для соматичного, фізичного здоров'я – я можу;*

для психічного – я хочу;*

для духовного, морального – я повинен.

Важливість усвідомлення необхідності подібного ставлення до здоров'я в українському cycпільстві має декілька обгрунтувань. Так, традиційно серед наших сучасників відчуття здоров'я пов'язується з фізичним станом тіла, але icнyє недостатнє розуміння важливості насамперед психічної складової здоров'я.

За останні десятиріччя се-ред фахівців, які дбали про психічне здоров'я, були переважно психіатри, психотерапевти, тобто спеціалісти, які лікували психічно хворих. Як результат, населення було чітко поділено на дві частини: незначна частина психічно хворих i значна частина психічно здорових людей. Вважалося, що психічно здорова людина допомоги у плані психічного здоров'я не потребувала. Необхідність у спеціалістах-психологах, психоаналітиках формується в нашому суспільстві лише зараз, i не стільки завдяки потребам самих кліентів, скільки під впливом західної моди, кінематографічних твopiв, які демонструють можливості цих фахівців.

Звичайно, у реальному житті емоційна (психологічна) складова здоров'я старшокласників недооцінюється. Дослідження, що було про-ведено Українським інститутом соціальних досліджень у 1999 р. в межах проекту «Молодь за здоров'я» показало, що найбільш нега-тивно на психічну складову здоров'я старшокласників впливають учителі та батьки. Вони не розуміють, яким чином моральний тиск, при-ниження, покарання негативно впливають на загальний стан здоро-в'я, поширення захворювань кишково-шлункового тракту, централь-ної нервової системи, на розвиток особистості взагалі.

Значна частина населения України ще не усвідомлює зиачимості соціальної та духовної складових здоров'я. Важко назвати здоро-вою людиною особу, яка не може знайти coбi роботу чи зазнає постійних принижень у сімї. Не може бути здоровим убивця чи насиль-ник. Лише гармонійно розвинута людина, яка прагне бути всебічно розвинутою особистістю, може вважатися здоровою.

Тому діяльність iз формування здорового способу життя старшокласників повинна починатися з визнання та усвідомлення необхідності фор-мування всіх чотирьох складових здоров'я - фізичного, духовного, соціального та психічного.

3. Третя теоретична засада формування здорового способу жит-тя декларує, що відповідальнісђь за здоров'я рівною мipoю несуть, з одного боку, інститути суспільства (держави, громади, організації тощо), а з іншого боку – самі люди.

За радянських часів в Україні панувала думка, що за стан здо-ров'я населення відповідають держава, регіональні й місцеві органи влади, керівники організацій, ocвітix закладів і установ. Роль особистості у зміцненні та збереженні власного здоров'я, як i в інших напрямках життєдіяльності, нівелювалася. Обов'язковими були регулярні медичні огляди, заняття фізичною культурою чи спортом, участь у суспільному житті та iн. 3 негативними проявами в молоіжному середовищі боролися конкретні організації та громадськість. За високий piвень захворюваності несли відповідальність державні службовці й керівники медичних установ.

Сьогодні за глобальними змінами в українському cycпільстві прийшли i зміни у сфері охорони здоров'я: значно скоротилося фінансування системи, зубожіння населения призвело до скорочення тривалості життя, менше уваги стало приділятися проблемам профілактики та гігієни тощо. Водночас виникла ситуація, коли людина не в змозі повною мipoю відповідати за своє здоров'я. Наприклад, виявилося, що батьки не стежать за своєчасним щепленням своїх дітей, дорослі вчасно не проходять диспансеризацію та iн.

Ідеологія формування здорового способу життя передбачає, що кожна людина бере на себе особисту відповідальність за власне життя, дії, рішення, їх наслідки. Це дуже важлива засада форму-вання здорового способу життя.

Опис основних засад формування здорового способу життя показує, що цей процес грунтується на глибокому усвідомленні комплексності, цінностi здоров'я та персональної відповідальності за його стан.

Процес формування здорового способу життя. Соціально-педагогічна робота з формування здорового способу життя ставить за мету досягнути змін у поведінці, що є результатом різноманітних цілеспрямованих дій. Процес формування здорового способу життя поки що недостатньо вивчено світовою наукою. Але встановлено, що зв'язок між знанням (або інформацією) про ризики для здоров'я, які надають ocвiтні, навчальні, пропагандистські проекти i програми та планова соціальна робота, й поведівнкою людини зовсім не є безпосереднім, інколи він узагалі відсутній. Більше того, наявність достатнього обсягу знань абсолютно не гарантує бажаної поведінки. Наприклад, відомим є факт, що найбільш поінформовані з питань шкоди нікотину є люди, котpi курять, а щодо впливу наркотиків на організм людини є особи, що вживають наркотики.

Змінити обсяг знань відносно легко, але хоча ця зміна, можливо, й необхідна, вона не відігpaє особливої ролі в запобіганні небажаному типу поведіннки. Змінити ставлення важче, але й це рідко відбивається на поведінці людини. Науковці, зокрема і соціальні педагоги виокремлюють модель, що обумовлює поведінку особистості.

Знання. Оволодіння знаннями є вагомим результатом копіткої соціально-педагогічної роботи, оскільки це виробляє в старшокласника прогнозоване ставлення i стає необхідною умовою для подальшого формування у нього здорової поведінки. Знання можуть впливати на став-лення i поведінку людей, які цікавляться проблемою здоров'я, мо-жуть ніяк не впливати на тих, хто не зацікавлений у цьому.

Усвідомлення. Люди можуть порізному усвідомлювати пробле-ми, що стосуються здоров'я, та шляхи їх вирішення. Вони можуть усвідомлювати проблеми, пов'язані зi здоров'ям інших, але не ycвiдомлювати своїх власних. Усвідомлення проблеми є важливою умо-вою для того, щоб людина прийняла рішення стосовно власної поведінки у формуванні навичок здорового способу життя.

Ставлення. Ставлення може відігравати важливу роль у зміні поведінки. Хоча відомо, що прояв деякого ставлення може бути неістотним i не впливати на зміни у поведінці людини. Наприклад, навіть при сформованості позитивного ставлення до контрацептивів старшокласники можуть не використовувати їх, якщо вони недоступні. Ставлення лю-дини до здоров'я може впливати як на пошук інформації про здоро-в'я, так i на її поведінку,