Перша складає сукупність правил та прийомів підготовки та проведення екскурсій. До кола її питань входять також питання теорії, підготовки та підвищення кваліфікації екскурсійних кадрів.

Предмет окремих екскурсійних методик складає прийоми та способи виховання, навчання та освіти у процесі викладу різних тем екскурсій. Екскурсійна методика включає методики: розробки нового для організації (фірми) продукта; розробки екскурсоводом нової для нього теми (вже розробленої у конкретній організації (фірмі); підготовки екскурсоводів до проведення чергової екскурсії; післяекскурсійна робота з її учасниками тощо. Відповідно до кожної теми ця методика має свої особливості, які визначаються завданнями, поставленими перед конкретною екскурсією, цільовою установкою (наприклад, розширення культурного світогляду дорослих або професійна орієнтація молоді), а також видом екскурсії (міська, позаміська, музейна, виробнича) та складом групи.

Мають свої відмінності пішохідні та автобусні екскурсії. Є різниця й у методиці проведення екскурсій для внутрішніх та іноземних туристів, а також для різних категорій місцевого населення.

Найбільш глибоко розроблена методика проведення екскурсій. Вона охоплює цілий ряд питань. Це, насамперед, вміти показати об’єкти, розповісти про них і пов’язані з ними події. Методика передбачає вміння правильно скомпонувати екскурсійний матеріал, якнайповніше використати зорові та словесні докази шляху досягнення поставленої мети і найбільш повно розкрити тему екскурсії.

Методику слід розглядати як суму використаних в екскурсії прийомів і послідовність екскурсійних об’єктів, чіткість формулювання підтем, кількість та взаємозв’язок основних питань, змістовність логічних переходів, і нарешті, кількість і послідовність викладення фактичного матеріалу.

Методичний прийом – це частина, елемент екскурсійного методу, необхідний для ефективного його застосування в конкретній екскурсії. Правильне використання методичних прийомів складає одну з основ професійної майстерності екскурсовода.

Отже, призначення методики полягає в тому, щоб допомогти екскурсантам засвоїти зміст екскурсії через сприйняття об’єктів екскурсійної діяльності. Завдання методичних прийомів забезпечити найбільшу дієвість передачі знань екскурсантам.

Ефективність екскурсії визначається не тільки рівнем її змісту, але й методикою проведення. Методика проведення екскурсії поділяється на дві частини: методику показу і методику розповіді, що носить підпорядкований характер.

У методиці показу можуть бути виділені як самостійні частини наступні методики: спостереження, вивчення і дослідження об’єктів; використання технічних засобів пропаганди, використання “портфеля екскурсовода”.

Методика показу – більша частина методики за обсягом і складністю підготовки та здійснення. Вона складна тим, що оригінальна, і на відміну від методики розповіді не застосовується у жодній з інших форм освітньо-виховної роботи. Тому виключено запозичення методичних прийомів з інших методик.

Спираючись на багаторічний практичний досвід професійних екскурсійних кадрів країни, відомий радянський екскурсіоніст Б.В.Ємельянов у своїх працях: “Основы эксурсоведения” (1981, 1983 рр.), “Методика подготовки проведнеия экскурсий” (1980 р.), “Профессиональное мастерство экскурсовода” (1986 р.), “Экскурсоведение” (2000 р.) систематизував і сформулював основні методичні прийоми показу і розповіді, методику або технологію підготовки нової екскурсії тощо.

2.2. Технологія (від грецького techne – ремесло, майстерність і logos – вчення, наука) – сукупність прийомів і способів одержання, обробки матеріалів у різних галузях. Наукова дисципліна, що розробляє та вдосконалює ці прийоми та способи.

Технологічні процеси – самі процеси одержання, обробки, складання матеріалу. Крім того, технологія – це опис виробничих процесів, інструкції щодо їх виконання, технологічні карти тощо [Українська радянська енциклопедія: У 2 т. – К.: УРЕ, 1984. – Т.11, кн.1. – С.240].

В основі технологічного процесу створення екскурсії лежить екскурсійна методика, в якій у широкому розумінні прийнято враховувати систему способів цілеспрямованого здійснення будь-якої роботи, а в педагогічній науці та практиці під методикою розуміється сукупність правил та способів викладання навчальних дисциплін, система прийомів навчання та виховання. При цьому необхідно враховувати залежність прийомів та методів від мети та змісту виховання. Це має відношення і до екскурсії, в якій завжди головне – її зміст.

Міждержавним стандартом ДЕСТ 28681.1-95. “Туристично-екскурсійне обслуговування. Туристичні послуги. Загальні вимоги”, пунктом 5.8.3. визначено, що “проектування послуги “екскурсія” передбачає визначення:

тематичної спрямованості;

об’єктів огляду;

тривалості екскурсії;

обсягу інформації;

форми пересування за маршрутом екскурсії;

результатів соціологічного вивчення пропозицій екскурсантів щодо умов обслуговування” [Міждержавний стандарт ДЕСТ 28681.1-95. “Туристично-екскурсійне обслуговування. Туристичні послуги. Загальні вимоги”. – К.: Держстандарт України, 1996. – С.7].

Виходячи з цих вимог, кожний екскурсовод повинен дбати про науковість, наочність та глибину змісту екскурсії. Ефективність екскурсії значною мірою залежить від вміння екскурсовода образно, дохідливо та переконливо викласти матеріал слухачам, а отже, від володіння технологією та методикою її підготовки та проведення.

Екскурсійний технологічний процес складається з двох основних розділів– підготовки екскурсії та її проведення.

Технологічний процес екскурсії слід розглядати у двох планах: розробку нової теми для організації та підготовку екскурсовода до нової для нього теми.

Технологія створення нової екскурсії досить складний процес. Він починається з глибокого вивчення духовних запитів та інтересів населення, екскурсійних можливостей міста, краю, району. Для підготовки нової екскурсії, як правило, створюється творча група у складі 3-7 найбільш творчих екскурсійний працівників. Найбільш досвідчений з них призначається керівником. Все це визначається наказом по організації.

Кожному учаснику групи виділяється певний розділ роботи, при цьому враховуються хист та спеціальні знання виконавця.

Технологічний процес створення нової екскурсії здійснюється поетапно.

Теоретиками екскурсознавства визначені 15 етапів розробки екскурсії:

Визначення мети і завдань екскурсії.

Вибір теми.

Вибір літератури і складання бібліографії.

Знайомство з експозиціями і фондами музеїв за темою.

Відбір вивчення екскурсійних об’єктів.

Складання маршруту екскурсії.

Об’їзд або обхід екскурсії.

Підготовка контрольного тексту екскурсії.

Комплектування “портфеля екскурсовода”.

Вибір методичних прийомів проведення екскурсії.

Визначення техніки проведення екскурсії.

Складання технологічної карти.

Підготовка індивідуального тексту.

Прийом (здача) екскурсії.

Затвердження екскурсії як продукта туристичної фірми.

У нашому посібнику пропонуються три основних етапи, а саме:

підготовча робота – визначення теми, мети, завдання екскурсії, добір