Знання, отримані на екскурсії, не впливають відразу на безпосередню діяльність екскурсантів. Лише вірна подача їх екскурсоводом через мову та методику впливають на пізнавальну діяльність. Прийоми аналізу, виділення суттєвих рис об’єктів показу, узагальнення та висновки із того, що показали, про що розповіли, знаходять своє місце пізніше, коли екскурсант мимохіть починає діяти так само, як екскурсовод робив це під час екскурсії, особливого значення це явище набирає при формуванні вірних наукових понять. Поняття – форма людського мислення, яка відображає найсуттєвіші ознаки предметів та явищ об’єктивної дійсності, закономірності та взаємозв’язки між ними.

Поняття завжди є узагальненням. Точність формулювання понять, які робить екскурсовод, особливо важливі і повинні бути дуже уважним для розуміння екскурсантів. Тому екскурсовод, коли робить узагальнення підтеми чи основного питання, повинен бути дуже уважним. Неясність формулювання поняття може спантеличити екскурсанта і призвести до утворення слабких та нестійких уявлень та узагальнень.

Виходячи з психологічних завдань, діяльність екскурсовода включає дві складові: підготовка до екскурсії (докомунікативна фаза) та безпосередня робота з групою (комунікативна фаза). Нижня з цих фаз спрямована на вирішення різних завдань.

Перше завдання докомунікативної фази полягає у визначенні екскурсоводом особливостей аудиторії: середнього віку екскурсантів, рівня їх підготовки, знань, професії тощо.

Далі екскурсовод повинен виділити основну лінію екскурсії, її мету, враховуючи соціально-психологічні особливості групи

Екскурсовод не повинен бачити в екскурсантах абстрактну аудиторію і вести екскурсії для всіх груп однаково. Йому необхідно визначити, хоч і не дуже глибоко, потреби та інтереси слухачів і, виходячи з цього, знайти основне, центральне в екскурсії саме для певної групи.

Наступний етап докомунікативної фази – логічна організація матеріалу. Вона полягає у визначенні шляхів розкриття мети та завдання екскурсії, логічності у розповіді та показі основних об’єктів екскурсії, систематизації основних підтем та питань, допоміжного та ілюстративного матеріалу.

Серед психологічних завдань, які має, насамперед вирішити екскурсовод у комунікативній фазі його діяльності – встановлення контакту з групою. Від взаємодії екскурсовода з аудиторією, залежить успіх екскурсії в цілому. Саме контакт екскурсовода з групою визначає психологічний настрій, рівень уваги слухачів, а тим самим і ступінь сприйняття.

Одне з основних психологічних завдань у діяльності екскурсовода полягає в тому, щоб заволодіти інтереси аудиторії і підтримувати його упродовж всієї екскурсії. У цьому випадку значно підвищується рівень та ефективність сприйняття и засвоєння екскурсійного матеріалу.

Важливе психологічне завдання, яке вирішує екскурсовод у комунікативній фазі, є організація уваги екскурсантів. Екскурсовод повинен сконцентрувати увагу перш за все на основних об’єктах, підтемах екскурсії. При цьому зосередженість уваги передбачає таку її спрямованість, при якій людина в процесі екскурсії абстрагується від усього, що безпосередньо не пов’язане з об’єктами екскурсії та інформацією екскурсовода. Екскурсовод повинен з перших хвилин заволодіти увагою групи, направити психологічну діяльність екскурсантів (мислення, сприймання, уяву, пам'ять) на певні об’єкти, смисловий зміст екскурсії.

Врахування соціально-психологічних особливостей аудиторії екскурсовод реалізує в комунікативній фазі, а визначенні основних ознак слухачів йому слід зробити ще до початку екскурсії.

Враховуючи особливості аудиторії, екскурсовод має можливість передбачити наслідки своїх тверджень та доказів, реакцію слухачів на той чи інший об’єкт, факт. А це – шлях до формування твердих переконань у екскурсантів.

Екскурсовод повинен керувати аудиторією, активно впливати на розумову діяльність слухачів, формувати та використовувати в процесі екскурсії соціально-психологічні фактори, про які йшлося вище (настрій, колективну думку, соціально-політичні погляди, традиції). Перед екскурсоводом постає психологічна проблема: яким чином будувати міжособистісні стосунки та як повести аудиторію за собою, як управляти аудиторією.

Створюючи інтерес, підтримуючи певний рівень уваги, екскурсовод повинен домагатися, щоб екскурсанти разом з ним розмірковували над висунутими проблемами, історичним минулим тощо, йому необхідно створити такий духовний настрій, при якому б слухачі з повною довірою сприймали його думки, вважали їх своїми, щоб вони ставали їх переконаннями.

Для цього екскурсовод повинен мати ґрунтовну соціально-психологічну підготовку, особисту переконливість, високий культурний рівень, володіти спеціальними психолого-педагогічними навичками та вміннями, розвивати ораторське мистецтво.

Важливі психологічні проблеми виникають саме на перетині психології і педагогіки при вивченні (урахуванні) закономірностей розвитку особистості, вікових та індивідуальних її особливостей.

1.7. Термін “логіка” походить від давньогрецького слова “логос”, основні значення якого пов’язані з поняттями “мислення” (“мисль, думка”) і “мова”, “мовлення” (“слово”) [Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. – С.3].

Логіка досліджує впорядкованість людського мислення, його закони і форми. Оволодіння надбаннями логіки, уміння послуговуватися її перевагами необхідні екскурсоводові протягом всієї його діяльності. Якщо екскурсовод не керується логічними законами, висунута ним система аргументів, що розкривають історичну подію, може виявитися безсилою, а іноді навіть і хибною. Отже, підвищення логічної культури екскурсовода – одне з основних завдань підвищення його фахового рівня.

Екскурсовод не лише передає екскурсантам знання з певної – але вчить їх спостерігати та аналізувати події, робити обґрунтовані висновки, застосовувати загальні теоретичні положення до конкретних ситуацій та обставин життя.

Чітка структура, бездоганна внутрішня логіка – обов’язкова ознака добре викладеного матеріалу.

Знання законів логіки - основа підготовки екскурсій. Для того, щоб переконати екскурсантів в істинності