Таблиця 1

Динаміка частки доходів від діяльності малих і середніх туристичних підприємств у ВВП України, 1998–2003 рр. [5] 

Рік | ВВП,

млн грн | Доходи від реалізації тур. послуг, млн грн | Частка доходів малих та середніх туристичних підприємств у загальних доходах галузі, % | Темпи зростання ВВП, % | Темпи зростання доходів від реалізації тур. послуг, %

туристичними підприєм-ствами загалом | у т.ч. малими та середніми підприєм-ствами | туристич-ними підприєм-ствами загалом | у т.ч. малими та середніми підприєм-ствами

1998 | 182351 | 380,329 | 257,102 | 67,6 | 98,1 | ... | ...

1999 | 181986 | 517,703 | 369,640 | 71,4 | 99,8 | 136,1 | 143,8

2000 | 192724 | 830,601 | 595,541 | 71,7 | 105,9 | 155,2 | 161,1

2001 | 210454 | 1206,668 | 774,681 | 64,2 | 109,2 | 150,2 | 130,1

2002 | 220556 | 1386,132 | 935,639 | 67,5 | 104,8 | 114,9 | 120,8

2003 | 240406 | 2093,160 | 1423,348 | 68,0 | 109 | 131,1 | 152,1 
       

Таблиця 1: опис. Так, доходи від реалізації туристичних продуктів у 2003 р. становили лише 2093,160 млн грн (порівняємо: у світі – 524 млрд дол), з яких 1423,348 млн грн було отримано від малих та середніх турфірм. І хоча протягом 2003 р. місткість туристичного ринку зросла на 31,1%, це не забезпечило суттєвого зростання частки туризму у ВВП, яка досі ще є дуже незначною (0,76%), особливо у порівнянні зі світовою системою господарства, де цей показник становить близько 10%. Проте як позитивний момент слід відзначити дещо вищі темпи зростання доходів від реалізації туристичних продуктів у малих та середніх підприємств порівняно з галузевими: у той час як середньорічний показник зростання по галузі становив 136,7%, по досліджуваному сектору він склав 140,8%.

Економічну результативність розвитку малого туристичного підприємництва в Україні наочно проілюструємо за допомогою порівняння динаміки таких складових ВВП: частки, отриманої від сектора вітчизняного малого бізнесу в цілому; частки доходів від усіх туристичних підприємств та окремо від малих і середніх.  

Базисний темп приросту частки продукції малих підприємств у загальних обсягах виробництва протягом досліджуваного періоду склав лише 32,7%. Водночас приріст у ВВП часток доходів усіх туристичних підприємств, а також сектора малого туристичного підприємництва досягнув набагато вищих значень: відповідно 261,9% та 321,4%. Таким чином, незважаючи на повільніший темп приросту кількості малих туристичних підприємств в Україні порівняно із аналогічним показником загального числа суб’єктів малого підприємництва, складова у ВВП як результат діяльності перших зростала швидше. Завдяки цьому частка малих туристичних підприємств у загальному внеску малого бізнесу до головного показника стану економіки зросла протягом досліджуваного періоду від 2,5% до 8,1%.

Крім описаного економічного ефекту, отриманого від розвитку малого туристичного підприємництва, функціонування даного сектора мало певний соціальний результат. Як правило, соціальну роль будь-якого виду діяльності зводять до двох аспектів: 1 – корисність пропонованих товарів для споживачів чи суспільства в цілому та 2 – створення нових робочих місць. У рамках цієї статті ми не будемо детально зупинятися на особливостях продуктів туристичних підприємств, обмежимося лише нагадуванням про їх надзвичайне значення для здоров’я і життєдіяльності населення. Адже загальновідомо, що добре працювати може той, хто добре відпочив. Інакше кажучи, соціальна значимість розвитку туристичного підприємництва є незаперечною уже з огляду на життєву важливість задоволення потреби споживачів у відпочинку. Якщо ширше розглядати поняття корисності туристичного продукту, варто згадати також про його ролі: оздоровчу, пізнавальну, просвітницьку, миротворчу і т.п.

Дослідження другого аспекту соціальної результативності функціонування туристичного підприємництва (у т.ч. і малого) дозволило визначити його позитивний вплив (хоча й не дуже суттєвий) на зменшення рівня безробіття[5, 8].

Порівняння динаміки кількості зайнятих в усіх галузях економіки та туризмі вказує, що середньорічний темп приросту для туристичної галузі складав 7,86% (по малих і середніх туристичних підприємствах відповідно 27,9%), у той час як аналогічний показник в цілому по державі був від’ємним і дорівнював –3,14%. Наведені розрахунки ще раз вказують на потужний потенціал для розвитку вітчизняного туризму навіть за відсутності державної підтримки. При цьому зауважимо, що розраховані значення позитивного впливу туристичної галузі на зайнятість населення будуть вищими у 14–17 разів, якщо врахувати працівників, що обслуговували туристів у інших галузях.

Зважаючи на те, що малі та середні туристичні підприємства є частиною сектора малого бізнесу України, вважали за доцільне провести ще один напрям порівняльного аналізу, результати якого представлені у табл. 2 [5, 8].

Таблиця 2: опис. Дані таблиці свідчать про вразливість малого туристичного бізнесу порівняно з іншими видами підприємництва досліджуваного сектора. Якщо на загальній кількості зайнятих у малому бізнесі вплив кризи 1998 р. не позначився негативно, то число зайнятих у малому туристичному підприємництві під дією названого фактора скоротилося на 19%. Незважаючи на такий суттєвий, хоч і тимчасовий спад, базисний темп приросту частки зайнятих у малому бізнесі в туризмі протягом 1996–2003 рр. був вищим від