Отже, вибір індивідом здорового способу життя можна ви-значити як психологічне навантаження, спрямоване на досягнення життєво цінних смислів усупереч ситуаційним перешкодам, спо-кусам, звабленню негативними і конфліктними смислами, тобто вчинком.

Інший погляд на радощі життя можуть ініціювати домі-нуючі потреби життєзабезпечення і розваг, схильність до не-активності, насолода від бездіяльності. Ідеться про природні лінощі, підпадання під вплив значущого оточення, в якому панують негативні і конфліктні мотиви діяльності. Бувають слабкі люди, які обирають більш легкі, на перший погляд, шляхи самоствер-дження, піддаються навіюванню, не здатні протидіяти шкідливим звичкам або просто не замислюються над своїм способом життя, а його наслідки сприймають як свою долю або чиюсь провину. Тоді можна вести мову про різні за формою і тяжкістю нездорові спо-соби життя.

Перед молоддю, що закінчує шкільне навчання і виходить у широкий світ, щоб обирати в ньому свої шляхи саморозкриття, вибір способу життя так само важливий, як і правильний вибір професії, адже вони нерозривно пов'язані.

Висновки до розділу І

Отже, підсумовуючи перший розділ можна зробити висновок, що стан здоро-в'я людини визначається як «стан фізичного, душевного й соціа-льного благополуччя». Воно залежить не тільки і не стільки від біологічних, генетичних і психофізіологічних задатків людини, а й від її культури, що включає різні способи реалізації соціальних та природних сил індивіда. Ставлення людини до внутрішнього світу в розумінні його фор-мування й розвитку, пізнання самого себе, а також до світу зов-нішнього — природи, суспільства, інших людей свідчить про рівень її культури.

Основним критерієм культури здоров'я є стан оптимальної відповідності, гармонії між біологічним, психологічним і соціаль-ним у житті й діяльності людини.

Можна сказати, що здоров'я, з одного боку, – ідеальний стан організму, якого особистість мала б прагнути досягти з перших днів свого свідомого життя, а з іншого – це один з найважливіших показників якості життя, ресурс, який визначає, як особистість може впоратися з повсякденними складнощами життя, задовольнити свої потреби задля досягнення фізичного, психічного i соціального благополуччя.

Науковці виокремлюють модель, що обумовлює поведінку особистості знання, усвідомлення, ставлення, упевненість у здатності змінювати свою поведінку, та навички здорової поведінки.

Також слід зазначити що, на piвнi суспільства чинниками впливу на формування здорово-го способу життя є загальноприйняті в певному cycпільствi соціальні норми поведінки, громадська думка, закони i політика, фізичне та інформаційне середовище. Вони пов'язані з такими, що превалюють, колективними цінностями, нормами взаємодії i поведінки, ставленнями, очікуваннями, поглядами більшості членів суспільства, взагалі piвнeм розвитку засобів виробництва, економічної, культурної, соціальної сфери. У вітчизняній практиці більшість впливів opiєнтована на індивідуальний рівень (наприклад, шкільний курс «Основи здоров'я») i рівень суспільства в цілому (наприклад, Указ Президен-та України «Про концепцію розвитку охорони здоров'я в Україні). Заповнити прогалину між цими двома рівнями шляхом впливу на piвнi груп i оргаізацій є однією з найактуальнших проблем, які мають бути вирішенi шляхом реалізації соціальних проектів формування здо-рового способу життя.

РОЗДІЛ ІІ. МІКРО СОЦІАЛЬНІ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

2.1. Значення сім’ї у формуванні здорового способу життя старшокласників

Формування здорового способу життя є одним із важливих напрямів сімейного виховання. Адже кожен з батьків бажає, щоб дитина виросла фізично й психічно здоровою, без шкідливих звичок. Багато в чому формування здорового способу життя залежить від традиційної складової цього впливу: стилю життя сім'ї, способу організації життя, характеру взаємостосунків між подружжям, участі обох батьків у вихованні, правильної організації вільного часу сім'ї, ставлення самих батьків до вживання алкоголю, паління, наркотичних речовин. Отже, спосіб життя сім'ї в основному обумовлює і спосіб життя дітей. За даними численних досліджень сімейні конфлікти між самими батьками, батьками та дітьми, застосування фізичних покарань, нерозуміння батьками дітей, відсутність батьківської уваги, підтримка дитини - все це стає причиною того, що процес становлення особистості підлітка проходить тяжче, ніж звичайно.

На спосіб життя сім'ї, а отже і дитини, впливає й структура самої сім'ї. Національне опитування «Спосіб життя молоді України виявило, що тільки дві третини молоді проживають у повних сім'ях. Загальновідомо, а також доведено результатами цього опитування той факт, що батьки для різних груп старшокласників та молоді є одним із основних джерел інформації з багатьох питань. Крім того, саме до батьків, у першу чергу, звертаються старшокласники зі своїми проблемами та труднощами. У важкій ситуації діти очікують від батьків порад та допомоги з різноманітних проблем, тому досить часто батькам доводиться виконувати функції не лише дорослих друзів та вчителів, а й психолога, лікаря, довідкового бюро та "швидкої допомоги".

Незалежно від того, наскільки самі батьки усвідомлюють свою роль у формуванні здорового способу життя молодого покоління, старшокласники відзначають досить широкий аспект тем, на які вони можу розмовляти з батьками. Якщо відкинути таку тему, як навчання та уроки, то найчастіше старшокласники говорять з батьками про своє майбутнє (60%-70%), своє здоров'я (55%-65%), своїх друзів (50% - 60%), своє харчування (45%), поведінку не тільки в школі, а й на вулиці, транспорті, з незнайомцями (до 40%), а також про стосунки у