Музей народного мистецтва Гуцульщини відзначаються високими художніми якостями. Привер-тають увагу багатством форм, декору, вмілим їх поєд-нанням скрині, столи, сволоки, сільськогосподарський інвентар. По цих виробах можна простежити розвиток різьби по дереву, поступовий перехід майстрів від прос-тих елементів орнаменту до складних композиційних ви-рішень.

Виняткову художню цінність має колекція творів різь-бярської родини Шкрібляків з села Яворова Косівсько-го району, які визначили нові напрямки в розвиткові різьби по дереву.

Музей має цінну збірку творів видатного різьбяра кін-ця XIX — початку XX ст. В. Г. Девдюка з Косова, який збагатив різьбу та інкрустацію новими мотивами та ком-позиційними вирішеннями, багато зробив у справі підго-товки різьбярських кадрів.

Досить повно представлена творчість видатних май-стрів різця нашого часу: заслужених майстрів народної творчості УРСР Юрія та Семена Корпанкжів, І. В. Балагурака, членів Спілки художників УРСР М. П. Тимківа, В. І. Кабина, В. В. Гуза, Д. Ф. Шкрібляка, М. І. Грепи-няка, які примножують народні традиції, удосконалю-ють художні прийоми, що побутують у місті Косові, се-лах Яворів, Річка, Брустурів, Космач та ін.

Новим явищем в гуцульській різьбі є тематичні твори, присвячені важливим датам із життя радянсько-го народу.

Велику художню цінність має збірка творів заслуже-ного майстра народної творчості УРСР, майстра худож-нього випалювання І. Ю. Грималюка.

Колекція кераміки (понад 3 тисячі експонатів) пред-ставлена гончарними виробами з основних осередків керамічного виробництва: міст Коломия та Косів, села Пистинь Косівського району, селища Кути цього ж району. Унікальними є твори видатних гончарів XIX століття Петра Баранюка, Олекси Бахматюка з Ко-сова, Дмитра Зінтюка, Петра Кошака з села Пистинь Косівського району, які полонять багатством геометрич-них, рослинних та анімалістичних мотивів, композицій-них вирішень, колірним звучанням. Особливо цінна збір-ка кахлів та скульптури малих форм.

Музей має велику збірку творів видатної гончарки нашого часу П. Й. Цвілик, а також інших відомих на-родних майстрів — М. М. Тим'як, Ганни та Михайла Ро-щиб'юків, їхніх дочок — Розалії Ілюк, Стефанії Воло-щук та Орисі Козак, С. Т. Заячук, Н. В. Вербівської, М. Я. Волощука, Ю. О. Ілюка, М. В. Кікотя.

На Гуцульщині здавна розвивалася художня обробка металу та шкіри. Колекція цих видів народного мистец-тва Гуцульщини порівняно невелика — близько 700 експонатів. У збірці є чимало топірців, палиць, жіночих нашийних прикрас, прикрас для одягу, тобівок, поясів. Багатство композиційних вирішень, прийомів обробки цих виробів свідчить про великий талант народних май-стрів, їхню фантазію, вміння у простому відтворити прекрасне.

Художня обробка металу та шкіри розвивається і в наш час. У фондах та експозиції представлені твори ві-домих народних майстрів П. Ф. Харінчук, М. М. Медвідчука, М. В. Вінтоняка, В. М. Петрича, І. Л. Миклащука, І. Ю. Тинкалюка, які, зберігаючи і розвиваючи традиції минулого, виготовляють різні предмети побутового та декоративного призначення, співзвучні з сучасними но-ваторськими тенденціями розвитку мистецтва.

Музей має багату колекцію писанок, які чарують роз-маїттям орнаментальних мотивів і композиційних вирі-шень, витонченістю розпису і колірним багатством. Вона нараховує близько двох тисяч творів, законсервованих способом, розробленим співробітниками музею Л. В. Креч-ковським та М. І. Боледзюк.

На традиціях народного мистецтва Гуцульщини плідно працюють випускники Косівського технікуму на-родних художніх промислів, які вдало поєднують у своїй творчості художні традиції з новаторськими пошуками. В колекціях музею представлені високохудожні декора-тивно-орнаментальні й тематичні твори колишніх ви-пускників, нині відомих майстрів І. М. Савченка.О. І. Іщен-ка, М. Ю. Федірка, О. С. Хованця, Г. Я. Киви, В. В. Арон-ця, В. Ю. Стрибка, В. І. Джуранюк, Василя та Олек-сандри Швеців, Ярослава та Євгенії Зарицьких, Яросла-ва та Людмили Прокопиків, М. І. Книщука та Р. В. Довганюка.

Збирання експонатів, комплектування фондів посідає важливе місце в роботі колективу наукових працівни-ків музею, які щороку вирушають в експедиції по гірсь-ких селах. В минуле десятиріччя музей поповнився більш ніж двома тисячами експонатів, зокрема, зібраними на Гуцульщині на початку XX століття відомим українським художником-передвижником В. К. Розвадовським. 1923 року ці вироби експонувалися на першій сільськогоспо-дарській та кустарно-промисловій виставці СРСР. Через шістдесят років вони були передані музею дочкою ху-дожника Т. В. Розвадовською.

Протягом останніх років музей зібрав цінну колекцію одягу, ткацтва, вишивки Городенківського та Снятин-ського районів, які зараз широко використовують майстри Коломийської художньої майстерні.

Колекції музею постійно вивчають сучасні народні майстри, художники легкої, текстильної промисловості, театрів, працівники кіно та телестудій. Музей став своє-рідною школою для навчання студентів художніх закла-дів. Часто на базі музею проводиться практика студен-тів Косівського технікуму народних художніх промислів, Вижницького училища прикладного мистецтва, Львів-ського інституту декоративного та прикладного мистецтва, а також уроки з народознавства для учнів шкіл міста і району.

Багаті фонди дають можливість організовувати різні виставки в музеї та поза його межами. З 1960 року періо-дично влаштовується виставка «Народне мистецтво Гуцульщини», що експонувалася в Ташкенті, Новгороді, Ризі, Тарту, Одесі, Донецьку, Запоріжжі та інших міс-тах і селах країни. Виставка «Традиції та сучасність у творчості члена Спілки художників Г. Г. Вінтоняк» ек-спонувалася в Ленінграді, Києві, місті Бендери Молдав-ської РСР. У залах музею експонувалися виставки «Одяг Гуцульщини та Покуття», «Гуцульські пояси», «Народне мистецтво Коломийщини», «Творчість родини Шкрібляків» та ін.

Вишивка — один з найдавніших способів оздоблення одягу та предметів домашнього вжитку. Зразки виши-тих орнаментів згруповані в музеї за географічним прин-ципом, з врахуванням найбільш характерних для кож-ної з місцевостей мотивів, композицій, колірних сполу-чень і технік виконання.

Орнаментальні мотиви вишивок дають можливість простежити розвиток орнаментики