відповідає строку проживання в готелі, або тривалості дії придбаного особою абонемента на катання.
Таке нововведення є дуже зручним, оскільки особа вже є застрахована при поселенні в готель або при покупці абонемента.
Компанією забезпечується цілодобова робота довірених лікарів, що нададуть невідкладну медичну допомогу, організують транспортування чи необхідну допомогу в медичних закладах при серйозних травмах чи захворюваннях. Кожна застрахована особа отримує індивідуальну пам’ятку з основною інформацією про умови страхування, інструкціями щодо дій при настанні страхового випадку, цілодобовими телефонами медичного асистансу компанії для повідомлення про випадок і подальшої координацій дій, умовами здійснення страхової виплати, переліком необхідних документів для отримання виплати.
Висновки
Карпатський регіон знаходиться у центрі Європи. Через нього проходять різноманітні звя’зки. Його непогана транспортна доступність є сприятливим фактором для залучення контингенту відпочиваючих не тільки зі східних регіонів, але й з європейських країн. Карпати можуть служити своєрідним полігоном для розміщення центрів міжнародного бізнесу, що буде стимулювати зростання комерційного і ділового туризму.
На мою думку, необхідність реформування і розвитку рекреаційної індустрії Карпат має бути усвідомлена на всіх рівнях державного управління, оскільки це – єдиний найперспективніший шлях розв’язання соціально-економічних проблем цього краю. Але це ні в якому разі не означає, що, форсуючи економічні процеси у даному напрямку, буде відразу ж досягнуто бажаних результатів. Тут необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тому розвиток рекреації у регіоні розглядається в контексті структурної перебудови його господарського комплексу, у перспективній моделі якого ця галузь повинна стати однією з профілюючих.
Прикладом розвитку рекреації, туризму і спорту для Карпат можуть бути Австрійські Альпи, адже там щороку буває близько 9 млн. чоловік. Річний прибуток від індустрії туризму та відпочинку в цій Альпійській країні (з розрахунку на 1 жителя) становить понад 100 доларів США. Але для цього австрійці зробили все необхідне стосовно як транспорту і зв’язку, так і комфорту проживання у будь-якому куточку краю.
Саме такі орієнтири мають бути закладені у державні програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, які повинні на практиці реалізувати ідею забезпечення соціально-економічного прогресу його території через державну підтримку пріоритетних секторів регіональної економіки, і у першу чергу — рекреації.
Вдалим втіленням цієї програми є спорудження туркомплексу „Буковель”, який став найвідомішим туркомплексом Карпат і здобув славу не лише на Україні. Він відзначається високим рівнем обслуговування і бездоганністю лижних трас. І це тільки початок розвитку одного з найкращих комплексів Карпат. У найближчій перспективі - створення курорту, який складе гідну конкуренцію найвідомішим курортам Європи.
Додатки
Додаток 1
Схема транспортного сполучення
Берлін—990км Москва—1500км
Варшава—530км Київ—600км
Прага—900км Бухарест—720км
Івано-Франківськ
Будапешт—530км
Надвірна Коломия
Поляниця Яремче
Буковель
Яблуниця Ворохта Косів
Верховина
Додаток 2
Додаток 3
Література
Ґудзь П.С.: «Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів» // Регіональна економіка - №4, 2000
Жученко В.Б..: «Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи» // Регіональні перспективи - №1 (14), 2001
Злобін Ю. А. Основи екології. – Київ, 1998
Зорина Г.И., Ильина Е.Н., Мошняга Е.В. Основы туристской деятельности.Сост. Ильина Е.Н.—М.:Советский спорт,2003.—200 с.
Іванух Р.П., Жученко В.Б. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України. “Економіка України” № 1, 1997
Калитюк В.С., Ніколаєв В.М. Управління санаторно-курортними підприємствами: нові реалії. “Економіка України” № 1, 1997
Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1999
.