в регіоні промисловості навряд чи виправдає себе. Технологічний "бум" поки не "загрожує", а отже, продуктивність праці і конкурентоспроможність продукції ще довго будуть залишатися низькими. Крім того, при нарощуванні виробництва буде загострюватися екологічна ситуація, що буде забирати і без того обмежені ресурси. Таким чином, потрібно виробити нестандартні ходи і розв'язання при виборі пріоритетів у видах туризму, розвиток яких забезпечив би прогресивні зміни в економічному житті регіону, що, у свою чергу, ініціювало б притік капіталу (і у тому числі - іноземного).
Вищеперелічені аргументи про ресурсний потенціал Карпатського краю дозволяють сказати про те, що спектр видів туризму, які можна було б успішно розвивати, дуже широкий. Справа стоїть лише за інвестиціями і правильною рекламною політикою. Проте не варто забувати і про ті види туризму які вимагають лише організаційних і творчих зусиль.
Сьогодні, наймоднішим і, на мій погляд, "найправильнішим" напрямом в світі вважається екологічний туризм, що виник ще і із зміною пріоритетів мандрівників в цілому, а також з наростанням негативної дії на навколишнє середовище в результаті агресивного зростання туристичних міграцій. Екологічний туризм може розвиватися як в національних парках, на територіях, що охороняються, так і на інших територіях. Можна було б перерахувати безліч фактів які доводять корисність цього виду туризму, але все таки основними є – стабільність і стійкість. В умовах Карпатського краю це є чи не однією з самих найважливіших особливостей, тобто має на меті збереження в цілості екологічних ресурсів і традиційного устрою життя населення в місцях організації, а також створить більшу кількість робочих місць, що в деякій мірі вирішить проблему безробіття.
Об'єктами власне екотуризму - можуть бути як природні, так і культурні визначні пам'ятки, природний і природно-антропогенний ландшафт, де традиційна культура складає єдине ціле з навколишнім середовищем.
Екологічний туризм може принести істотний прибуток до державного бюджету, тим більш в регіоні країни, що розвивається. На багатьох територіях регіону екологічний туризм може стати галуззю спеціалізації (наприклад, в гірських районах), представляючи конкурентоздатну альтернативу руйнуючої природу господарської діяльності.
На основі вже наявної організаційної туристської бази перспективно було б активніше розвивати пригодницький туризм (в якості ще більш широкого поняття, що включає екотуризм), що має на миті пригоди в чистому вигляді. Часто увагу екотуристів привертають особливі визначні пам'ятки неживої природи, геоморфологічні, гідрологічні і ін. об'єкти (гори і каньйони, печери, озера і річки). Тут крім пізнавального, реалізується рекреаційний елемент екотуризму, який включає спортивний туризм, альпінізм, лижні, кінні, водні і піші походи і інші види активного і пасивного відпочинку.
Велике розповсюдження міг би отримати агротуризм, або агроекотуризм. Туризм в сільській місцевості, при якому туристи під час свого відпочинку ведуть сільський стиль життя на фермах, хуторах, селах. Розвиток такого виду туризму був би найбільш актуальним для регіону з великим відсотком сільських поселень, що знову ж таки зможе вирішити проблему зайнятості сільського населення. Жителі з великими прибутками могли б розвивати, теж не менше популярні види туризму - horse tourism, domestic tourism і ін.
Не менше перспективним є об'єднання спеціальних засобів розміщення таких як санаторно-курортні, лікувальні і оздоровчі установи і об'єкти тимчасового розміщення: готелі, кемпінги, мотелі, туристичні села і ін., а також інші об'єкти сфери обслуговування. Це зможе розширити набір послуг, що надаються, сприяти появі нового туристського продукту.
Хороша транспортна доступність, вигідне економіко-географічне положення широкі міждержавні зв'язки, є безумовним стимулюючим чинником для розвитку ділового і пізнавального туризму.
Висновок
В даній курсовій роботі була зроблена спроба розкрити ресурсний потенціал, визначити феномен Карпат, виявити існуючі проблеми і проаналізувати можливі перспективи в розвитку туризму в регіоні Українських Карпат.
Наявний в регіоні широкий спектр: просторових явищ і процесів дозволив провести їхній аналіз і синтез, добитися найбільш глибокої інтерпретації соціально-економічних явищ, пов'язаних з туризмом. Відповідно до поставленої цілі був розглянутий комплекс дослідницьких завдань, що дозволив зробити наступні висновки:
В регіоні є всі можливості для організації туристичної діяльності: рельєф, кліматичні і ландшафтні ресурси, мінеральні води і лікувальні грязі.
Поряд із унікальними можливостями краю, є ряд проблем, які перешкоджають розвитку сфери туризму.
Якщо врахувати туристичну цінність, то проблема її екологічної безпеки є однією з першочергових для практичного вирішення.
Розвиток нових видів туризму, які дозволять зберегти природні ресурси і в той же час залучать нових інвесторів, частково зможе вплинути на соціально-економічний рівень в регіоні.
Прискорення розвитку рекреаційного потенціалу території викличе позитивні зрушення в інших сферах господарства.
В основі рекреаційної політики повинна бути державна підтримка і гарантії для залучення іноземного капіталу.
Аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов показує, що спектр видів туризму які можна розвивати дуже широкий.
Розвиток екологічного туризму, в умовах Карпатського регіону, може бути досить вигідним рішенням.
Проведені дослідження і висновки, що вийшли, свідчать про те, що Карпатському регіону необхідна туристська галузь як основне джерело прибутку, а так же для здійснення інтеграційних процесів України, як із зарубіжними державами, так і з країнами СНД.
Додаток
Таблиця 2: Рекреаційні установи в Карпатському рекреаційному регионе.1999г.
Показник | Санаторії | Пансіонати з лікуванням | Курортні поліклініки | Санаторії Профілакторії | Пансіонати відпочинку | Бази відпочинку | Всього
Всього в Карпатському регіоні
К-ть | 62 | 17 | 4 | 70 | 10 | 62 | 207
Число місць, тис. | 20,0 | 1,6 | - | 4,5 | 2,4 | 4,6 | 33,1
Обслужено, тис. чіл. | 273,7 | 24,6 | 114,5 | 54,5 | 34,6 | 61,3 | 563,2
Закарпатська область
К-ть |