Діяльність Виділу товариства “Плай” носила досить активний характер. Про це свідчать наступні факти: тільки з листопада 1924 р. по квітень 1925 р. було проведено шість засідань та організовано 14 екскурсій.

Після підготовки повного циклу тематично взаємопов’язаних екскурсій, які охоплювали весь простір Львова, розпочалися систематичні щонедільні прогулянки. Об’єктами огляду були руїни княжого Львова, Медова Печера, Погулянка, Кайзервальд, Чортівська Скеля біля м. Винники, Клепарі, Брюховичі, Замарстинів. Найчастіше обов’язки гіда-провідника виконував активний член товариства І. Крип’якевич. Як і планувалося, мандрівки стали джерелом збирання краєзнавчих матеріалів. У приміському селі Кривчицях краєзнавці обстежили місцевість, де в 1648 р. перебував табір військ Б.Хмельницького. В інших околицях Львова велися пошуки давніх городищ. Фотографії, зроблені під час екскурсій, члени “Плаю” збирали до спеціального альбому. Деякі прогулянки були описані їх учасниками в письмових звітах, здані до архіву товариства. Ці описи пізніше прислужились Є.Пеленському для написання невеликої брошури.

“Плай” проводив мандрівки майже виключно околицями Львова. У 1924-1925 рр. лише три прогулянки було здійснено містом – дві на Високий Замок і одна – Губернаторськими Валами (сучасна вул. Винниченка). Для того, щоб не привертати надмірної уваги з боку польських властей, українські краєзнавці могли навмисно змінити напрям своєї екскурсійної діяльності, скеровуючи його за місто, подалі від очей поліційних агентів і чиновників. На допомогу краєзнавцям І.Крип‘якевич 19 році видає книгу “Історичні проходи по Львові”, яка відзеркалювала історичні місця Львова.

На літо 1925 р. товариство запланувало мандрівку в Карпати та по Галицькому Поділлю. На жаль, ці плани не було реалізовано через те, що не вдалось досягти згоди з провідниками, які б узялися за проведення довготривалих мандрівок. Впродовж року відбувались подорожі львівських туристів до Жидачева, Роздола, Жовкви, Крехівського монастиря і на поле Зборівської битви (1649 р.). У багатьох сільських місцевостях “Плай” був представлений відпоручниками (повноважними представниками) товариства.

Істотне місце в діяльності “Плаю” посідала краєзнавча робота, ініціатором і натхненником якої був І.Крип’якевич, а найактивнішими членами товариства “Плай” були: К.Панківський, І.Мрица, Є.Пеленський, Т.Білостоцький, Б.Рак, О.Тисовський, Я.Гладкий, В.Паньків, Е.Жарський, С.Гайдучок, Б.Януш, Ю.Полянський, Д.Коринець та інші.

“Плаївцями” було розпочато збирання матеріалів, які стали необхідними для розробки маршрутів. З цією метою дане краєзнавчо-мандрівниче товариство налагодило міцні стосунки з туристичним товариством “Чорногора” та його філіями в м. Коломиї та м. Косів, де керівниками були в Р.Шипайло і М.Горбовий.

Важливим засобом комунікації та обміну інформацією між поодинокими краєзнавцями мало стати спеціальне краєзнавче видання. Через брак коштів “Плай” не зміг заснувати окремого власного часопису. В лютому 1925 р. як безоплатний двотижневий додаток до газети І.Тиктора “Новий час” вийшов перший номер “Туристики і краєзнавство”. Редактором видання став І.Крип’якевич. Обсяг часопису становив чотири сторінки газетного формату. Зауважимо, що інші додатки до “Нового часу”, такі як “Студентські вісті”, “Руханка і Спорт”, “Пластовий прапор”, були, як правило, одно-двосторінковими вкладками.

“Туристка і краєзнавство” публікувало матеріали, присвячені окремим місцевостям Галичини, а також нариси з історії туризму та краєзнавства. Часопис вміщував матеріали археологічного й етнографічного характеру, звіти про діяльність товариства, хроніку краєзнавчого життя. Цікавим було велике дослідження І.Крип’якевича (підписане криптонімом І. К.) про початок туристського руху на Галичині.

З фінансових причин після виходу в світ трьох випусків “Туристики і краєзнавствство” видання довелось припинити. Відновлено його було лише у 1931 р. Після того як перестав виходити часопис “Туристика і краєзнавство”, краєзнавчі матеріали публікувались у газетах “Діло” та “Новий час”.

Наприкінці 20-х рр. ХХ ст. стало популярним публікувати в пресі описи звітів про здійснені туристські мандрівки чи екскурсії. З липня 1931 р. у “Новому часі” з’являється рубрика “З мандрівок по рідному краю”. У 1935 р. виходить часопис “Плай”, в якому постійно друкувалися туристично-краєзнавчі нариси, звіти туристичних мандрівок, схеми туристичних маршрутів та їх описи.

З 1931 р. головою “Плаю” став директор торгової школи “Просвіти” Д.Коринець, а заступником – організатор туристичних мандрівок Т.Білостоцький. Вони значно активізували діяльність товариства. Протягом поточного року читалися лекції з історії, географії та геології. Їх проводили М.Галущинський, Я.Пастернак, Д.Паліїв. Також був створений вишкільно-туристичний табір у с. Підбужжя, проведено низку мандрівок у Карпати.

У червні 1932 р. у м. Самборі створюється філія краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай”, яка координувала свої дії із товариством “Бойківщина”. Головою осередку було обрано адвоката В.Гуркевича. У філії активно працювали такі секції, як спортивна, мандрівнича та лекційна. За час свого існування вони провели ряд лекцій, екскурсій, мандрівок, таборів, зустрічей. Було придбано топографічні карти Самбірщини та Дрогобиччини. У другій половині 30-х років самбірська філія “Плаю” перетворюється на самодостатню туристично-спортивну організацію.

В результаті активної діяльності вищеозначених товариств наприкінці червня 1932 р. у Львові відбулася спільна нарада представників “Плаю”, “Чорногори”, Подільського туристичного товариства, Самбірської філії, “Українського студентського спортивного союзу”, спортклубу “Стріла” та інших спортивних та культурно-просвітницьких товариств і організацій Галичини. Делегати наради намагались виробити спільну програму координування й організації крайового туризму.

В грудні 1935 р. спільно з Українським фотографічним товариством у Львові було організовано велику виставку туристично-краєзнавчих світлин і літератури. До ювілею товариства Є.Пеленський підготував описи туристично-краєзнавчих мандрівок.

Важлива подія у розвитку туристичного руху Галичини відбулась у 1937 р. З цього року стала регулярно виходити друкованиий орган “Плаю” - щомісячний журнал “Наша Батьківщина”. Його редактором був С.Щурат. В цьому журналі публікували свої роботи І.Крип’якевич, М.Андрусяк, М.Гавдяк, В.Дорошенко, С.Гайдучок, М.Кордуба, Я.Пастернак, С.Пастернак, В.Кубійович, I.Свенціцький, В.Щурат, М.Смішко, Ф.Коковський та інші.

3а