Так, французька дослідниця К. Ерзміш довела, що в уяв-леннях людей хвороба і здоров'я є наслідком боротьби між інди-відом і суспільством, яке негативно впливає на здоров'я через проживання в містах, стреси, погану екологію. Хвороби мають соціальне походження і пов'язані з не-активністю, а здоров'я - з активністю, яка с потенціалом включення індивіда в життя суспі-льства і працю. В іншій роботі цього ж напряму було показано, що для дев'ятирічних італійських дітей головним в уявленнях про здоров'я також є активність і рух, а в уявленнях про хворобу -нерухомість. Здоров'я асоціюється, на одному полюсі, з добробутом, харчуванням, тілом і щастям, на іншому – із хворобами і ліками. У цілому хвороби трактуються більше як “хвороби стилю життя”, ніж хвороби людини ( Тхостов А. Ш; 2002).

У працях російських дослідників, присвячених вивченню уявлень про здоров'я і здорову людину в різних професійних і статеворольових групах, було виділено три складових уявлення про здоров'я:

адаптація, пристосування, що включає поняття норми, адекватності, працездатності, зовнішньої привабливості;

внутрішня згода (гармонія, упевненість, спокій, здоро-вий глузд);

самореалізація (активність, цілеспрямованість, твор-чість і т. і.).

Отже, у різних країнах з різних точок зору провідним еле-ментом здоров'я визначається активність, а хвороби - не-активність, незалежно від віку і національності опитуваних.

У дослідженні 1. Б. Бовіної методом асоціацій вивчалася структура уявлень про здоров'я і хворобу в молодіжному середо-вищі серед студентів вузів. Констатовано, що складовими ядра уявлень про здоров'я є: спорт, краса, сила, радість, бадьорість життя. Периферійну систему утворюють поняття: посмішка, гар-ний настрій, добре самопочуття, щастя, правильне харчування, веселощі, упевненість у собі, вітаміни, енергія, активність, свіже повітря.

У ході розшифровування ядерних уявлень щодо здоров'я склалася така картина:

сила = сила, міцність, міць;

спосіб життя як спосіб підтримки здоров'я = спорт, біг, правильне харчування, зарядка, фізкультура;

позитивні емоційні вияви = радість, гарний настрій, весело;

фізичні характеристики здорової людини - краса, рум'янець, свіжість;

фізичне благополуччя й активність здорової людини =бадьорість, добре самопочуття, активність;

характеристики, що приписуються суб'єкту = упевне-ність у собі, успіх, незалежність, ефективність діяльності (Бовина И. Б., 2005).

Здоров'я виявилося необхідною складовою успішності людини. При цьому 1. Б. Бовіна доходить висновку, що ключови-ми елементами уявлення про здоров'я с характеристики поведін-ки, пов'язані з підтримкою здоров'я, позитивних емоційних виявів і фізичного благополуччя.

Серед елементів, що утворюють ядро уявлень про хворобу, зафіксовано поняття: біль, слабість, температура, ліжко, кашель, нежить. Периферійну систему7 утворюють поняття: страх, погане самопочуття, ліки, лікар, лікарня, смерть, таблетки, втомлюва-ність, смуток, журба. Негативні емоційні вияви асоціюються зі смутком, поганим настроєм, сумом, тугою; взаємовідносини із суспільством - відчуттям самотності, залежності, викликанням жалості до себе.

Отже, соціально-психологічний контекст чітко простежу-ється в уявленнях про хворобу, оскільки вона спричиняє обме-ження в житті людини, пов'язується з не-активністю, фізичними негараздами, неблагополуччям {Новина И. Ь., 2005).

Результати наведеного дослідження свідчать, що в цілому молодь мас правильне, адекватне уявлення про життєвий зміст понять "здоровий спосіб життя" і "нездоровий спосіб життя" з їх соціально-психологічними наслідками. Здоровий спосіб життя є надійним потенціалом професійної ефективності, життєвого задо-волення та успішності. Внаслідок нездорового способу життя лю-дина потрапляє в ситуацію соціального обмеження, залежності від оточення, жалю і смутку. Все це є знанням сучасної молоді про можливий спосіб життя та його наслідки. Проте в даному разі знання - це тільки фундамент, на якому може піднятися будівля, якість якої ініціюватиметься суб'єктним, індивідуальним вибором кожного. Мотивація такого вибору не проста, як не є простою і смислова будова свідомості. Згідно з ідеями Л. С. Виготського, смисли, вкорінені в буття, опредмечуються в діях та людській мо-ві, а індивідуальна свідомість не зводиться лише до знання і, як відношення до світу, психологічно розкривається системою смис-лів, що є продуктом розвитку мотивів діяльності (Виготського. Л.С, 1983).

О. М. Леонтьєв обґрунтував різноманітність функцій, мо-тивів діяльності, їх роздвоєння і полімотивований характер у ході розвитку й ускладнення людської діяльності. В ієрархічній структурі мотивів ті, що виконують функцію смислоутворення, завжди перебувають на більш високому рівні і є провідними (Леонтьев. А.Н., 1977).

Серед різноманіття смислів В. В. Столін зосереджував увагу на негативних і конфліктних смислах, змістовою характери-стикою яких стають поняття особистісної перешкоди, коли дія є умовою реалізації одного мотиву й одночасно перешкодою для реалізації іншого. Таку дію В. В. Столін називає вчинком (СтолинВ. В., 1983).

У тісному взаємозв'язку мотивів та життєвих потреб і цін-ностей можна розглядати причини вибору молоддю того чи іншо-го способу життя. Конкретним прикладом цього може стати простий двополюсний розклад життєвих ситуацій за умови, що поняття "радощі життя" кожною людиною сприймається як очі-куване і бажане для себе.

Проте хтось радощі життя уявляє собі як цілеспрямоване всебічне особистісне і професійне самовдосконалення, насолоду оволодіння знаннями й уміннями, розвиток творчості, створення міцної сім'ї, визнання себе оточенням і досягнення життєвого ус-піху на фоні здорового способу життя. Варіантів такого типу са-моствердження може бути безліч залежно від превалювання