Рекламно-інформаційна робота, здійснювана за кошти державних структур і громадських організацій, складає лише незначну, хоча і дуже важливу частину в порівнянні з рекламою, яка проводиться комерційними організаціями. Для прикладу наведемо Великобританію, яка, на перший погляд, реклами не потребує, але уряд якої щорічно витрачає на неї з бюджетних коштів 82 мільйони фунтів стерлінгів, які йдуть на підтримку туристичного іміджу країни. І недаремно, адже кожний фунт, витрачений на рекламу Лондона, Ліверпуля, Манчестера, не тільки принесе до бюджету 27 фунтів від туристів, але і значно полегшить та здешевить представникам туристичного бізнесу з Туманного Альбіону аквізицію туристів до країни.

Реклама на мікрорівні - комерційна реклама. На відміну від реклами на макрорівні, головним завданням якої є створення сприятливого туристичного іміджу країни або регіону, її основна мета - спонукати покупця придбати конкретний продукт із значної кількості йому подібних, пропонованих на ринку.

Реклама у діяльності фірми „ Супутник – Івано-Франківськ " є найбільш ефективним засобом інформування покупців про нові товари та послуги. Професійно організована і проведена рекламна кампанія - визначальна умова ефективної ринкової стратегії туристської фірми, її обов'язкова складова. Значення реклами визначається насамперед її комунікативною роллю. Без реклами пошук продавцем покупця і, відповідно, покупцями продавця був би надзвичайно ускладнений. Але реклама - не тільки інструмент встановлення зв'язку між продавцем і покупцем, але і той інструмент, який забезпечує просування товару до споживача. Перед тим, як покупець скористається послугою або товаром, він дізнається про неї з реклами. Реклама дає потенційному покупцеві вихідну інформацію про туристські послуги, їхні якості, умови споживання туристського продукту. Тим самим реклама здійснює попередню підготовку потенційного покупця до прийняття рішення щодо можливості і доцільності купівлі пропонованого турпродукту. [1; 196]

Реклама - такий спосіб стимулювання збуту, який, на відміну від персонального продажу, не пов'язаний із безпосереднім спілкуванням продавця і покупця. Це заочне спілкування відбувається головним чином через засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення, мережу Інтернет).

Об'єктом реклами є не тільки туристський продукт, сформований туроператором, але і послуги підприємств індустрії туризму, сфери побуту, сувенірної промисловості, страхових компаній.

У більшості випадків надає аудиторії певне уявлення про рекламодавця - фірму, яка зацікавлена в донесенні інформації до споживачів і яка оплачує цей акт, створює її позитивний, або, навпаки, негативний імідж в очах громадськості.

Мета рекламної діяльності фірм-туроператорів та турагентств полягає у тому, щоб привернути увагу потенційного туриста, пробудити його інтерес, передати інформацію і, головне, змусити діяти його певним чином (наприклад, зв'язатися з тур агентом, поцікавитися детальнішою інформацією тощо).

Особливі риси реклами в індустрії туризму визначаються специфікою її товару (туристських послуг) і полягають у тому, що:

- туристська реклама несе значно більшу відповідальність за правдивість

і точність повідомлень, які просуваються з її допомогою, ніж, скажімо, реклама промислових товарів;

- послуги, які, на відміну від традиційних товарів, не мають постійної якості, смаку, корисності, мають потребу в пріоритетному розвитку таких функцій, як інформування і пропаганда, реклама;

- специфіка туристських послуг передбачає використання зорових наочних засобів, які у найбільш повній мірі відображають об'єкти туристського інтересу, тому тут дуже часто використовуються фото-, відео- та кіноматеріали тощо. [1; 198]

- реклама є постійним супутником туризму, адже туристи стикаються з нею не тільки до початку подорожі, але і під час її, і після її завершення. Специфічні функції туристської реклами:

- створення конкретного уявлення про турпродукт у зовсім незнайомого споживача, який до того ж географічно від нього віддалений;

- прискорення і спрощення для клієнта пошуку при виборі місця, форми і виду туризму;

- вплив із метою подолання сезонних відхилень і коливань;

- вплив на пріоритети споживачів у сфері використання вільного часу;

- реклама нових та маловідомих туристських дестинацій та послуг.

При цьому рекламна діяльність повинна строго відповідати законодавчим актам і бути коректною щодо споживачів і вимог нормативних актів.

Рекламна діяльність у туризмі, у тому числі в українському, строго регламентується. Держава висуває особливі вимоги до реклами туристських фірм. Основним нормативним актом у цьому виді діяльності є Закон України "Про рекламу" (270\96~ВР), прийнятий 18 липня 1996 року.

Нормативну основу рекламної діяльності туристичного підприємства становлять наступні законодавчі акти України, які регламентують рекламу в туризмі:

1. Закон України "Про туризм" (324\95-ВР);

2. Закон України "Про рекламу" (270\96-ВР);

3. Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12).

Туристична фірма несе повну відповідальність за достовірність інформації, розміщеної у її каталогах, рекламних листівках і рекламних оголошеннях у ЗМІ, які стосуються продажу турів.

Інформація про продукт повинна бути конкретною та об'єктивною. Остання вимога дуже важлива, тому що в багатьох країнах, у т.ч. і в Україні, прийнятий Закон "Про захист прав споживачів". Тому при невідповідності інформації, поданої в рекламі, фактично наданим послугам, турист має право вимагати від фірми відповідну компенсацію матеріальних та моральних збитків, а у випадку її невиплати звернутися в суд. [ 1; 199] Реклама туризму орієнтується насамперед на збільшення участі тих груп населення, які до цього часу не брали