У 1775 році в Коломиї, за проектом відомого на той час італійського архітектора Бернардо Меретина, в стилі бароко був побудований величний парафіяльний римо-католицький костел Діви Марії. Костел залишив помітний слід у церковному житті міста кінця XVII, початку ХХ століття, об’єднуючи віруючих поляків, а подекуди – німців та українців. Це був великий кам’яний собор, стіни якого чітко розділялися на яруси і були прикрашені пишним архітектурним декором. Під час пожежі 1830 р. храм частково згорів, майже повністю був знищений його зовнішній вигляд. Відбудовчі роботи тривали аж до 1895 року. Під час реставрації значно змінився зовнішній вигляд костелу, був спрощений декор фасаду, зменшена кількість кам’яних деталей. За переказами, до цього костелу ходили, в основному, прості люди, сподіваючись на заступництво Божої Матері, тому його часто називали “простонародним”. В костелі знаходився чудотворний образ Пресвятої Діви Марії, або “Коломийської Божої Матері”. В 1939 році він був вивезений до Польщі. Освячена копія цього образу зараз знаходиться в римо-католицькому костелі Святого Ігнатія Лойоли по вул. Івана Франка. В повоєнні радянські часи костел Діви Марії був закритий і після реконструкції внутрішніх приміщень перетворений в магазин “Дитячий світ”. З відновленням української державності, 1 грудня 1991 року храм був переосвячений і відновив свою діяльність, як греко-католицька церква священомученика Йосафата Кунцевича.

Ще один цікавий католицький храм ХІХ століття – теперішня греко-католицька церква Святого Миколи Чудотворця. У 1873-1875 роках мешканці німецької колонії Багінсберг звели цегляно-кам’яний молитвений будинок. Кошти на його спорудження були зібрані серед колоністів, а також поступили від релігійних общин Німеччини. 25 жовтня 1875 року храм був освячений і відкритий для віруючих. Напередодні другої світової війни відбувся масовий від’їзд колоністів з Коломиї до Німеччини. Новоприбула радянська влада віддала пустуючі приміщення підприємству “Заготзбутльон”, яке почало використовувати його для зберігання льону. Пізніше приміщення храму було передано для виробничих потреб заводу “Коломиясільмаш”. Лише в дев’яності роки будівля була відреставрована, переосвячена, і з 1997 року належить греко-католицькій парафії Святого Миколи Чудотворця[13].

Римо-католицький костел Ігнатія Лойоли відрізняється від інших релігійних споруд міста в архітектурному плані. Історія виникнення цієї споруди почалася з того, що в 1887 році заможна верхівка парафіяльного костелу Діви Марії, польська громада міста, звернулись до керівництва ордену “Товариства Ісуса” з листом, в якому запрошували до себе отців-єзуїтів і дозволяли їм збудувати в місті костел. Угода про це була підписана в 1895 році. Будівництво проводилось за проектом і під безпосереднім керівництвом інженера Н. Кжичковського. Кошторис проекту склав 50 тисяч золотих ринських. Багато коштів на будівництво костелу поступило від заможних католицьких родин Коломиї. З 1 жовтня 1897 року будівництво було завершено. Майже відразу після відкриття костел стали називати “панським”. Це вказувало на те, що більшість приходу складали заможні родини. Отці-єзуїти привезли з собою велику збірку церковних та світських книг на різних мовах. Частина цих книг збереглася і тепер знаходиться в фондах коломийського музею. Місіонерська діяльність єзуїтів в Коломиї не обмежувалась просвітительством. Вони займалися благочинністю, працювали в лікарнях, виправних закладах. В цілях підвищення рівня освіти та поширення католицької віри серед коломиянок в 1899 році була збудована окрема будівля монастиря та спеціальної школи сестер-урсулянок. Крім навчання та релігії сестри-урсулянки займались садівництвом та городництвом. Тепер в цьому приміщенні знаходиться Коломийська гімназія ім. М. Грушевського, а сад, закладений сестрами-урсулянками і досі дарує свої плоди учням гімназії.

Після другої світової війни єзуїтський костел Ігнатія Лойоли закрили. В часи радянської влади він тривалий час використовувався, як склад меблевого магазину. Лише в 1990 році костел повернули римо-католицькій громаді міста. В головному вівтарі була встановлена освячена копія образу Пресвятої Діви Марії. (Оригінал був вивезений в 1939 році з парафіяльного костелу до Польщі, де зараз і перебуває). В храмі були проведені реставраційні роботи, стіни костелу прикрасили горельєфи сцен з життя Ісуса Христа. Гордістю храму став дзвін, який прибув з Нью-Йорка в 1995 році, був освячений владикою Маркіяном Трофім’яком, і встановлений у вежі костелу.

Однією з найстаріших духовних споруд міста є дерев’яна Благовіщенська церква. Корені виникнення храму прослідковуються аж до XVI століття. в 1530 році польський уряд дозволив відкрити в Коломиї православний монастир. Його засновниками в середині XVI століття стали Отці-Василіяни. Розташувався монастир біля основної соляної артерії – дороги яка вела на Яблунів, Косів, Печеніжин. Його ченці суворо дотримувались аскетичних норм життя уставу Скиту Манявського, якому власне і підпорядковувалися. На території монастиря, у 1587 році, була збудована одна з найкращих і найдавніших дерев’яних пам’яток православ’я України, які дійшли до нашого часу – Благовіщенська церква з дзвіницею.