
9. В.С. Балабанов «Экономика туризма». М.:, 2000г.
10. В.Цибух “Туризм в Україні” // “Економіст”, № 6 (June) 2000. - С.34-35
11. Голіков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії: підручник. – К.: Либідь, 1996.
12. Гостиничный и туристический бизнес: учебник. – М.: Тандем, 1998.
13. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. М.: Ноледж, 1996.
14. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности.-М.:Нолидж,1996г.
15. Д.Прейгер, І.Малярчук “Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів” // Економіка України”, № 6 (червень) 2001. - С.20-28
16. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. М.: ООО «Новое знание», 2000.
17. Е.В. Жулевич, А.С. Копанев «Организация туризма». М.:, 1999г.
18. Економіка зарубіжних країн: підручник / Філіпенко А.С., Вергун В.А та інші. – К.: Либідь, 1996.
19. Квартальнов «Менеджмент туризма. Экономика уризма». М.:, 2000г.
20. Квартальнов «Туризм теория и практика». М.:, 2000г.
21. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999.
22. Котлер Ф.; Боуэн Дж.; Мейкенз Дж. Маркетинг гостеприимство, туризм. М.: «ЮНИТИ» 1998.
23. Котлер Филип. Основы маркетинга. М.: «Прогресс», 1990.
24. Немоляева М.Э., Хадорков Л.Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. – М.: Международные отношения, 1985.
25. Панирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000.
26. Папирян Г.А. Маркетинг в туризме. М.: «Финансы и кредит», 2000.
27. Пузаков Е.П., Честикова В.А. Международный туристический бизнес. – М.: Экспертное бюро-М, 1997.
28. Туристический бизнес: Практическое пособие для турфирм и их клиентов –М. 1997г.
29. Ф.Котлер, Д.Боуэн, Д.Мейкенз, «Маркетинг, гостеприимство, туризм». М.:, 1998г.
30. Швальбе К. Практика маркетинга для малых и средних предприятий. М.: Республика, 1995.
31. Юрківський В.М. Країни світу: довідник. – К.: Либідь, 1999.