На всіх етнічних теренах України у писанкових орнаментах дуже часто зустрічається зображення сосонки – яскраво-зеленої травички, що однією з перших прокидається на піщаних грунтах опісля зими і плететься, неначе змійка, сповіщаючи про весняне пробудження землі.

В українських писанках сосонка, як правило, комбінується з іншими орнаментами.

Одним із найпоширеніших елементів було і є «Дерево життя». Культ його також походить з прадавніх часів, адже дерево – це диво з див: восени воно помирає, а навесні оживає. І тому навколо прикрашених дерев водили гаївки-веснянки, на дерево дівчата вішали купальські віночки. Спонукало поклонятися дереву ще й інше – турбота про рід. Коли навесні на верхівці гілки з бруньок з‘являлися три нові пагінці, люди сприймали їх як триєдиний символ продовження роду (батько – мати – дитина ). І досі на традиційних народних весіллях в Україні можна побачити «весільне деревце», яке почет молодого приносить до новоствореної сім‘ї. А «весільне гільце» майже обов’язково запікається у коровай і прикрашається пташками з тіста.

На писанках «Дерево життя» поступово набуло лаконічної форми загальновідомих нині «вазонів», «трьохлистків». Разом з тим ще в давні часи почало панувати абстраговане «Дерево життя» - тризуб, що згодом став гербом України.

Дерево життя – символ упорядкованої світобудови, світобачення – особи, етносу, народу, нації як частки Всесвіту. Вдумаймося справіку наші предки нагадували один одному, особливо дітям та молоді: ти – часточка Всесвіту, космосу, ти поєднаний з Божим духом. Будь достойний. Ти можеш впливати не лише на своє життя, на свою громаду, на своє поле, а – на всенький Божий світ.

2.7. “Відомі” писанки

В нашому музеї існує традиція пов’язана з його специфікою і започаткована головою ОДА Михайлом Вишиванюком. Вона полягає в тому, що коли музей відвідують перші особи держави, то професійна писанкарка подає їм біле куряче яйце, розтоплений бжолиний віск, писачок і пропонує зробити підпис на поверхні яйця. А потім розписує як писанку. В колекції музею вже є писанки з підписами Президента України Л. Д. Кучми та його дружини Людмили Миколаївни. Голови В. Р. України Івана Плюща. Прем’єр-міністра А. К. Кінаха, віце-прим’єр-міністра В. Семиноженка. Колишніх прим’єр міністрів В. П. Постовойтенка, В. А. Ющенка, міістра оборони О. Кузьмука та ін. Музей відвідали губернатори всіх областей та численні закордонні делегації на чолі з послами та консулами.[ 12; c. 32]

Невідомо, наскільки магічними є яйця, розкладені на останній вітрині. Але туристи перед нею одразу зупиняються. Ще б пак, на писанках залишили підписи відомі політики. Іван Плющ, Анатолій Кінах, Юрій Костенко, Віктор Ющенко. На відміну від своїх колег, Віктор Андрійович розписав яйце власноруч. Щоправда, було це за часів його прем’єрства.

Список використаних джерел

1. Арсак М., “Музей історії міста Коломия. Музей “Писанка”;Музеї України – 2006 - №3 – с. 9-11

2. Василенко А. О. Літопис історії становлення і розвитку народних музеїв України. - К.: Наукова думка, 1974.

3. Географічна енциклопедія України: У 3 т. - К.: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1993

4. Земпер Г. Практическая эстетика. М., 1970

5. Кильдау А. “Писаные красавицы”;Академия – 2004 - №4 – с. 72-80

6. Кубійович В. “Енциклопедія Українознавства”, Львів, 1993р “Писанкова скарбниця”;Прикарпатська правда – 1987 – 4 листопада

7. “ Карпати. Туризм. Відпочинок.”, номер, ст. 50-54

8. Манько В., „Українська народна писанка”, Львів, 2005 р Фабрика Р. “Музей писанок” - Сільські вісті – 1987 – 20 листопада

9. Назарчук Д., “Усе починається з яйця” (Про музей писанки у Коломиї) ; Голос України-2007 - 6 квітня, с.9

10. „Писанкова скарбниця” ; Прикарпатська правда – 1987 – 4 листопада

11. Рыбаков Б.А., “Язычество древних славян”. М., 1981. С. 76

12. Салтыков А.Б. Самое близкое искусство. М., 1968. С. 62

13. „Музей писанок” ; Сільські вісті – 1987 – 20 листопада

14. Шевчук Х., “Найбільша у світі писанка”;Просвіта – 2005 - №4 (квітень) – с.8

15.

ЗМІСТ

Розділ 1. Науково-методичні основи екскурсії

1.1. Термін „музей”, функції музеїв

1.2. Роль музеїв у розвитку суспільства

1.3. Класифікація музеїв України

1.4. Музей писанки в Коломиї. Загальна інформація

Розділ 2. Екскурсія в музеї “Писанка” міста Коломиї

2.1. Вступ

2.2. Споруда в формі яйця

2.3. Писанки з різних регіонів України

2.4. Звичаї з писанками

2.5. Техніка писанкарства

2.6. Символіка

2.7. «Відомі» писанки

2.8. Висновки

2.8. Висновки

Кожен народ прагне увійти до світової цивілізації зі своїм національним культурним набутком. Для нас, українців, було б очевидно достатньо, якби ми були відомі лише одним мистецьким витвором. Маємо на увазі наше традиційне писанкарство. Високість його художнього вивершення, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам - усе це ввібрало в собі давнє й вічно молоде рукомесництво, котре не поступається перед знаменитими китайськими та японськими живописними мініатюрами.

Кожен регіон мав свій специфічний сюжетний стиль, свою неповторну своєрідність у писанкарстві. Ще до середини нинішнього сторіччя майже в усіх селах України напередодні Великодня дівчата виготовляли своїм коханим обрядові подарунки - розмальовані природними барвниками яйця. Але з приходом на наші землі комуністичного режиму давня традиція піддалася шельмуванню. Під приводом горезвісної "антирелігійної боротьби" войовничі атеїсти зробили замах і на духовне мистецтво: тих, хто спеціалізувався на виготовленні писанок, -не тільки ганьбили й штрафували, але й притягали до судової відповідальності.

Сьогодні писанка стала символом Воскресіння Ісуса Христа. Але з'явилася перша писанка набагато раніше, аніж християнство прийшло на Україну. Наші давні предки поклонялися сонцю.

В ньому вони вбачали і відродження природи і життя.