З метою розширення географії місцевого туризму загалом, особливо молоді, що мешкала в гуртожитках, було розроблено понад 40 нових маршрутів, таких, наприклад, як Київ – Черкаси – Кам’янка – Розумівка, Чернігів – Новгород-Сіверський, Дніпропетровськ – Запоріжжя, Луцьк – Кортеліси – Брест, Луцьк – Львів та ін. Проведена робота дала змогу залучити до участі в подорожах понад 40 тис. молодих людей, що проживали в гуртожитках.

Серед найцікавіших традиційних форм участі трудящої молоді в експедиції “Моя Батьківщина – СРСР” були авто- і мотопробіги.

На честь 40-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників авто- і мотопробіги провели срібні значківці експедиції – молоді робітники Ладижинської ГРЕС Вінницької обл., 1500 молодих представників промислових підприємств м. Луцька, молоді робітники виробничого об’єднання “Азот” Рівненської обл., Севастопольського судноремонтного заводу.

Великою популярністю в молоді Івано-Франківської, Київської, Запорізької, Львівської, Одеської, Рівненської областей користувалися тематичні спецрейси туристських поїздів. Програма спецрейсів по Закарпаттю, організованих Івано-Франківським бюро “Супутник”, проходила під гаслом “Пам’ять”.

У туристському русі важливу роль відіграли республіканські й обласні героїко-патріотичні клуби, зокрема “Молодогвардієць” у Ворошиловграді, Краснодоні, “Корчагінець” у Хмельницькому, Шепетівці, “Тимурівець” у м. Каневі, “Партизанська слава” в м. Щорсі Чернігівської обл., “Спартак” у м. Кіровограді, с. Красногорці, Всесоюзний клуб трудової слави “Прометей” у Дніпропетровську та Дніпродзержинську. Впродовж 1985 року маршрути цих клубів відвідало понад 4,5 тис. молодих робітників, колгоспників, учнівської молоді. БММТ “Супутник” ЦК ЛКСМ України разом з комітетами комсомолу на базі клубів організовували й проводили ідейно-політичні заходи, спрямовані на повніше розкриття тематики засідання клубу, – зустрічі з ветеранами, тематичні конференції, відвідування комсомольсько-молодіжних колективів – учасників ударних вахт тощо.

Підвищенню інтересу підростаючого покоління до туристських подорожей рідним краєм і країною, збільшенню кількості загонів учасників експедиції “Моя Батьківщина – СРСР” багато в чому сприяли засоби масової інформації. Постійно використовувалися можливості республіканських молодіжних видань, радіо і телебачення. В обласних газетах було започатковано рубрику “На туристських маршрутах”, вікторину-конкурс “Моя Батьківщина – СРСР”, сторінки “Маршрутами “Супутника” тощо.

Туристська експедиція радянської молоді “Моя Батьківщина – СРСР” тривала понад 15 років, з 1972 по 1987 р.

Патріотичне виховання молоді засобами туризму органічно поєднувалося з організацією міжнародного молодіжного туристського обміну. Тільки з 1958 по 1985 р. включно у двосторонній туристський обмін БММТ “Супутник” із зарубіжними організаціями було залучено понад 7 млн. молодих радянських та іноземних туристів, з них в СРСР побувало понад 4 млн. іноземних туристів, за кордон виїхало майже 3,5 млн. мол. радянської молоді. За 1975-1985 рр. всіма видами молодіжного туризму, обмінів, екскурсій, подорожей і відпочинку в межах діяльності туристських органів союзів молоді соціалістичних країн було охоплено майже 55 млн. юнаків і дівчат.

Завдання міжнародного молодіжного туристського обміну з виконання пізнавальної, освітньої та виховної функцій потребували розвитку й удосконалення видів туристських поїздок, що сприяли масовому спілкуванню молодих людей. Як зазначалося в постанові ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 31 жовтня 1980 р. «Про подальший розвиток і удосконалення туристсько-екскурсійної справи в країні», процес удосконалення видів і форм послуг, що надаються, розширення мережі туристсько-екскурсійних установ сприяють повнішому використанню можливостей туризму з метою поліпшення ідейно-політичного, трудового і морального виховання працюючої та учнівської молоді.

Виходячи з цього, ВЛКСМ постійно приділяв увагу всебічному і своєчасному осмисленню соціально-культурних функцій туристського обміну, реалізованого через різноманітні форми поїздок, спілкування і туристських контактів. Орієнтуючись на них, ЦК ВЛКСМ рекомендував комітетам комсомолу розвивати і розширювати можливості найперспективніших видів і засобів організованого туризму. З урахуванням досвіду, накопиченого організаціями молодіжного туризму нашої країни і за кордоном, комітети комсомолу забезпечували всебічну реалізацію змісту програми різноманітних видів туристських поїздок.

Перше місце за своїм обсягом і масовістю посідали загальноознайомлювальні поїздки. Значна частина їх припадала на подорожі, присвячені святкуванню знаменних дат у житті братерських народів, держав і спілок молоді.

Важливим внеском до міжнародних молодіжних подорожей у 70-80-ті рр. став розвиток такої популярної і ефективної форми молодіжних обмінів, як поїзди, рейси, круїзи дружби. Початок обміну поїздами дружби був покладений у березні 1962 р., коли вперше такий обмін, присвячений річниці створення братерських молодіжних спілок, відбувся між ВЛКСМ і СВНМ (Спілка вільної німецької молоді). Відтоді це співробітництво стало традиційним і поширилося на молодіжні організації Болгарії, Угорщини, Монголії, Польщі, Чехословаччини та інших країн соціалізму. В 1979-1980 рр. у складі поїздів, рейсів, круїзів дружин тільки в межах співробітництва БММТ “Супутник” з туристськими організаціями спілок молоді цих країн брало участь 180 тис. радянських і зарубіжних молодих працівників промисловості й села, представників науково-технічної і творчої інтелігенції, комсомольські та молодіжні активісти, працівники шкіл і піонерських установ. Причому чисельність молоді, що залучалась до цієї форми спілкування, щороку ібільшувалась наполовину. У 1984 р. БММТ “Супутник” у співробітництві з партнерами тільки соціалістичних країн здійснив обмін 95 поїздами і рейсами дружби.

Зросло число спеціалізованих і загальнотуристських поїздів дружби, що прибували до СРСР і з капіталістичних країн. По лінії “Супутника” регулярно приймались поїзди дружби з Австрії, Фінляндії, ФРН, Західного Берліна, Греції. Традиційним був прийом поїздів молоді Австрії, комплектування й відправлення яких здійснювало Австро-Радянське товариство.

Двосторонні фестивалі й табори дружби були центральними подіями в житті спілок молоді. Підготовка цих заходів давала можливість залучати до них мільйони юнаків і дівчат, як наприклад, на фестивалі дружби молоді СРСР і НДР, де були присутні понад 2000 членів Спілки