Для подальшого розвитку екскурсійної справи, вдосконалення методики та виконавської діяльності, яка грунутується на високій професійній майстерності екскурсовода, найбільш важливим є поняття та визначення (тлумачення) самого терміну “екскурсія”.

Упродовж останнього століття давалися різні визначення цього терміну, в нього вкладався різний зміст. Перше з них, виходячи з часу публікації: “Екскурсія – це прогулянка, що ставила собі за мету вивчення обумовленої теми на конкретному матеріалі, який доступний спогляданню” [Анциферов Н. О методах и типах историко-культурных экскурсий. – Петроград: культурно-просветительное кооперативное товарищество «Начатки знаний», 1923. – С.4]. Видатні теоретики екскурсійної справи вважали основними ознаками екскурсій:

“Подорожування” та “Моторність” (І. М. Гревс);

Вивчення об’єктів у їх природному оточенні (І.О.Рейнике).

Видатний екскурсіоніст В.О.Герд дав більш точне визначення: “Екскурсія – це форма суспільно-освітньої роботи, коли група осіб (екскурсантів) під керівництвом більш знаючої особи (екскурсовода) вивчає тіло або явище в його природному оточенні, відправляється з цієї метою до об’єкту свого вивчення” [Герд В.А. Экскурсионное дело: Сб. статей по вопросам методики экскурсий. – Л.: Госиздат, 1928. – С.26].

Характеризуючи екскурсії у позашкільній роботі з дітьми в діяльності туристичних установ, Л.Бархаш писав: “Екскурсії – це наочний метод одержання певних знань... шляхом відвідування певних об’єктів (музей, завод, колгосп та ін.) по заздалегідь розробленій темі з спеціальним керівником (екскурсоводом)” [Бархаш Л. Виды и формы туристских путешествий и экскурсий. – М.: Заочн. курсы туристского актива ЦС ОПТЗ, 1934. – С.9].

Нарешті, одне з визначень, яке було зроблено в 1970-і роки: “Екскурсія – особлива форма навчальної та позакласної роботи, в якій здійснюється спільна діяльність вчителя-екскурсовода та керованих ним школярів-екскурсантів у процесі вивчення явищ дійсності, які спостерігаються у природних умовах (завод, колгосп, пам’ятки історії, культури, визначні місця, природа тощо) чи спеціально створених сховищах колекцій (музей, виставка); вона служить справі виховання підростаючого покоління” [Родин Л.Ф., Соколовский Ю.Е. Экскурсионная работа по истории: Пособие учителей. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1974. – С.16].

Прослідкуємо визначення поняття “екскурсія” у словниках.

Найбільш давнє (1864 р.) зустрічаємо в “Настольном словаре для справок по всем отраслям знання” В.Ф.Зотова та І.Толля: “Екскурсія – поїздка з ученою метою; подорож для розваги, вчені пошуки в рукописах, книжках та ін.” [Настольный словарь для справок по всем отраслям знання: В 3 т. / Под руковод. .В.Р.Зотова и Ф. Толля / Изд-во Ф. Толля. – СПб.: Типография В. езобразова и комп, 1864. – Т.III. – С.1076.].

Трохи пізніше (1882 р.) В.Даль у “Толковом словаре великорусского языка” визначає: “Екскурсія – проходка, прогулянка, вихід на пошук когось, для збирання трав та ін.” [Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – М., 1882. – Т.4. – С.663].

У “Настольном энциклопедическом словаре” Граната говориться: “Екскурсія (лат.) – подорож з навчальною чи науковою метою” [Гранат. Толковый энциклопедический словарь. – М., 1895. – Т.8. – С.52, 53.].

У “Малом энциклопедическом словаре” Брокгауза-Ефрона узагальнюються всі визначення, які мали місце раніше: “Екскурсія (лат.) подорож з науковою, виховною чи розважальною метою” [Малый энциклопедический словарь. – Вып.IV. – Изд.II. – Т.II. – СПб.: Изд-во Блокгауз и Эфрон, 1909. – С.2126].

У Малій Радянській енциклопедії дається таке пояснення: “Екскурсія – колективне відвідування якоїсь місцевості, промислових підприємств, радгоспів, музеїв, ін. переважно з науковою чи просвітньою метою” [Малая советская энциклопедия. – М., 1931. – Т.10. – С.195].

Більш докладно, ніж в інших, пояснювався термін “екскурсія” у першому виданні Великої Радянської енциклопедії: “Один із видів масової, культурно-просвітньої та навчальної роботи, мета якої – розширення та поглиблення знань підростаючого покоління, робітників та колгоспників шляхом виходу із звичного оточення не тільки для безпосереднього спостереження та дослідження явищ природи та суспільного життя, природних продуктивних сил, процесів... виробництва, фактів культури та побуту тощо, але й для наочного ознайомлення з певними об’єктами (напр. музей, виставка) за заздалегідь складеним планом і, як правило, під спеціальним керівництвом” [Большая Советская энциклопедия. – М.: ОМЗ, 1933. – Т.63. – С.316]. У “Словнику іноземних слів” поняття “екскурсія” формулюється так: “Подорож, прогулянка, відвідування будь-якої установи з освітньою, спортивною чи розважальною метою” [Словарь иностранных слов. – М.: Гос. изд-во иностраныіх национальыїх словарей, 1941. – С.751].

У “Малой Советской энциклопедии” визначено, “Екскурсія – колективна подорож чи похід у визначні місця з науковою, освітньою або культурно-просвітньою метою” [Малая Советская энциклопедия: В 10 т. 3-є изд. – Т.10. – М.: Советс. энциклопедия, 1960, – С.770].

“Большая Советская энциклопедия” визначає: “Екскурсія – відвідування визначних об’єктів (пам’ятки культури, музеї, підприємства, місцевість та ін.), форма та метод набуття знань. Проводиться, як правило, колективно під керівництвом спеціаліста-екскурсовода” [Большая Советская энциклопедия: В 30 т. 3-е изд. – Т.29. - М.: Советская энциклопедия, 1978. – С.638.].

І, нарешті, в “Українській Радянській енциклопедії” “Екскурсія – (лат. поїздка, подорож, похід) – пізнавальний вид діяльності, який сприяє активному сприйманню людиною набутих знань, колективні подорожі, походи до визначних місць, музеїв, промислових підприємств, сільськогосподарських виробництв, на різні географічні, природні, економічні, історичні об’єкти з науковою, загальноосвітньою, культурно-просвітньою метою” [Українська Радянська енциклопедія: У 12 т. Вид. 2. – Т.3. – К.: Головна редакція УРЕ, 1979. – С.541].

У усіх приведених визначеннях мають місце деякі розбіжності. Це закономірно і пояснюється тим, що протягом більше ніж вікового шляху розвитку екскурсійної