Курсова робота

з дисципліни “Організація внутрішнього простору рекреаційних закладів”

на тему:

Можливості організації відпочинку в рекреаційних закладах Карпатського регіону

Зміст

Розділ 1. Вступ.............................................................................................................3

Розділ 2. Поняття про рекреаційні комплекси Карпат.............................................................................................................5 2.1. Характеристика готельно-відпочинкового комплексу “Княжий град ”.......................................................................................................................5

2.2. Характеристика бази відпочинку“Бюргер-Тростян ”.....................................10

2.3. Характеристика бази відпочинку “Ізки”.....................................................15

Розділ 3. Недоліки і переваги рекреаційних об’єктів............................................19

Розділ 4. Висновки....................................................................................................19

Список використаної літератури.............................................................................21

Розділ 1. Вступ

Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф, кліматичні умови ство-рюють надзвичайно сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати — єдиний регіон України, умови якого при-датні для розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Регіон має високий потенціал рекреаційної місткості території. Площа використовуваних та за-резервованих для рекреації ландшафтів становить 616,7 тис. га, а їх разова міст-кість при екологічно допустимих наванта-женнях оцінюється в 1434,7 тис. чол.
Одним з стратегічних напрямків розвитку Карпатського регіону України є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу. Для підтвердження обгрунтованості такого вибору можна навести наступні основні аргументи:
1. Наявність природно-ресурсної бази. В регіоні є понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів, їх запаси достатні для щорічного оздоровлення більш як 7 млн. осіб. Зараз рівень їх використання не перевищує 15%. Ці ресурси у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку санаторно-курортної справи.
2. Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв'язки, а непогана транспортна доступність є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих не тільки з сусідніх регіонів, а й європейських країн. Карпати можуть служити своєрідним полігоном дислокації центрів міжнародного бізнесу, що стимулюватиме ріст комерційного та ділового туризму.
3. Фактор територіального поділу праці. В Україні фактично є два регіони, умови яких дозволяють забезпечувати процес задоволення суспільних потреб в рекреаційних послугах: Чорноморсько-Азовський та Карпатський. На фоні перевантаженості першого і зростаючому попиті Карпати виступають фактично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок.
4. Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань обумовлюють потребу у створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованих оздоровниць для населення.
5. Екологічний феномен території. З однієї сторони, природа Карпат в порівнянні з іншими регіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А для різних форм відпочинку і туризму це дуже важливо. З другої сторони, враховуючи винятково важливе клімато- і водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх європейських держав, гостро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти виконання цього завдання, то туризм і відпочинок в екологічно обгрунтованих межах можуть виступати активною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.[1]

За кліматичним районуванням гори належать до кліматичної підобласті Українських Карпат. Клімат , теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місяця (липень) у передгір`ях +18, +20°, у високогірному ярусі +8, +10°, найхолоднішого (січень) - відповідно -3, -6° і -8, -9°. Кількість опадів від 500-800 мм у передгір`ях і до 1600-2000 мм на найвищих хребтах. У цих умовах формується густа (до 1.5 км/кв.км) гідрографічна сітка - численні витоки Тиси, Дністра і Пруту. Вони належать до річок мішаного живлення з переважанням дощового. Режим паводковий протягом усього року.

Відпочинок в Закарпатті - це не тільки відпочинок і оздоровлення, але і знайомство з самобутньою історією і культурою. Це єдина в Україні область, яка за міжнародною шкалою оцінки сумарних сприятливих можливостей для туризму отримала оцінку "найкраща". До послуг відпочиваючих в області більше 250 організованих місць відпочинку, це санаторії, профілакторії, туристичні бази, бази відпочинку і лікувально оздоровчі комплекси, готелі, які одночасно можуть приймати на оздоровлення і відпочинок приблизно 15 тисяч чоловік. Кліматичні умови Закарпаття є надзвичайно сприятливими для туристичних цілей завдяки наявності перепаду висот. Закарпаття все ще залишається одній з найбільш ефективних зон бальнеологічного лікування не тільки в Україні, але і в Східній Європі.[2]

Розділ 2. Поняття про рекреаційні комплекси

Рекреаційні комплекси являють собою містобудівне утворення різного функціонального профілю, що складається з рекреаційних закладів, об’єднаних одним архітектурно-планувальним рішенням, загальною композицією і організацією обслуговування.

Рекреаційні комплекси є найперспективнішою формою планувальної організації рекреаційної території. Критерії класифікації комплексів ґрунтують на основі містобудівних і соціально-економічних факторів. Містобудівні фактори визначають місце розташування, величину рекреаційного комплексу і опосередковано вони зв’язані з видами рекреаційних ресурсів і рівнем розвитку інфраструктури. Соціально-економічні фактори впливають на формування рекреаційного комплексу через структуру рекреаційних потреб, а також якісні і кількісні характеристики рекреаційного потоку і економічні можливості на доцільність організації рекреаційного комплексу.[6]

Мета курсової роботи: ознайомитись з перспективами подальшого розвитку рекреаційних закладів Карпат.

Завданням даної курсової є дослідження специфіки діяльності рекреаційних закладів в Карпатах. Для цього, я порівняв три готелі: готельно – відпочинковий комплекс “Княжий град ”, базу відпочинку “ Бюргер-Тростян” та базу відпочинку “Ізки”.

2.1. Готельно – відпочинковий комплекс “Княжий град ”

Мал.1. Готельно-відпочинковий комплекс “Княжий град ”

Комплекс розташований у Івано-Франківської області, село “Княждвір ” 29 км від районного центру м.Коломиї. Під'їзд — асфальтована дорога,  км від траси. При в’їзді до комплексу вас зустрічає унікальна в районі споруда – дерев’яна колиба, що може прийняти до 200 відвідувачів одночасно (включаючи літні альтанки). Трьохзірковий  готельно-відпочинковий комплек